Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Експертиза товарів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Показники якості, ідентифікації

При прийманні та проведенні експертизи живої риби враховують масу однієї риби. Для риби, вирощеної в рибних господарствах, допускається наявність в партії не більше 5 % риби (за масою), меншої встановленої маси. За органолептичними показниками визначають: стан риби, зовнішній вигляд, колір, запах, вміст токсичних елементів, пестицидів, мікробіологічні показники (ДСТУ 2284-93).

В охолодженій (ДСТУ 314-96 ) і мороженій (ДСТУ 4868:2007, 4378:2005, 4379:2005) рибі визначають зовнішній вигляд, розбирання, консистенцію і запах (для мороженої риби — після дефростації).

Лабораторним дослідженням підлягає риба, яка за органолептичними показниками є продуктом сумнівної свіжості. При цьому визначається аміак, сірководень.

При контролі якості соленої риби (ГОСТ 7448-96, ДСТУ 4453:2005) визначають зовнішній вигляд, зовнішні пошкодження, консистенцію, запах і смак, масову частку кухонної солі (слабосоленоі, середньосоленої і міцносоленої), жиру.

У копченій рибі (ГОСТ 11482-96) визначають зовнішній вигляд, розробку, колір покрову (луски або шкіри), консистенцію, запах і смак, масову частку кухонної солі, вологи, жиру.

В ікрі, крім традиційних показників (зовнішнього вигляду, запаху, смаку, вмісту кухонної солі), визначають вміст антисептиків (борних препаратів і уротропіну) (ГОСТ 1629-55).

Згідно зі стандартом риба всіх видів обробки за довжиною або масою поділяється на групи: велика, середня, дрібна. Риби дрібні за розмірами (линь, окунь річковий, плотва, мойва та ін.) поділяються на першу, другу і третю групу. Стандартом передбачений перелік риб, які не поділяються на групи ні за довжиною, ні за масою (амур, голець, зубатка, навага, сайра та ін.) (ГОСТ 1368-55).

Важливими показниками при проведенні експертизи рибних консервів і пресервів (ГОСТ 7462-58, 7453-65) є смак і запах, колір м'ясариби і бульйону, консистенція м'яса і стан шматків риби (ДСТУ 4740:2007), кількість шматків в банці, укладання риби, сторонні домішки (ДСТУ 4741:2007), вміст кухонної солі, співвідношення маси риби і заливки, кислотність і додатково (в пресервах) визначають вміст бензойнокислого натрію.

Визначення масової частки води висушуванням основане на виділенні (випаровуванні) води з продукту при тепловій обробці і визначенні зміни маси його зважуванням.

Визначення хлористого натрію проводиться аргентометричним методом (ГОСТ 7636-85). Метод оснований на взаємодії хлористого натрію з азотнокислим сріблом в присутності хромовокислого калію з утворенням червоного осаду — азотнокислого срібла.

При ветеринарно-санітарній експертизі прісноводної риби у місцях вилову і на ринках висновок про доброякісність риби свіжої клінічно здорової дають ветеринарні спеціалісти на підставі органолептичних показників. При цьому звертають увагу на стан шкіри, луски, слизу, плавців, зябер, очей, черевця, внутрішніх органів, консистенцію (закляклість) м'язів, наявність пухлин, ексудату в черевній порожнині, запах слизу, зябер і ділянки анального отвору, а також здійснюють пробу варінням.

Візуальному огляду піддають усю партію або пакування, а органолептичному — не менше 30 екземплярів виловленої партії риби. Патологоанатомічний розріз проводять трьох-п'яти екземплярів із числа оглянутих риб.

Вилов риби із забруднених водоймищ при температурі води 15 °С і вище необхідно проводити після пробного лову, негативних результатів і токсикологічного дослідження. Забрудненими вважаються водойми, куди потрапляють неочищені побутові, промислові і тваринницькі стічні води, пестициди і добрива. Рибу з таких водойм варто відловлювати пізньої осені або зимою, що значно знижує ступінь її обсіменіння мікроорганізмами. Клінічно здорову рибу, виловлену із забруднених водоймищ, необхідно швидко реалізувати.

 
<<   ЗМІСТ   >>