Інформаційна логістика та ефективність торговельних логістичних систем

Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка пов'язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.

Інформація виступає рушієм діяльності торговельної логістичної системи і тримає її відкритою — здатною пристосовуватися до нових умов. У зв'язку з цим одним із ключових понять є поняття інформаційного потоку.

В загальному вигляді інформаційний потік є переміщенням у деякому середовищі даних, виражених у структурованому вигляді, це сукупність циркулюючих у торговельній логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за торговельними операціями.

Рис. 1.40. Основні причини зростання ролі інформаційних потоків в торговельній діяльності.

У торговельній логістиці виділяють такі види інформаційних потоків.

• 1. Залежно від виду систем, які пов'язуються потоком:
  • - горизонтальний, який належить до одного рівня ієрархії логістичної системи;
  • - вертикальний — від верхнього рівня логістичної системи до нижнього.
• 2. Залежно від місця проходження:
  • - зовнішній, що циркулює між логістичною системою і зовнішнім середовищем;
  • - внутрішній, що циркулює всередині логістичної системи або її окремого елемента.
• 3. Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи:
  • - вхідний;
  • - вихідний.
• 4. За видом носіїв інформації:
  • - на паперових носіях;
  • - на магнітних носіях;
  • - електронні;
  • - інші.
• 5. Залежно від призначення:
  • - директивні (управляючі);
  • - нормативно-довідкові;
  • - обліково-аналітичні;
  • - допоміжні.

Взаємозв'язок матеріального та інформаційного потоків є очевидним, однак відповідність одного потоку іншому є умовною.

Векторна взаємовідповідність матеріальних та інформаційних потоків також має специфічну особливість, яка полягає в тому, що вони можуть бути як односпрямовані, так і різноспрямовані:

• - випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення;
• - випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку — це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу;
• - одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку;
• - услід за матеріальним потоком в зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу за кількістю або за якістю, різноманітні претензії, підтвердження.

Шлях, яким рухається інформаційний потік у загальному випадку може не збігатися з маршрутом переміщення матеріального потоку.

Управління інформаційним потоком можна здійснювати таким чином:

• - змінюючи напрямок потоку;
• - обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;
• - обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.

Рис. 1.41. Параметри інформаційного потоку

Рис. 1.42. Принципи організації торговельної логістичної інформації

Логістична інформаційна система (ЛІС) — це певним чином організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:

• - технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
• - інформаційне забезпечення, яке містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
• - математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:

• - планові;
• - диспозитивні (або диспетчерські);
• - виконавчі (або оперативні).

Відповідно до концепції торговельної логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.

В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

• - зростає швидкість обміну інформацією;
• - зменшується кількість помилок в обліку;
• - зменшується обсяг непродуктивної, "паперової" роботи;
• - поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

У сучасній економіці інформація придбала і нову якість: вона всі частіше генерує виникнення і рух матеріальних потоків. Тому особливу роль грає комплекс інформаційного забезпечення.

Оскільки якість планування підвищується разом з зростом повноти інформації і швидкості обробки даних, служби матеріального забезпечення виробничих підприємств повинні оснащуватися сучасною обчислювальною технікою, що утворить єдину мережу (локальну рис. 1.43), що безсумнівно значно спростить процес прийому й обробки даних, як вихідних, так і вхідних.

Рис. 1.43. Приклад організації пункту зв'язку керування матеріальним забезпеченням виробництва з навколишнім середовищем

Завдяки діяльності інформаційної логістики при обміні постачальницькими даними підвищується ефективність керування запасами. Обмін постачальницькими даними поширюється на ряд фірм — постачальників і транспортних компаній, дозволяє виробнику зменшити витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності повного логістичного ланцюга в торгівлі. Підвищивши її ефективність — торговельна фірма безсумнівно одержує відчутну економію, що поділяється у визначених пропорціях між трьома сторонами: виробником, постачальником і транспортною компанією, компенсуючи витрати на створення і утримання сучасних інформаційних систем, що дозволяють отримувати додатковий прибуток від їхнього використання.

Слід зазначити, що для забезпечення інформаційного обслуговування всієї структури постачання повинні бути присутніми інформаційні елементи:

• 1. тип предмету постачання
• 2. кількість його чи обсяг
• 3. походження предмету постачання
• 4. його місце розташування (розміщення)
• 5. час прибуття в пункт розміщення
• 6. час відправлення з пункту розміщення
• 7. система транспортування
• 8. час транспортування
• 9. резервування

Логічна система в торгівлі пред'являє до своєї вимірювальної мережі наступні вимоги:

• - Швидкий і надійний, переважно автоматизований збір інформації і даних про транспортні засоби і виробників товарної продукції;
• - Структурування внутріфірмової інформаційної системи підтримки прийняття рішень, що у кожен момент містить актуальну інформацію про хід торговельних процесів за кожною одиницею фірми.

В даний час широко поширюються технології безпаперового обміну інформацією.

Розроблено і застосовуються стандартні комп'ютерні протоколи оформлення угод при наступних операціях:

• - замовленнях на покупку;
• - замовленнях на відправлення партій вантажів;
• - одержання консультацій для відправників вантажу;
• - заповнення фактурних рахунків;
• - різних виплатах;
• - оформленні накладних;
• - одержанні інформації про перевезені товари.

Функції інформаційної логістичної системи в торгівлі, які

повинні виконувати безліч специфічний функцій, у тому числі функцію обслуговування споживача, керування, планування, функцію координування.

Рис. 1.44. Інформаційна піраміда торгової організації (фірми).

В інформаційній системі зі зворотним зв'язком існує строго визначений базис, на якому ґрунтується практика рішень, прийнятих керівниками підприємств, на основі рис. 1.45. Треба мати на увазі, що їхнє рішення не є вираженням "своєї волі", а є строго обумовлене навколишніми обставинами.

Рис 1.44. Інформаційні системи зі зворотним зв'язком.

Розробку ж ланцюга постачань рекомендується починати з відповіді на одне принципово важливе питання: чи є продукт, що рухається по цьому ланцюгу, функціональним чи інноваційним?

Функціональні продукти служать задоволенню насущних потреб і купуються часто, у більшості випадків без оглядки на місце придбання (знадобилося — побачив — купив). На них існує більш-менш передбачуваний попит, а їхній життєвий цикл триває відносно довго. Конкурентам легко їх імітувати, а отже, їх важко зробити високорентабельними.

Інноваційні продукти, навпроти, являють собою останнє слово техніки чи моди, попит на них важко пророчити, а їхній життєвий цикл значно коротший. Як компенсацію за ризик і стислість існування такого товару його виробник одержує відносну свободу від конкуренції і пов'язану з цим можливість домогтися більш високої рентабельності.

Маршалл Фішер приводить наступні зразкові показники попиту на функціональні і інноваційні продукти:

Важливо пам'ятати, що ланцюг постачання виконує дві основні функції.

Фізична функція ланцюжка постачання помітна кожному: матеріали перетворюються в деталі, а ті — в готові вироби, і все це тим чи іншим способом переміщується в просторі.

Посередницька функція ланцюга постачання менш очевидна, але не менш важлива — на ринок повинне приходити те, що потрібно споживачам.