Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Економіка туризму

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Договір франчайзингу

Договір франчайзингу є самостійним інститутом договірного права, хоча законодавство України не виокремлює цей договір як особливий вид договорів, як, наприклад, договір купівлі-продажу, договір оренди, договір підряду. Цей договір має комплексний характер і включає елементи, характерні для договорів, що різняться метою, предметом і правовою конструкцією. Порівнюючи договір франчайзингу з ліцензійним договором можна дійти висновку, що правове положення ліцензіара і ліцензіата подібне до правового положення франчайзера і франчайзі, це стосується лише ліцензійної частини договору; в іншому договірні відносини між франчайзером і франчайзі значно ширші і різноманітніші.

Деякі дослідники вважають договір франчайзингу специфічним видом ваучінгу (поручительства) у формі довіри свого товарного знака іншій фірмі. Однак договір поручительства відрізняється від франчайзингу метою предметом і змістом. Подібність спостерігається лише в частині відповідальності франчайзера перед споживачем за невідповідність якості товарів і послуг, де споживача можна розглядати як кредитора, а франчайзі - як боржника.

Окрім таких умов, як предмет договору, ціна, терміни виконання, в угоді про франчайзинг передбачається ціла низка додаткових умов, що встановлюють і конкретизують форми співпраці франчайзера і франчайзі.

Включення чи невключення в договір цих додаткових умов і їх зміст з юридичної точки зору цілком залежать від волі сторін, тобто потенційних франчайзера і франчайзі. Сам предмет договору вимагає, щоб усі необхідні аспекти знайшли у ньому відображення. Тому, приступаючи до укладання угоди, сторони повинні чітко усвідомити собі, про що вони хочуть домовитися і що буде предметом їхнього договору. Цим будуть визначені всі інші положення, які потім увійдуть в остаточний текст угоди.

Договір франчайзингу є консенсуальним, він набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами, що досягли згоди стосовно усіх істотних умов договору.

Предмет угоди

Якими б не були різні сфери бізнесу, що провадиться на засадах франчайзингу, предметом угоди завжди є відчужувані майнові права (право на використання імені, регулювання способів провадження бізнесу). Ділову репутацію ("гудвіл") складно віднести до цієї категорії прав, але при узгодженні ціни договору враховується умовна вартість "ділової репутації".

Прикладом відчужуваних прав може бути право на обслуговування клієнтів з використанням реклами і торгової марки фірми-франчайзера (наприклад, у системі кафе Макдональдс чи в системі фірмових магазинів ADIDAS Sport), право на продаж товарів визначеного виду (наприклад, в автомобільній промисловості США, де дилери часто виступають у ролі франчайзі). Це, зрештою, може бути право на виробництво товарів особливої конструкції чи технології, розроблених фірмою-франчайзером.

Залежно від виду франчайзингу предметом договору також може бути продаж спеціального устаткування для виробництва продукції, передання на пільгових умовах товарів для подальшої їх реалізації франчайзі.

Може постати запитання: чому ж франчайзі не запозичують ці можливості (технологію, рекламні вивіски, методи організації та управлінню), просто вивчивши їх методом спостереження і не вдаючись до укладання договору? Чому сотні тисяч підприємців погоджуються платити за право користування системою франчайзера навіть у тих випадках, коли знають її у всіх деталях?

Відповідь на ці запитання дає поняття "промислова власність". Воно охоплює широке коло об'єктів: винаходи, товарні знаки і знаки обслуговування, промислові зразки, фірмові найменування і вказівки про походження, найменування місця чи походження товарів. Саме тому, що вони захищені й у випадку неправомірного запозичення права власності на ці об'єкти його можна захистити в судовому порядку, потенційні франчайзі змушені укладати договір і отримувати права на користування відповідними об'єктами промислової власності за плату.

Отже, укладаючи договір про франшизу, треба насамперед визначити, який саме об'єкт промислової власності буде переданий від франчайзера до франчайзі і чи справді він захищений від несанкціонованого використання і може бути предметом продажу.

Це непросте питання, і тут, як правило, потрібна консультація юриста. Адже кожен об'єкт промислової власності має своє специфічне правове значення і свої способи захисту. Наприклад, дуже надійно захищені права на винаходи, промислові моделі, промислові зразки. В Законі України "Про охорону прав на винахід та корисну модель" і в Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" детально визначені критерії охороноздатності винаходів корисних моделей промислових зразків, способи і процедури визнання їх охороноздатності Патентним відомством України, права й обов'язки авторів і патентовласників. Те ж можна сказати і про захист прав на товарні знаки, оскільки Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" містить докладну регламентацію відносин, що виникають у зв'язку з реєстрацією, правовою охороною і використанням товарних знаків, знаків обслуговування і найменування місць походження товарів. Навпаки, об'єкти промислової власності у виді секретів виробництва (так звані "ноу-хау") захищені дуже слабко. Правда, існують зразкові форми договорів на купівлю-продаж патентних ліцензій, безпатентних ліцензій, якими можна скористатися як прототипами при укладанні франшизної угоди, але інтереси кожної зі сторін будуть більш надійно захищені, якщо при підготовці угоди вдатися до послуг досвідченого юриста.

Варто звернути особливу увагу на такий аспект предмета угоди, як винятковість переданих франшизокористувачу прав. В угоді повинно бути чітко визначено, чи будуть передані франчайзером права винятковими і, якщо це передбачається, то в межах якої території. Тут можуть бути різні варіанти. Якщо одночасно з передачею права на товарний знак передбачається постачання товарів для їх наступної реалізації, то в угоді можуть бути визначені торгові квоти. Може бути також надана можливість не тільки користуватися переданими виключними правами, а й продавати їх, своєю чергою, іншим особам. У цьому випадку матимуть місце відносини субфранчайзингу. Це означає, що франчайзі, який купив ліцензію, стосовно тих осіб, яким він перепродує ліцензію, буде виступати у ролі франчайзера.

Специфіка предмета договору у відносинах франчайзингу зумовлює необхідність передання франчайзі не тільки самого права у формі ліцензії, а й практичної можливості користуватися ним. У більшості випадків для цього необхідно передати технічну документацію, робочі інструкції, постачати устаткування і матеріали, навчати франчайзі методам роботи, а потім надавати консультативну допомогу. Усі ці питання повинні бути відображені в договорі. Якщо програма практичної допомоги франчайзі є досить об'ємною, її можна перенести з основного тексту договору в додаток (який, зрозуміло, повинен бути невід'ємною складовою договору).

Права та обов'язки сторін

Обов'язками франчайзера є:

  • 1. Передача франчайзі виключних прав, які стосуються предмета договору.
  • 2. Передача франчайзі необхідної документації, ноу-хау (рецептура, секрети виробництва, організаційний та комерційний досвід тощо)
  • 3. Навчання франчайзі з питань організації і провадження бізнесу. Франчайзер має право здійснювати контроль за методами використання системи франшизи. В цьому франчайзер є незалежним підприємцем.

Самостійний блок умов угоди про франшизу - зобов'язання, які бере на себе франчайзі.

До обов'язків франчайзі належать:

  • 1. Використання при провадженні обумовленої договором діяльності найменування та комерційного позначення правовласника позначеним у договорі способом.
  • 2. Забезпечення відповідності якості вироблених ним на підставі договору товарів, робіт чи послуг, якості аналогічних робіт товарів і послуг, що виробляються чи надаються безпосередньо самим виробником. Це має велике значення і повинно забезпечуватись необхідними організаційними заходами, контролем і механізмом відповідальності, оскільки інакше сам договір втрачає для франчайзера зміст. Порушення цих зобов'язань може призвести до дискредитації франчайзера в діловому світі і зниження його конкурентоспроможності.
  • 3. Виконання інструкцій і розпоряджень франчайзера, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, засобам і умовам використання комплексу виключних прав відносно того, як вони використовуються франчайзером, в тому числі вказівок відносно внутрішнього та зовнішнього оформлення комерційних приміщень, що використовуються користувачем при здійсненні наданих йому згідно з договором прав.
  • 4. Надання покупцям усіх додаткових послуг, на які могли б розраховувати споживачі безпосередньо у франчайзера.
  • 5. Нерозголошення секретів виробництва надавача та іншої отриманої від нього інформації.
  • 6. Надання обумовленої кількості субфранчайзингу, якщо такий обов'язок передбачений договором.
  • 7. Інформування покупців найбільш очевидним способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації франчайзера за договором франчайзингу.

І, нарешті, основним обов'язком франчайзі є плата за користування ліцензією.

 
<<   ЗМІСТ   >>