Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Економіка туризму

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Португалія

Правила провадження готельного й близького до нього бізнесу визначені постановою від 30 вересня 1986 р. № 328/86. У ній зафіксовані мінімальні норми, яких повинні дотримуватися в кожній з встановлених постановою категорій засобів розміщення.

Готелі поділені на вісім категорій: готелі, пансіони, пусадас (малі готелі, які перебувають у власності держави й мають спеціальне управління), малі готелі, мотелі, апарт-готелі, туристичні села й будинки для приїжджих. Споріднена сфера представлена ресторанами, барами й дискотеками.

Усі питання, пов'язані з відкриттям, класифікацією й контролем функціонування засобів розміщення (включаючи приватні квартири й кімнати, які призначаються для туристичних цілей), вирішує - Головне управління з туризму.

Швейцарія

У Швейцарії немає законодавчих актів, якими б регламентувалася діяльність засобів розміщення. Контроль за цією ділянкою туристичного сектора здійснюють відповідні професійні асоціації.

Швейцарська асоціація власників готелів (ББН) 1979 р. створила власну систему сертифікації за "зірковим" принципом. Процедура присвоєння готелю категорії повторюється кожні п'ять років. Готелі діляться на шість категорій - від 0 до 5 зірок: готель, комфортабельний готель, готель середнього класу, готель поліпшеного середнього класу, готель першого класу, готель класу "люкс".

Вимоги до готелів змінюються залежно від їх класу й основного призначення: готель для відпочинку, бізнес-готель, готель для транзитних пасажирів, готель-санаторій на термальних джерелах, готель без пансіону.

Інші заклади, які надають туристам послуги з розміщення, можуть бути класифіковані за умови дотримання ними певних норм як "допоміжні ББН у селах". Вони також можуть бути включені в Довідник готелів, який видає ББН, але без зазначення класності (ББН контролює тільки стан протипожежної безпеки).

Сертифікація готелів на якість послуг має заявковий характер. Власник чи керуючий готелю заповнює анкету, і залежно від кількості набраних балів готелю присвоюють ту чи іншу категорію. Прохання подається в одну з п'яти регіональних комісій ББН, яка розглядає заяву, надсилає, в разі необхідності, контрольну групу для інспекції, а потім ухвалює рішення про присвоєння категорії.

Зі зміною власника чи керуючого класність готелю треба підтверджувати.

Європейський Союз

Відповідно до прийнятої практики, Директиви ЄЄ стосуються тільки тих питань, рішення яких на загальноєвропейському рівні цікавить усіх членів співтовариства. До засобів розміщення застосовуються три основні Директиви:

  • 1) Директива від 22 грудня 1986 р. щодо стандартизації інформації в готелях (держави - члени ЄС повинні були впровадити протягом двох років стандартизовані системи інформації);
  • 2) Директива від 22 грудня 1986 р. про заходи протипожежної безпеки;
  • 3) Директива від 24 липня 1992 р. про захист прав особи, яка укладає контракт на купівлю спільної власності (таймшер).

Отже, найважливіша проблема, яка стоїть перед туристичними адміністраціями, що розробляють законодавство в сфері туризму, - це сертифікація засобів розміщення, яка може бути обов'язковою або добровільною. У першому випадку класність готелю визначають паралельно з наданням офіційного дозволу на провадження готельного бізнесу.

Стандартизація в туристичній індустрії є одним із способів державного регулювання туристичної діяльності. Стандартизація об'єктів туристичної індустрії проводиться з метою захисту прав та інтересів туристів і добросовісних виробників турпродукту.

Під стандартами у сфері надання послуг, до якої належить туризм, розуміється національний і міжнародний стандарт, санітарні, будівельні норми й правила та інші документи, якими, відповідно до законодавства, встановлюються обов'язкові вимоги до якості послуг.

Стандартизація - процес визначення стандарту, який відповідає даній послузі, і узгодження цієї послуги з встановленими для даної категорії (групи) послуг вимогами. Отже, стандартизація припускає приведення об'єкта стандартизації у відповідність до вимог, які висуваються до об'єктів подібного роду. Цей процес поширюється не тільки на матеріальні, а й на нематеріальні об'єкти.

Питання сертифікації готельних підприємств за якістю послуг, які надаються, як і питання якості обслуговування загалом, не можуть вирішуватися окремо від питань стандартизації основних процедур обслуговування й роботи з клієнтами. Завдання стандартизації - надати підприємствам туристичної сфери можливість не тільки забезпечувати потрібний клієнтові рівень обслуговування, а й відтворювати його в бажаних масштабах. Останній процес є найскладнішим з погляду вирішення проблеми управління якістю (TQM), яка тісно пов'язана із застосуванням стандартів серії ICO 9000.

 
<<   ЗМІСТ   >>