Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Валютні операції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Фундаментальний аналіз

Фундаментальний аналіз - вивчає рух цін на макроекономічному рівні. Головна задача школи фундаментального аналізу - формувати і передбачати нові тренди в динаміці цін. Тобто, основне призначення фундаментального аналізу - аналізування і прогнозування фундаментальних чинників та їх впливу на трендову динаміку цін.

Стратегічні інвестори, що здійснюють довгострокове інвестування, основну увагу приділяють саме фундаментальному аналізу.

Фундаментальні чинники є ключовими макроекономічними показниками стану національної економіки, які діють в середньостроковій перспективі, що впливають на учасників валютного ринку та рівень валютного курсу.

Зазвичай, це дані макроекономічної статистики, що публікуються національними статистичними органами. Інформаційні агентства надають свіжі статистичні дані у момент їх публікації (release of data).

У розбивці за днями тижня приводяться середньозважені прогнози економістів і дослідницьких центрів щодо очікуваних показників національної статистики. Надається час їх публікації, а також попередні значення показників. Ці дані ретельно аналізуються дилерами і аналітичними відділами банків, і на їх основі створюється сценарій поведінки валютного курсу і тактика арбітражних операцій.

Зазвичай на світових валютних ринках, де 80 відсотків арбітражних операцій проводяться з американським доларом, найбільший вплив мають дані щодо економіки США, які сприяють підвищенню або зниженню курсу долара по відношенню до інших валют. Можна виділити два часових аспекти впливу фундаментальних чинників на валютний курс:

  • - довгостроковий вплив, тобто даний набір фундаментальних чинників визначає стан національної економіки, а, отже, тренд зміни валютного курсу впродовж місяців і років. Таке середньострокове прогнозування курсу використовується для відкриття стратегічних позицій. Наприклад, багаторічне негативне сальдо торгового балансу США з Японією є причиною постійного зниження курсу долара щодо японської ієни (з 250 в 1985 р. до 80 в 1995 p.). Для середньо - і довгострокового впливу враховуються статистичні індикатори за період більше місяця (квартал, рік);
  • - короткостроковий, тобто вплив опублікованого статистичного індикатора на курс валюти, діючий протягом декількох годин або, деколи, хвилин. Наприклад, публікація даних щодо зниження дефіциту торгового балансу США з Японією за минулий квартал може привести до деякого зростання курсу долара по відношенню до ієни протягом декількох годин. Короткостроковий вплив на курс створюють індикатори за короткі періоди (тиждень або місяць).

Валютні дилери, що приймають рішення щодо купівлі або продажу валюти після появи повідомлень про значення даного економічного індикатора, повинні миттєво відповісти на ряд питань, від правильного рішення яких залежить розмір прибутку або збитку банка.

Наприклад, чи є ці цифри такими, які очікував ринок, або навпаки, несподіваними?

Оскільки дилери банків знають попередній прогноз економічного показника, в першу секунду після його публікації вони порівнюють прогноз і реальне значення. У разі збігу прогнозованого і реального значення показника, значний рух валютного курсу, як правило, не відбувається. При цьому говорять, що ринок вже наперед "заклався" на дане значення показника, і рух курсу відбувся раніше. Характер реакції валютного курсу на опублікований показник або очікуване повідомлення визначається тією часткою ринку, яка вже дисконтувалася на значення даного показника.

Наприклад, став відомий прогноз щодо різкого зниження показника приросту валового національного продукту (ВНП) США з 1.2% до 0.4% за квартал. Не дивлячись на те, що це поки лише прогноз, багато дилерів починають завчасно продавати долари, що призводить до пониження курсу. Якщо їх частка в загальному обсязі ринку є достатньо великою, то на момент публікації даних реакція ринку залежатиме від конкретної цифри показника:

  • - якщо значення приросту ВНП складатиме 0.4%, показник курсу практично не зміниться;
  • - якщо реальне значення приросту ВНП буде перевищувати очікуване, наприклад 0.9 %, курс долара можливо підвищиться, хоча і не дуже сильно;
  • - якщо реальний приріст ВНП складатиме всього 0.1 %, тобто нижче очікуваного, - є очевидним подальше падіння курсу долара;
  • - якщо ж приріст ВНП виявиться надзвичайно високим і абсолютно не очікуваним на ринку, що змінить оцінку поточної економічної ситуації, то валютний курс значно виросте.

Основні макроекономічні показники стану національної економіки:

1. Валовий внутрішній продукт (Gross Domestic Product (GDP). Валовий внутрішній продукт - загальний економічний показних статистики, що відображає сукупну вартість вироблених товарів і послуг у межах країни за ринковими цінами. Формула ВВП має такий вигляд:

ВВП-3 + I + G + X-M,

де 3 - споживання; 1 - інвестиції; G - державні витрати; X - експорт; M - імпорт.

2. Валовий національний продукт (GNP - Gross National Product).

Валовий національний продукт (ВНП). Один з найважливіших економічних індикаторів - так званий показник оцінки ефективності функціонування економіки країни.

GNP= 3 + І + G + Т,

З - витрати на споживання (consumption spending); І - витрати на інвестиції (investment spending); G - урядові витрати (government spending);

Т - торговий баланс (експорт-імпорт) (net trade (exports-imports).

3. Промислове виробництво (Іndustrial Production).

Індекс промислового виробництва - загальний об'єм вироблених продуктів на промислових підприємствах. З фундаментальної точки зору є дуже важливим економічним індикатором, підвищення якого відображає зміцнення економіки і, відповідно, національної валюти. Дилери використовують даний показник як потенційний торговий сигнал

4. Промислові замовлення (Factory Orders).

Промислові замовлення - показник характеризує загальну кількість промислових замовлень на виробництво товарів тривалого і тимчасового користування. До товарів тимчасового користування відносяться продукти харчування, одяг і предмети, призначені для обслуговування товарів тривалого користування. Має обмежений вплив для форексних трейдерів.

5. Дані щодо будівництва (Construction Data).

Індикатори по будівництву відображають дані, які включені в розрахунок валового внутрішнього продукту в США. Цей індикатор складається з трьох основних категорій:

  • o Кількість нових будинків, що будуються, і дозволів на будівництво.
  • o Продаж нових або існуючих будинків на одну сім'ю.
  • o Витрати на будівництво.
  • o Дані по будівництву відображаються в наступних основних етапах:
  • o Видача дозволів на будівництво.
  • o Початок будівництва.
  • o Завершення будівництва. Продаж.

Індикатори по будівництву є циклічними і дуже чутливими до рівня процентних ставок і показника персональних доходів населення.

Наприклад, будівництво нових будинків в США в діапазоні між 1.5 і 2 млн. одиниць відображає зміцнення економіки, кількість будинків близько 1 млн. одиниць відображає спад в економіці.

6.Платіжний баланс (Balance of Payments).

Платіжний баланс - співвідношення грошових платежів, що поступають в дану країну з-за кордону, і всіх її платежів за кордон протягом певного періоду часу (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс складається з:

  • - торгового балансу (trade balance або trade gap) - співвідношення надходжень з експорту і імпорту товарів за певний період часу;
  • - балансу руху капіталів (capital payments gap).

При позитивному сальдо торгового балансу експортери, одержуючи експортну виручку в іноземній валюті, продають її в обмін на національну валюту, сприяючи зростанню курсу останньої. Дана ситуація характерна для Японії і Німеччини - країн з традиційно позитивними сальдо торгового балансу

При негативному сальдо торгового балансу відбувається перевищення імпорту над експортом товарів, що утворює негативне сальдо торгового балансу. У даній ситуації імпортери змушені продавати національну валюту в обмін на іноземну для закупівлі зарубіжних товарів, що веде до зниження курсу національної валюти.

7. Особисті доходи населення (Personal Income).

Особисті доходи населення - як правило, для форексних трейдерів даний індикатор не має значенн

8. Інфляція (Inflation).

Це знецінення грошової маси, внаслідок випуску її в обіг в розмірах, що перевищують потреби товарообігу, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги. Державна політика, спрямована на урегулювання грошового обігу, "стискання" грошової маси, називається антиінфляційною політикою; вона може попереджати розкручування маховика інфляції і проводиться при вже прогресуючій інфляційній ситуації.

Першопричина інфляції полягає в порушенні рівноваги між грошовою масою і товарним покриттям. Ця ситуація може виникнути як через різке скорочення виробництва, так і у зв'язку зі спробою держави розплатитися зі своїми боргами за допомогою запуску "друкарського верстата". Інфляційні очікування перешкоджають інвестиціям, відновленню виробництва.

Інфляційний процес охоплює не тільки сферу товарних цін, він знаходить відображення у зростанні цін на іноземну валюту, зростанні процентних банківських ставок, вартості цінних паперів.

Враховуючи негативний чинник високої інфляції, що виражається, перш за все, у тому, що високі процентні ставки, неминучі при такій інфляції, знижують ефективність виробництва і зумовлюють перерозподіл капіталу з реального сектора економіки до посередників (торгівля і фінансові інститути); слід сказати, що повна відсутність інфляції або навіть дефляція (зворотний інфляції процес, що полягає в падінні цін) приводить до застою в торгівлі (ніхто не хоче купувати товари, які практично не ростуть в ціні, а те й падають), що безумовно також негативно позначається на виробництві і стані економіки. Найбільш бажаним є прогнозоване оптимальне значення інфляції, оскільки при стабільно високій ефективності виробничого сектора залишаються можливості для прибуткового бізнесу і у посередників, особливо фінансових інститутів.

Рівень інфляції, або знецінення національної грошової одиниці, вимірюється в темпах зростання цін. Розрізняють два показники зміни рівнянні:

  • o Producer Price Index (РРІ). Індекс змінювання виробничих цін відображує середні зміни в цінах місцевих виробників на оптові партії промислових товарів. Дані аналізуються за основними секторами в економіці: видобувна і оброблювальна галузі промисловості сільське господарство. Склад індексу формується на базі наступного процентного співвідношення основних груп: продукти харчування - 24%, паливо - 7%, транспорт - 7% і одяг - 7%. Даний індекс не враховує імпорт товарів і послуг. Даний показник, що обчислюється у відсотках по відношенню до попереднього періоду, є первинною ознакою інфляції, оскільки виробничі ціни включені до споживчих цін. Індекс публікується щомісячно.
  • o Consumer Price Index (СРІ). Індекс споживчих цін відображає середню зміну в роздрібних цінах для фіксованого ринкового кошика товарів і послуг. Кошик містить набір продуктів, одягу, палива, транспортних і медичних послуг, які люди споживають в день. Середньозважений кошик в процентному відношенні складається з: витрат на житло - 38%, харчування - 19%, паливо - 8%, транспортні послуги - 7%. Даний індекс виходить 1 раз на місяць. Показник може використовуватися для короткочасного руху на ринку.
  • 9. Рівень безробіття (Unemployment Rate).

Показники безробіття публікуються 1 раз на місяць. Кількість безробітних по відношенню до загальної чисельності працездатного населення виражається в процентному відношенні. Збільшення даного показника призводить до ослаблення національної валюти. Даний показник є важливим для трейдерів, оскільки він характеризує "здоров'я" економіки, циклічність її розвитку. Високий рівень безробіття сприяє збільшенню соціальної напруженості, зменшенню чисельності "середнього класу" і зниженню чистої маси реальних доходів населення. З іншого боку, різке зменшення безробіття несе в собі і негативний чинник, оскільки внаслідок цього збільшується вартість праці найнятих робітників, що веде до збільшення витрат, і, відповідно, до зменшення прибутку підприємств, а також негативно позначається на стані фондового ринку.

10. Процентні ставки (Interest Rates).

Рівень процентних ставок базується на обліковій ставці, яка встановлюється центральним банком країни. Висока облікова ставка призводить до подорожчання кредиту і, внаслідок цього, до економічного застою. Як правило є наслідком високої інфляції і одного з антиінфляційних заходів; в короткостроковій і середньостроковій перспективі підвищення облікової ставки може мати стабілізуючий вплив на валютний курс. Високі облікові ставки не вигідні основній масі населення і виробничому сектору.

Занижена облікова ставка призводить до дешевини грошей, відтоку капіталу з країни і знеціненню національної валюти. Низькі облікові ставки є наслідком спаду ділової активності в країні. Ефективний рівень облікової ставки повинен забезпечувати стабільність національної валюти і, разом з тим, стимулювати макроекономічне зростання в країні.

Також для проведення фундаментального аналізу необхідно відзначити взаємозв'язок і взаємозалежність різних країн між собою. Більшість країн можна розділити на чотири основні зони - доларова зона на чолі з США (в основному, країни Америки), стерлінгова зона (країни - колишні колонії Британської імперії), ієнова зона на чолі з Японією (країни Азії), євро-зона (раніше - зона німецької марки) на чолі з Німеччиною (країни Західної, Центральної, частково Східної Європи). Об'єднання країн за принципом провідної валюти допомагає розглядати певну країну як частину великого організму, де проблеми однієї країни негайно озиваються в інших країнах.

Фундаментальний аналітик надає велику увагу аналізу чинників, які впливають на зміну валютного курсу:

 
<<   ЗМІСТ   >>