Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економіка розвитку

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Форми організації фінансової роботи

Інформаційне забезпечення будь-якої управлінської структури не можна уявити без організації фінансової (бухгалтерської) роботи в первинній ланці - підприємстві, установі.

Фінансова робота на підприємствах має бути організована таким чином, щоб забезпечити чіткість надходження доходів і проведення витрат, відповідальність працівників за надходження доходів і витрачання коштів.

Конкретний зміст фінансової роботи на підприємствах полягає в тому, щоб організувати чітке планування, прогнозування фінансових показників, доведення їх до виконавців і забезпечення подальшого контролю за їх виконанням, мобілізації резервів. Фінансова робота вимагає налагодженої системи розрахунків з постачальниками, покупцями, суміжними підприємствами, суміжними господарськими структурами та здійснення фінансових взаємовідносин з державним бюджетом і кредитною системою.

Форми організації фінансової роботи різні. На великих промислових підприємствах її виконують спеціально організовані фінансові відділи. При цьому зміст роботи цих відділів різний. В обох випадках вони обмежуються налагодженням взаємовідносин з бюджетом і кредитними установами -банками, в інших на них покладаються також функції щодо виписки рахунків на оплату і ведення розрахунків з покупцями і постачальниками, а також робота з ціноутворення.

На деяких великих підприємствах допускалося об'єднання фінансових, постачальницьких і збутових відділів. Однак в останні роки така практика відсутня. Формування AT, ЗАТ та інших компаній і форм передбачає спрощену структуру управління.

Практика роботи малих підприємств і кооперативів показує, що фінансова робота в них зосереджується в бухгалтерії.

Основне завдання фінансової роботи на підприємстві - виявлення резервів зниження собівартості, що є в господарстві, і підвищення ефективності використання ресурсів, а це вимагає від фінансових працівників розробки організаційно-технічних заходів щодо поліпшення використання обладнання, матеріалів, робочої сили. Проте в міру просування до ринку функції фінансових відділів змінюються, оскільки в цих умовах підприємство стає складовою частиною суспільного механізму, що постійно знаходиться в русі. Технологічні новини, конкуренція, що посилюється, ринки збуту, які змінюються (назвемо їх зовнішніми чинниками), вимагають постійного вивчення їх будь-яким підприємством і органом, що контролює їх і вивчає їх фінансовий відділ. У подальшому він повинен пов'язувати зовнішні та внутрішні зміни асортименту продукції, технологічний процес і т.д. і виробляти адекватне реагування на зміни. Для цього необхідна інформація про ринки збуту, робочу силу, закупівельні та фінансові ринки.

Необхідна дуже чітка інформація про стан фінансів підприємства, що міститься в балансі, обліку і фінансових результатах. У спрощеній формі баланс являє собою фінансовий огляд, який показує, з одного боку, джерела формування коштів, а з іншого - напрям коштів, у т.ч. актив і пасив балансу.

Облік фінансових результатів віддзеркалює доходи і витрати підприємства за певний період часу. Природно, різниця між доходами і витратами дає результат - прибуток або збитки.

Разом із тим фінансові результати не повністю характеризують робочий стан підприємства, оскільки необхідні дані про розвиток ринку збуту, тип підприємств, виробничу стратегію.

Такий короткий огляд потрібен для того, щоб зрозуміти, що у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою уряд повинен мати уявлення про фінансове становище підприємств, наприклад, для стягнення податків або представлення субсидій з бюджету. Для цього встановлюються певні правила і вимоги, яким має відповідати фінансова інформація, зосереджена у звітах підприємств, що складаються за спрощеною формою (поквартально) і розширеною (за півріччя, рік).

Говорячи про фінанси підприємств, не можна не сказати про вплив економічної кризи і розриву господарських зв'язків, що існували раніше, негативні наслідки чого за допомогою вищезгаданих заходів, не усунути.

Важко очікувати швидкої фінансової стабілізації, коли економічний механізм розвалюється, наростає господарський хаос, знецінюється гривня, зростає суперечність між законами і підзаконними актами. Це обумовлене ще й тим, що практика, яка склалася, не сприймає закон як обов'язковий до виконання. До нього потрібен підзаконний нормативний документ - інструкція, що видається відповідними відомчими структурами - міністерствами, таким чином закон віддаляється на задній план. При цьому саме видання інструкцій при відсутності поліграфічної бази у науковій установі, наприклад, у Мінфіні, затягується на тривалий період, що не сприяє поліпшенню стану справ в економіці та фінансах.

За умов, що склалися, важко розраховувати на інвестиції країн Заходу, а тим більше вкладення капіталу в спільні підприємства, які могли б позитивно вплинути на стабілізацію економіки.

У цих умовах необхідна чітка система інформаційного забезпечення всіх структур управління і передусім організація досконалої системи обліку.

Облік у системі управління виконує інформаційну функцію, оскільки з його допомогою йде процес збирання, обробки та узагальнення матеріалів про стан виробництва або витрачання коштів бюджетними установами. Облікова інформація є засобом вивчення конкретного вмісту процесів у виробництві або витрачанні коштів і, природно, їх закономірностей, без чого управління існувати не може.

Усі вищезгадані явища фіксуються системою обліку, що має чітко відображати реальність, спиратися на сучасні методи кількісного вимірювання при широкому використанні комп'ютерної техніки на науковій основі.

Слід зазначити, що управління будь-яким процесом неможливе без отримання необхідної інформації про хід названих процесів. Така інформація формується шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації, класифікацій і узагальнення явищ і процесів. Результатом цього в управлінні процесом виробництва буде випуск продукції в натуральних і грошових показниках, а в бюджетних установах - кількісний облік учнів у школах, вилікованих хворих, дітей, що перебувають у дошкільних установах, і т.п., а також облік коштів, використаних на ці цілі, тобто явища і процеси отримують кількісну та якісну характеристику, виражену в натуральній і грошовій формі.

Таким чином, облік являє собою кількісну та якісну характеристику явищ і процесів з метою управління ними.

Для успішного використання обліку в управлінні явищами і процесами слід дотримуватися таких вимог: своєчасність, точність, повнота, ясність.

Своєчасність особливо важлива для управління будь-яким процесом а Зо явищем з метою оперативного вживання заходів з усунення негативних наслідків.

Точність інформації - жорстка необхідність для прийняття управлінських рішень.

Повнота неодмінно вимагає охоплення реєстрацією всіх без винятку операцій.

Ясність обліку отриманої інформації - необхідна умова для її узагальнення і прийняття правильного управлінського рішення.

В управлінні будь-яким процесом або явищем необхідні знання реальної дійсності, обліку і вивчення, що виражаються обліковою інформацією, а тому облік є найважливішою умовою виявлення резервів та вивчення конкретного змісту процесів і об'єктивних закономірностей їх пізнання і використання.

Облік сприяє процесу збору і накопичення фактичного матеріалу, розкриттю суті явищ, які відбуваються, що зрештою є необхідною умовою їх вивчення, пізнання і прийняття правильних управлінських рішень, які впливають на впровадження передових методів і технологій у виробництво; виявлення реальних змін в управлінні народним господарством, підприємством, установою або організацією; формування фінансів і загалом державного бюджету.

Обліку властиві різні показники, але в умовах переходу до ринкових відносин узагальнюючим є грошовий показник, оскільки зрештою він виражає в грошовій формі натуральні (літри, тонни, сортність) і трудові (робочі дні, години, хвилини) показники.

Загалом же облік поділяється на оперативний, бухгалтерський і статистичний.

Оперативний облік необхідний для швидкого отримання відомостей про виконання окремих завдань, робіт, використання грошових коштів і т.п. для своєчасного прийняття рішень, які впливають на освоєння коштів, прискорення будівництва, виробництво продукції та інші явища і процеси. Як правило, оперативний облік відображається в графіках, таблицях або фіксується в довідковому матеріалі. Таким чином, оперативний облік являє собою позасистемний облік будь-яких операцій, що не відображаються в бухгалтерському обліку.

 
<<   ЗМІСТ   >>