Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатура

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дисциплінарне провадження

Дисциплінарне провадження - юридично урегульована процедура, згідно зі ст. 37 Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

  • 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
  • 2) порушення дисциплінарної справи;
  • 3) розгляд дисциплінарної справи;
  • 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Одній з таких стадій провадження присвячена ст. 38 Закону "Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката".

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, говориться в законі, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Стаття 38 Закону досить докладно виписує етапи проходження скаргою на дії адвоката шляху до вирішення питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката чи відмови від такого рішення.

Увагу в Законі зосереджено на таких моментах:

  • 1) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку;
  • 2) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, за Законом посадові фігури адвокатського самоврядування (у цьому випадку член КДК регіональної адвокатури) отримують законні права і підстави, які є обов'язковими для усіх юридичних осіб, згаданих в ч. 2 ст. 38 Закону. Більш того, передбачається відповідальність цих органів за неналежне виконання залиту члена КДК.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Наступна стадія дисциплінарного провадження встановлюється ст. 39 Закону "Порушення дисциплінарної справи".

  • 1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  • 2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
  • 3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Розгляд дисциплінарної справи (ст. 40 Закону) відбувається в такому порядку:

  • 1. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
  • 2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

  • 3. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
  • 4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Статті 39 і 40 Закону мають іноформативно-процедурний характер і особливих пояснень не потребують.

Стаття 41 Закону "Прийняття рішення у дисциплінарній справі" регулює процедуру завершальної стадії дисциплінарного провадження - прийняття рішення.

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від ЇЇ загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

2. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участі у голосуванні.

3. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Передбачаючи можливість незадоволення адвокатом прийнятим КДК рішенням, Закон надає можливість її оскарження. Ця процедура регулюється ст. 42 "Оскарження рішення у дисциплінарній справі".

  • 1. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
  • 2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

У статтях 37-42 Закону державою в особі Законодавчої влади прискіпливо, до найменших деталей, виписано процедурні питання дисциплінарної відповідальності адвоката - члена недержавного самоврядного інституту громадської організації, якою є НААУ.

Дискутувати з цього приводу з законодавчою гілкою влади немає ні потреби, ні жодного сенсу. Може, це й краще: менше клопоту буде самоврядним органам НААУ. З іншого боку, вказані вище норми Закону регулюють не лише права та обов'язки адвокатів, але і права суб'єктів звернення до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з приводу дисциплінарних та етичних порушень з боку адвокатів, що передбачає можливість перевірок об'єктивності рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з боку судової влади, прокуратури.

Прагнення держави врегулювати в най дрібніших деталях діяльність недержавного самоврядного інституту, особливо такого, як адвокатура, можна зрозуміти і пояснити лише суто практичними інтересами. Адвокатура поміж інших секторів діяльності є вагомим чинником стабільності роботи судової системи країни, правоохоронних органів, державних господарських, громадських та інших структур держави.

Від організаційного стану та якості морального і професійного складу адвокатського корпусу значно залежать своєчасність та ефективність судочинства в державі. Лише стурбованістю безладом в організації адвокатської справи в країні і, як наслідок, вкрай низьким професійним і моральним станом її нинішнього складу можна пояснити таку прискіпливість держави до діяльності адвокатури.

Хотілося б розглядати таку пильну увагу з боку держави не лише як серйозну стурбованість, але і як щире бажання допомогти адвокатурі заслужено посісти належне місце в розбудові правової держави в Україні. Тому було б прийнятнішим у цій важливій і прогресивній справі не йти шляхом підміни громадських функцій самоврядної організації засобами державного регулювання.

 
<<   ЗМІСТ   >>