Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow Страхові послуги

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Умови страхування відповідальності роботодавця та виробника

Страхування відповідальності роботодавців з'явилося у 30-х роках XX ст. Нині це страхування активно розвивається у США та країнах Західної Європи. Головними причинами розвитку такої послуги є зростання відповідальності керівників підприємств за взяті на себе зобов'язання, загострення питань корпоративного управління, ускладнення структури бізнесу.

На українському страховому ринку страхування відповідальності роботодавця у чистому вигляді відсутнє. Якщо така послуга й існує, то вона пропонується до комплексного договору страхування підприємства — тобто, якщо підприємство страхує своє майно, персонал, то також може застрахувати й відповідальність керівника. Однак керівники підприємств більше страхують професійну відповідальність своїх працівників. Так, у першому кварталі 2004 р. частка страхування професійної відповідальності становила близько 2 % страхового ринку України (64,24 млн. грн.) [17, с. 68].

Страхувальником виступає роботодавець, який несе відповідальність за належне виконання своїх професійних обов'язків перед підлеглими працівниками. Страховими випадками можуть бути:

порушення посадових обов'язків керівником;

помилкові чи такі, що вводять в оману, заяви;

незабезпечення відповідним та безпечним устаткуванням та обладнанням;

порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавця.

Кожна страхова компанія перелік страхових випадків може доповнювати та змінювати залежно від того, з роботодавцем якого підприємства укладається договір страхування.

Процес укладання договору страхування відповідальності роботодавця передбачає такі ж етапи, що нами розглядаються при вивченні кожної страхової послуги. Зупинимось лише на окремих особливостях.

Страхувальник подає заяву відповідного зразка, до якої додає список працівників, на яких розповсюджується відповідальність роботодавця. При оцінці ризику будуть ураховуватись такі чинники: вид бізнесу, умови праці та дотримання техніки безпеки працівниками, розвиток соціальної сфери на підприємстві, кількість працівників, їх кваліфікація та стаж, річна заробітна плата, специфіка діяльності окремих категорій працівників тощо. У договорі страхування часто може вказуватись місце дії страхового захисту — наприклад, територія підприємства.

При визначенні розміру страхових тарифів враховується не лише вид діяльності підприємства, але й значущість та важливість управлінських рішень, які приймаються керівником підприємства. Як свідчить світовий досвід, розміри страхових тарифів можуть встановлюватися у межах від декількох десятих до декількох відсотків страхової суми, а страхова сума може досягати декількох мільйонів доларів.

Страховики застосовують франшизу за одним страховим випадком, а також за збитками стосовно одного працівника підприємства.

Серед великої кількості пропонованих страхових послуг підприємство може застрахувати себе на випадок нанесення шкоди життю, здоров'ю споживача його продукції. Для цього необхідно укласти договір страхування відповідальності виробника за якість продукції.

В Україні є поодинокими випадки, коли виробники звертаються у страхові компанії для укладення договору страхування відповідальності виробника за якість продукції. Проводиться таке страхування у добровільній формі. Виробники у зарубіжних країнах не допускають, щоб їхня відповідальність за якість продукції не була застрахована.

Страхові компанії, укладаючи такий договір страхування, враховують низку чинників, і зокрема, репутацію потенційного страхувальника, основні властивості та характеристики продукції, умови продажу тощо.

Страховик несе відповідальність за прямі та ненавмисні збитки, що виникли протягом дії договору страхування, який відповідає гарантійному строку на продукцію. При цьому продукція має перебувати поза приміщеннями страхувальника. У договорі страхування конкретно зазначається номенклатура продукції та ризики, що страхуються.

На розмір страхової премії впливатимуть такі чинники: вид діяльності страхувальника; до якого типу ризиків належить бізнес страхувальника — ризик виробника, ризик імпортера, ризик роздрібного торговця; період часу, протягом якого страхувальник займається цим бізнесом; система контролю за якістю продукції під час виробництва; кваліфікація персоналу; тип продукції, її призначення; обсяг і місце призначення експорту, рівень технологічного оснащення і технічного стану підприємства; надійність зберігання продукції тощо.

Страхове відшкодування виплачується лише за збитки, спричинені неякісною, дефектною продукцією. Шкода, якої завдано самій продукції, не компенсується. Деякі страхові компанії відшкодовують збиток, спричинений дефектом, що має лише виробничий характер.

Отже, щоб визначити ті страхові послуги, які представляють інтерес для конкретного підприємства, необхідно класифікувати ризики, які мають місце на цьому підприємстві, та зібрати статистичну інформацію щодо вартості об'єктів страхування.

Короткі підсумки

Страхування ризиків підприємницької діяльності включає: страхування майна та фінансових ризиків; страхування відповідальності підприємства (страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції, страхування відповідальності роботодавця, страхування професійної відповідальності); особисте страхування (страхування працівників від нещасних випадків, медичне страхування). Для підприємств при страхуванні їх майна пропонують: чисте страхування від вогню; комплексне страхування або розширене страхування від вогню й інших небезпек.

Страховики з юридичними особами можуть укладати основний, додатковий, спеціальний договір, а також договір вибіркового страхування майна. Об'єктом страхування є майнові інтереси підприємства, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Для оцінки майна, що підлягає страхуванню, можуть: використовувати таблиці класифікації технічного стану конструкцій будинку й інженерних мереж та дані візуального огляду; залучати сюрвейєрів; здійснювати оцінку майна за балансовою вартістю з вирахуванням амортизації. Договір страхування може укладатися на строк до одного року, на один рік або на більший період. Розмір страхової премії залежатиме від виду майна, технічного стану підприємства, виду виробництва, здійснення превентивних заходів.

Фінансові ризики — це ризики, які характеризуються ймовірністю втрат фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності. Закон України "Про страхування" (ст. 6) виділяє в окремий вид добровільного страхування - страхування фінансових ризиків. В Україні таке страхування має неоднозначну оцінку як серед страховиків, так і їх клієнтів: часто пов'язане з тіньовим страхуванням і використовується для псевдооперацій — з метою оптимізації оподаткування, вивозу капіталу за кордон, купівлі нових підприємств.

У договорі страхування фінансових ризиків найчастіше страховими випадками є: недотримання умов та строків виконання контрагентом клієнта фінансових зобов'язань; неналежне виконання контрагентом клієнта своїх договірних зобов'язань. Укладаючи такий договір страхування, страховик перевіряє партнера страхувальника на предмет його надійності. Страховий тариф при страхуванні фінансових ризиків визначається з урахуванням ризикових ознак окремої угоди, предмета укладеної угоди, характеру діяльності клієнта та його контрагента, їх платоспроможності.

Страхування від втрат прибутку — найважливіший вид
страхування фінансових ризиків. Величина страхової суми розраховується на основі передбачуваного обсягу прибутку та обсягу постійних витрат, які можуть виникнути у господарському поточному році. Обсяг збитку залежить від тривалості перерви виробничої діяльності.

Лише в межах того часу страховик несе відповідальність за втрату прибутку.
Страхування від перерв у виробництві компенсує непрямі збитки і буває двох видів: страхування на випадок перерви виробництва внаслідок пожежі; страхування на випадок перерви виробництва внаслідок поломки устаткування.

Поширеними у світовій практиці та мало використовуваними в Україні є страхування відповідальності роботодавця та страхування відповідальності виробника за якість продукції. У договорі страхування відповідальності роботодавця страховими випадками є: порушення посадових обов'язків роботодавця; помилкові чи такі, що вводять в оману, заяви; незабезпечення відповідним та безпечним устаткуванням та обладнанням. Найчастіше дія договору обмежена територією підприємства.

Страхування відповідальності виробника за якість продукції забезпечує страховий захист страхувальника (виробника продукції) у разі висунення до нього претензій у зв'язку із заподіянням шкоди життю, здоров'ю, нанесенням матеріальних збитків споживачам продукції. Дія договору такого страхування відповідає гарантійному строку на продукцію. У договорі страхування конкретно зазначається номенклатура продукції та ризики, що страхуються. Страхове відшкодування виплачується лише за збитки, спричинені неякісною, дефектною продукцією. Шкода, якої завдано самій продукції, не компенсується.

Основні поняття і терміни: підприємницький ризик, фінансовий ризик, чисте страхування від вогню, розширене страхування від вогню та інших небезпек, сюрвейєр, страхування фінансових ризиків, страхування від втрат прибутку, страхування відповідальності роботодавця, страхування відповідальності виробника за якість продукції.

Контрольні питання

  • 1.Як Ви охарактеризуєте сучасні тенденції розвитку страхування підприємницьких ризиків в Україні?
  • 2.Як здійснюється оцінка майна підприємства, що підлягає страхуванню?
  • 3.Назвіть особливості укладання договорів страхування фінансових ризиків в Україні.
  • 4.Які випадки є страховими за договором страхування фінансових ризиків?
  • 5.Поясніть різницю між договором страхування майна юридичної особи та фізичної особи.
  • 6.Яка послуга страхової компанії компенсує непрямі збитки страхувальника і в чому її особливості?
  • 7.Розкрийте зміст страхування відповідальності виробника за якість продукції.

Тести

  • 1. За договором страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції відшкодовуються збитки,
    спричинені:
    • а) неправильним зберіганням продукції на складі страхувальника;
    • б) дефектною продукцією;
    • в) навмисними вадами продукції;
    • г) неправильним застосуванням продукції.
  • 2. Майно підприємства загальною вартістю 20 млн. грн.
    застраховане на 10 млн. грн. Унаслідок пожежі знищено
    майно на 8 млн. грн. Яку суму страхового відшкодування
    отримає страхувальник за пропорційною системою відшкодування?
  • а) 8 млн. грн.;
  • б) 4 млн. грн.;
  • в) 20 млн. грн.;
  • г) 10 млн. грн.;
  • 3. Корпоративна програма страхування юридичних осіб
    охоплює страхуванням:
    • а) майнові інтереси підприємства;
    • б) майнові інтереси працівників підприємства;
    • в) особисті інтереси клієнтів підприємства;
    • г) інтереси підприємства, його працівників та клієнтів.
  • 4. У страхуванні майна юридичних осіб виділяють такі види договорів:
    • а) простий, складний, додатковий, вибірковий;
    • б) основний, додатковий, вибірковий, спеціальний;
    • в) основний, простий, складний, спеціальний;
    • г) простий, складний, комплексний.
  • 5. При укладенні договору страхування майна підприємства, оцінка його основних фондів здійснюється:
    • а) на основі їх повної балансової вартості за вирахуванням величини зношення;
    • б) на основі їх залишкової вартості за вирахуванням величини зносу;
    • в) на основі домовленості між страхувальником і страховиком;
    • г) на основі їх повної балансової вартості за вирахуванням
      розміру страхової премії.
  • 6. Сюрвейер:
    • а) здійснює оцінку майна підприємства;
    • б) розраховує суму страхової премії у страхуванні життя;
    • в) розраховує розмір страхового відшкодування у майновому страхуванні;
    • г) відстоює права страховика у суді.
  • 7. При укладенні договору страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна страхова сума:
    • а) базується на звітних даних;
    • б) залежить від виду діяльності контрагента;
    • в) базується на сплачених страхових преміях;
    • г) базується на виплаченій сумі страхового відшкодування.
  • 8. Строк дії договору страхування відповідальності виробника за якість продукції:
    • а) є необмеженим;
    • б) відповідає гарантійному строку на продукцію страхувальника;
    • в) відповідає гарантійному строку страховика;
    • г) залежить від перестрахування.
  • 9. При укладенні договору страхування відповідальності
    роботодавця страхувальником є:
    • а) винна особа;
    • б) працівник;
    • в) роботодавець;
    • г) страхова компанія.
  • 10. При укладенні договору страхування від перерв у виробництві відшкодовуються:
    • а) зворотні збитки;
    • в) непрямі збитки;
    • б) прямі збитки;
    • г) правильні відповіді б і в.

Література

Архипов А., Колесникова И. О страховании рисков предпринимательской деятельности // Финансы. — 2002. — № 2. — С. 51—55.

Білун Б., Павлов В. Як визначити страховий тариф? // Страхова справа. — 2003. — № 2. — С. 45—47.

Бовкун А, Страхування фін ризиків втрачає свою "схематичність" // Контракта. — 2003. — № 32 /

Богу та Н. Добровольно" но очень дорого//Эксперт. — 2006. — № 13. — С. 40—46.

Вовчак О. Д., Завійська О. І. Страхові послуги: Навч. посіб. — Л.: Компакт - ЛВ, 2005. — С. 135—159.

Говорушко Т. А. Страхові послуги: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 131—149.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p. № 2745-ІН /

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР /

Клапків М. С. Страхування фінансових ризиків: Монографія. — Тернопіль: Економічна думка; Карт-бланш, 2002. — 570 с.

Никитина Т. В. Страхование коммерческих и финансовых рисков. — СПб.: Питер, 2002. — 240 с.

Павлов В. Обстеження будівель і споруд при страхуванні об'єктів нерухомості // Страхова справа. — 2003. — № 2. — С. 41—43.

Панюшкина С. Каждый риск имеет свою цену // Инвестгазета. — 2005. — № 15. — С 35.

Ратна В. Монополія на страх // Контракти. — 2005. — № 13. — С. 46.

Ратна В. Нелегальна страховка // Контракти. — 2004. — № 25. — С. 18—19.

Ротова Г. Д., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. — К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2001. — 400 с.

Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук, ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2002. — С. 247—258, 386—395.

Тополь Н. С плеч долой // Бизнес. — 2004. — № 38. — С. 68—69.

Щеглова Е. Альтернативы пока нет // Инвестгазета. — 2004. — № 12. — С. 8.

Щеглова Е. На свой страх и риск // Инвестгазета. — 2004. — № 28. — С. 17.


 
<<   ЗМІСТ   >>