Повна версія

Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Приватні гроші на українських землях

Як зазначають історики, перші випуски приватних грошей здійснила єврейська громада у галицькому м. Болехові. У січні 1848 р. в грошовому обігу з'явилися номінали 5 і 10 крейцерів. За півтора року ці грошові знаки завоювали довіру в населення. У 1848-1849 pp. у різних містах Галичини (Надвірній, Рогатині, Дрогобичі, Жидачеві, Сам-борі тощо) дрібні ремісники й крамарі випускали власні гроші. Зокрема, у травні 1849 р. гендляр С. Ашкеназі з м. Болехова випустив дрібний грошовий знак - 3 крейцери. Ці гроші розповсюджувалися серед його магазинів, покупців і клієнтів. Нині зразки таких грошей є лише у зібраннях польських колекціонерів, а в Україні їх не виявлено.

До початку першої світової війни на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської монархії випуск приватних грошей більше не спостерігався.

Із початком першої світової війни така практика відновилась. У 1914 р. Промисловий банк Галичини і Лодомерії випустив продовольчі бони для бідних верств населення. Такі гроші виготовлялись у Львові номіналами 20,50, 80 гелерів, 1 крона 50 гелерів, 3 крони,

4 крони 20 гелерів, 5 крон, 8 крон; у Дрогобичі - 1, 2, 5 крон, а також у Городку та в Коломиї.

На Буковині склалася особливо гостра ситуація з розміном грошей, і на цій території також випускалися міські бони. Так, наприклад, у вересні 1914 р. під заставу майна міста Чернівецький магістрат випустив позикові міські бони у 20, 50 гелерів, 1 і 5 крон на загальну суму 200 040 крон. Ці гроші були в обігу до жовтня 1915 р., потім частково вилучалися, але до 1917 р. в обігу залишили 1 та

5 крон. На бонах цього міста зображено частково герб міста з фрагментами ансамблю митрополичої резиденції та напис німецькою мовою - "Магістрат м. Чернівців".

На той час власні випуски грошей також мали старостати, єврейські національні ради, волосні управління, ресторани, кондитерські, аптеки й окремі магазини.

Висновки

  • 1. Грошовий обіг на західних землях України мав три періоди:
    • - обіг конвенційних монет (1772-1858 рр.), паперових грошей-банкоцетлів (1796-1811 рр.), валюти віденської (1811-1858 рр.);
    • - обіг австрійської валюти (1858- 1899 рр.);
    • - обіг кронової валюти (1892-1918 рр.).
  • 2. Наприкінці XVIII ст. було випущено паперові гроші - банкоцетлі, які вільно розмінювалися на срібну монету без примусового курсу. У 1796 р. такий обмін обмежили, а згодом припинили. Це спричинило інфляцію, що тривала досить довго.
  • 3. У 1811 р. банкоцетлі замінили новими паперовими грошима -викупними білетами. Того ж року їх оголошено єдиною державною валютою і названо віденською. Вартість банкоцетлів зменшено до 1/5 їхньої номінальної вартості. У 1813 р. уряд випустив новий вид паперових грошей - антиципаційні білети.
  • 4. У 1857 р. Австрія підписалаз Німецьким митним союзом конвенцію, яка передбачала карбування монет на основі встановленого митного фунта. Гульден став поділятися на 100 крейцерів. У вересні того ж року нову валюту назвали австрійською, а 1858 р. її визнали єдиною для всієї держави. Для здійснення розрахунків між Німеччиною та Австрією випустили союзний талер і подвійний союзний талер.
  • 5. Сприятливі економічні умови в 90-х pp. XIX ст. уможливили проведення грошової реформи. 2 серпня 1892 р. в Австро-Угорщині було введено систему золотого монометалізму. Грошовою одиницею стала крона із золотим вмістом 0,30488 г щирого золота. Проіснувала кронова валюта до першої світової війни.
  • 6. У 1783 р. виникли перші 18 ощадних кас, які обслуговували селян і міське населення. У 1826 p. у Львові було організовано Австрійську ощадну касу, 1906 р. утворено Українську щадницю. Крім уже названих, у Галичині 1912 р. діяли 27 повітових і 24 міські каси. Всі вони продовжували діяльність і під час Першої світової війни.
  • 7. На території Галичини у першій половині XIX ст. діяли банкірські доми, які належали окремим банкірам або групі банкірів. Серед них: банкірський дім Натансон і Каллір у Бродах, банкірський дім Озіяша Хоровіца, банкірський дім Шутц і Гаєц.
  • 8. Першим місцевим банком був Галицький гіпотечний банк. У 1890 р. організовано Львівський парцеляційний банк. Вагоме місце посів Промисловий банк у Львові. На території Буковини працював Буковинський крайовий банк, Буковинський завдатковий банк, який надавав короткострокові кредити; довгострокове кредитування провадив Буковинський кредитний земельний банк. У Закарпатті кілька десятків кредитних кас і установ працювали на зібраному капіталі.
  • 9. Перші випуски приватних грошей здійснила єврейська громада. У 1848-1849 pp. у різних містах Галичини дрібні ремісники і крамарі випускали власні гроші. В Україні зразки цих грошей не виявлено, а вони є в зібраннях польських колекціонерів.
 
<<   ЗМІСТ   >>