Повна версія

Головна arrow Право arrow Актуальні питання кримінального процесу України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

Суб'єкти касаційного оскарження - це учасники судового розгляду, права та інтереси яких пов'язані із рішеннями, що приймаються місцевими і апеляційними судами. Іншими словами - це особи, наділені правом на оскарження в касаційному порядку судового рішення, яке пов'язане з їх інтересами.

Суб'єкти касаційного оскарження визначені у ст. 425 КПК України, де зазначено, що касаційну скаргу мають право подати:

  • - засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;
  • - виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
  • - підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
  • - законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
  • - законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
  • - прокурор;
  • - потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
  • - цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • - цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Згідно з цією нормою закону суб'єктом касаційного оскарження судових рішень є прокурор.

Якщо керуватися визначенням терміна "прокурор" (п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України), то це практично всі оперативні працівники органів прокуратури України, крім слідчих. Проте це не означає, що всі вони є суб'єктами касаційного оскарження і мають право оскаржити будь-яке судове рішення.

Це питання розглянуто у ст. 36 КПК України і ст. 37 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами від 13 квітня 2012 року). Відповідно до зазначених законів право на касаційне оскарження надано службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурорам вищого рівня - Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них прокурорам, їх заступникам.

Таким чином, зазначені прокурори, враховуючи територіальний поділ і їхні повноваження, надані законом, є суб'єктами касаційного провадження.

Завдання й повноваження прокурора визначені у Законі України "Про прокуратуру", КПК України, галузевому наказі Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4 гн "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні".

У статті 35 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що "прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили".

Одним із важливих завдань прокурора є реалізація повноважень, наданих йому чинним законодавством щодо оскарження незаконних і необґрунтованих судових рішень у кримінальних справах у касаційному порядку.

Застосовувати передбачене законом право щодо зміни, доповнення і відкликання документів реагування з обов'язковим надсиланням копій відповідних документів до прокуратур вищого рівня.

Кримінальні справи судом у касаційному порядку розглядаються за участю прокурора. Це, як правило, прокурори галузевих підрозділів Генеральної прокуратури України, що зумовлено: по-перше, високими вимогами щодо фахового рівня працівників, яким доводиться вивчати досить складні, багатотомні кримінальні справи, висловлювати свою думку щодо обґрунтованості або не обґрунтованості касаційних скарг і робити висновок про законність оскаржених судових рішень; по-друге, участь зазначеної категорії прокурорських працівників обумовлена місцезнаходженням суду касаційної інстанції.

Разом з тим це не позбавляє права на участь у розгляді справи за касаційною скаргою прокурора, який її вніс (прокурорських працівників обласного, а можливо, і районного рівня). Зазвичай це відбувається тоді, коли позиція прокурора галузевого відділу Генеральної прокуратури України, якому за розподілом обов'язків доручено вивчити кримінальну справу та зробити висновок про законність або незаконність судових рішень і доводів касаційної скарги, не збігається з позицією прокурора, який вніс касаційне подання або коли справа складна і багатотомна, а прокурор, який бере участь у касаційній інстанції, обмежений часом і немає такої можливості. Нерідко прокурор, який підтримував державне обвинувачення, краще знає матеріали справи і має вагоміші аргументи щодо доводів касаційної скарги.

Галузевим наказом Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4 прямо передбачено при розгляді справ у апеляційній та касаційній інстанціях "за необхідності залучати до участі у такому розгляді прокурора, який подав апеляційну чи касаційну скаргу".

Таким чином, основне завдання прокурора на стадії касаційного провадження полягає в тому, щоб, користуючись наданими законом повноваженнями, своєчасно реагувати на неправосудні рішення, подавати на них якісні касаційні скарги, вживати заходи до їх задоволення судом касаційної інстанції з тим, щоб не допустити до виконання незаконних, необґрунтованих і невмотивованих судових рішень.

Для забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень особам, наділеним таким правом, надається можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги. Реалізацію такого права особи покладено на суд першої інстанції.

Під матеріалами кримінального провадження необхідно розуміти матеріали, які були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, а також постановлені ними судові рішення, в тому числі журнали судового засідання, технічні носії інформації, на яких зафіксовано судове провадження в судах першої та апеляційної інстанцій.

У разі подання письмового клопотання особою, яка має право оскаржити судове рішення до суду касаційної інстанції, щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги, головою суду чи головуючим має бути надана можливість щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в приміщенні місцевого загального суду та в присутності працівника апарату суду в порядку, визначеному положеннями розділу 23 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68.

Суб'єкти касаційного оскарження мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі впродовж строку, який встановлюється судом касаційної інстанції.

Закон надає право особі, яка подала касаційну скаргу, вносити до неї зміни чи доповнення до початку касаційного розгляду, а також до закінчення касаційного розгляду відмовитись від неї.

Захисник підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, представник потерпілого можуть відмовитись від касаційної скарги тільки за згодою зазначених осіб.

Необхідно розмежовувати поняття "суб'єкти касаційного оскарження" і "суб'єкти касаційного провадження".

Якщо до першої категорії належать особи, яким надано право оскаржувати судові рішення до суду касаційної інстанції, то щодо суб'єктів касаційного провадження - це більш ширше поняття. До складу суб'єктів касаційного провадження належать як суб'єкти оскарження, так і суди, які постановляли судові рішення (суди першої і апеляційної інстанцій), а також суд касаційної інстанції, до якого подаються скарги і який переглядає справи.

 
<<   ЗМІСТ   >>