Повна версія

Головна arrow Історія arrow Історія нових незалежних держав

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

КИРГИЗСТАН

За радянських часів Киргизія була однією з найбідніших республік, а її економіка значною мірою ґрунтувалася на субсидіях із союзного бюджету. Наприклад, у 1989 р. дотації з Центру забезпечували 62,5 % бюджету республіки. В економічному плані Киргизія була здебільшого сировинною базою для промислово розвинених регіонів Союзу PCP.

Становлення нової незалежної киргизької держави відбувалося набагато складніше і навіть драматичніше, ніж інших держав Центральної Азії. У березні 1990 р. на виборах Верховної Ради Киргизії більшість місць одержали депутати-комуністи, а її еоловою обрали першого секретаря ЦК компартії республіки Абсамата Масалієва. Проте влітку того самого року трапилися криваві події в Оській області, в результаті котрих становище А. Масалієва похитнулося.

Конфлікт у Оській області

Конфлікт у Оській області стався через земельні ділянки на межі двох держав. У червні 1990 p. у киргизькому місті Ош, розташованому у Ферганській долині, у безпосередній близькості до кордону з Узбекистаном, почалися сутички між місцевими киргизами й узбеками. Причиною виявилися землі колгоспу імені Леніна, 95 % працівників якого становила узбеки.

У травні 1990 р. незаможні молоді киргизи висунули вимогу надати їм землю колгоспу. Влада міста" до складу якої в основному входили киргизи, погодилася задовольнити цю вимогу, однак через кілька днів скасувала своє рішення. 4 червня на двох кінцях спірного поля зібралося декілька тисяч узбеків та киргизів, котрі двома різними маршрутами вирушили до Оша. громлячи все на своєму шляху і вбиваючи людей. Наступного дня до міста підтяглися додаткові групи киргизів із навколишніх сіл. Дорогою вони чинили розправу з узбеками. 5 червня у сусідньому місті Узген жителі узбецької національності, що становили більшість місцевого населення, насильно примусили практично всіх місцевих киргизів залишити місто. У відповідь у ніч на 6 червня озброєний загін киргизів, спустившись з гір, увійшов до Узгена і почав різню серед город я 11 - узбек і в. До області увійшли армійські частини, їм вдалося зупинити різанину лише до вечора 6 червня. За офіційними даними, у конфлікті з обох сторін загинуло приблизно 300 осіб, за неофіційними — у декілька разів більше. Загалом у ньому брали участь майже 35 тис. осіб.

Відчуваючи хиткість своїх позицій, А. Масалієв запропонував запровадити в республіці посаду президента, котрого б обирала Верховна Рада. Він розраховував її зайняти, спираючись на комуністичну більшість у Верховній Раді. Проте його авторитет був настільки невеликим, що йому це не вдалося. В результаті після кількох турів голосування голоси не тільки нечисленних демократів, а й більшості комуністів були віддані главі республіканської Академії наук Аскару Акаеву.

Розглядаючи політичну ситуацію в Киргизії, слід наголосити, що там здавна існували суперечності між Північчю і Півднем. Південні області завжди були біднішими, ніж північні. На Півдні переважав змішаний узбецько-киргизький склад населення, в той час як на Півночі узбеків нараховували набагато менше, проте росіяни, які прибували до Киргизької Республіки, традиційно селилися в її столиці — місті Фрунзе. За радянських часів про відмінності не говорили. Проте кожен у Киргизії знав, що Турдакун Усубалієв, який її очолював протягом 25 років (був першим секретарем ЦК компартії), родом був із Півночі. У 1986 р. до влади прийшов південець А. Масалієв. У 1990 р. він програв президентські вибори А. Акаєву (за походженням із Півночі, присягу прийняв 27 жовтня 1990 p.).

На тлі дезінтеграційних процесів, що відбувалися тоді в Радянському Союзі, 15 грудня 1990 р. Верховна Рада Киргизької PCP прийняла Декларацію про державний суверенітет, у зв'язку з чим було змінено офіційну назву — Республіка Киргизстан, яку закріпили із внесенням змін до Конституції від 5 лютого 1991 р.

 
<<   ЗМІСТ   >>