Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Правила походження

Причини застосування правил походження

Як уже пояснювалось вище (див. с. 262), інститут єдиного зовнішнього тарифу надає можливість не використовувати правила походження у випадках, коли товари переміщуються з однієї держави-члена до іншої. Однак необхідним залишається застосування правил походження стосовно товарів із третіх країн, які перетинають митний кордон Європейського Союзу. Причини цього дуже часто полягають у тому, що певний вид товару може вироблятися в декількох державах, які можуть бути як державою-членом, так і третьою країною. Тому необхідно закріпити правила, згідно з якими можна буде встановити дійсне походження таких "гібридних" товарів. Ці правила походження містяться в Главі II (title) Розділу 2 Митного кодексу Співтовариства (МКС).

Необхідно провести розмежування між преференційними і не преференційними правилами походження. Преференційні правила походження стосуються товарів, якими торгують з країнами або групами країн, з якими Європейський Союз має торгові домовленості, що мають прерогативу перед іншими, і з яких справляються преференційні митні збори. Для товарів, якими торгують з будь-якими іншими країнами або групами країн, застосовуються не преференційні правила походження.

Непреференційні правила походження

Коли товари цілком добуваються або виробляються в одній країні, вони вважаються такими, що мають походження з цієї країни. Ст. 23 МКС вміщує перелік тих товарів, які вважаються такими, що належать до цієї категорії. З іншого боку, якщо продукція виробляється удвох або більше країнах, вона вважається такою, що походить з країни, в якій "мав місце суттєвий економічно виправданий процес". Для того щоб визначити походження товару з певної країни, необхідно дотримуватися трьох критеріїв: а) у цій країні повинні мати місце останній економічно виправданий суттєвий процес або операція; б) цей процес має бути проведений на підприємстві, спеціально обладнаному для таких цілей; в) результатом цього процесу має бути виробництво нового товару, або такий процес повинен являти содою важливу стадію виробничого процесу (ст. 24 МКС).

Регламент про імплементацію дещо прояснює це ґрунтовне правило, закріплюючи, що саме повинно розглядатись як виробничий або інший процес, на основі яких можна визначити походження (ст. 36 та 37), і визначає процеси, недостатні для надання статусу продукту як такому, що походить із певної країни (ст. 38).

Прецедентне право Суду Європейських Співтовариств також допомагає уточнити ці критерії. У рішенні у справі Oberseehandel Суд постановив, що останній процес або операція будуть вважатися суттєвими лише в тому випадку, коли продукція, що є результатом такого процесу або операції, набуває власних якостей і складу, яких вона до цього не мала. У рішенні у справі Brothers Суд постановив, що ст. 5 Регламенту 802/68 (документ, який був консолідований у МКС не визначає обсягу складальних (монтажних) процесів, згідно з яким такі процеси можуть розглядатись як такі, що мають суттєвий характер. Тому Суд закріпив загальне правило, в якому зазначив, що складання дає можливість встановлювати походження у випадку, якщо з технічної точки зору, а також враховуючи визначення відповідного товару, воно є вирішальним виробничим етапом, протягом якого відповідний товар набуває властивих йому якостей і після якого з'являється можливість використовувати його за призначенням.

Преференційні правила походження

Як уже згадувалось вище, Європейський Союз у рамках своєї Спільної торговельної політики надає можливість деяким країнам, розташованим здебільшого в Південній півкулі, експортувати їхню продукцію до країн ЄС за преференційними митними тарифами, встановлюваними в так званих преференційних торгових угодах, які укладаються з третіми країнами на індивідуальній, груповій або загальній основі.

Правила походження не дуже відрізняються від тих, що застосовуються до не преференційних товарів. Критерії, яким мають відповідати товари для того, щоб розглядатись як такі, що "цілком виробляються на території певної країни", лише дещо відрізняються від закріплених для преференційних товарів. Однак головна відмінність полягає в умовах, яких необхідно дотримуватись при виробництві товарів у певній країні, якщо в процесі виробництва використовується продукція, яка походить з іншої країни. Походження таких товарів з країни виробництва буде вважатися таким за умови, що продукція, яка походить з іншої країни, буде "достатньо оброблена в процесі виробництва". Цей критерій щодо дотримання відповідної умови встановлюється в Регламенті про імплементацію (ст. 68).

 
<<   ЗМІСТ   >>