Завдання до теми 2. Актуальні питання соціалізації особистості
І ступінь складності
- 1. Підготуватися до мікровиступу за темою "Спільні і відмінні риси двох процесів: соціалізації і виховання".
- 2. Підготувати і провести бесіду за темою "Принципи соціалізуючого процесу".
- 3. Підготувати запитання для виконання ролі кореспондента педагогічної газети на прес-конференції за темою "Соціальні проблеми сучасної молоді".
- 4. Скласти бібліографію до теми "Проблеми соціалізації молоді в Україні".
ІІ ступінь складності
- 1. Підібрати необхідні нормативно-правові матеріали для розкриття теми "Особливості впровадження державної молодіжної політики у різних сферах життєдіяльності" і оформити у вигляді рукописної книги.
- 2. Підібрати необхідні матеріали для розкриття теми "Аналіз діяльності молодіжних організацій на Одещині", оформити у вигляді статті до педагогічного журналу "Збірник наукових студентських праць".
- 3. Скласти план виховної роботи для студентів першокурсників з метою формування згуртованого студентського колективу.
- 4. Розробити план підготовки та проведення студентської науково-практичної конференції за темою "Державна молодіжна політика у галузі освіти і культури".
III ступінь складності
- 1. Провести наукове спостереження з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у соціально-економічній сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
- 2. Провести інтерв'ю з групою студентів з метою виявлення їх належності до молодіжних організацій. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
- 3. Провести анкетування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у галузі освіти і культури. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
- 4. Провести бліцопитування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у сімейно-побутовій сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
Інструктивні матеріали до запропонованих завдань
Рекомендації щодо підготовки мікровиступу
- 1. Як зробити переконливим виступ? Визначити основну думку, уточнити послідовність її розкриття, перевірити достовірність використаних фактів, зробити висновки.
- 2. Вимоги до тих, хто виступає: розповідати вільно, спираючись на матеріальні носії інформації або власні знання, звертатися безпосередньо до аудиторії, дивлячись в очі своїм співбесідникам, висловлювати власну позицію до сказаного.
Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом розповіді
- 1. Розповідь — монологічна форма викладення навчального матеріалу.
- 2. Педагогічна функція розповіді така:
- а) акцентування вчителем уваги учнів на конкретних фактах, явищах, подіях, мобілізація слухового сприймання учнів;
- б) активізація розумової діяльності, психічних процесів уявлення, пам'яті.
- 3. Розповідь має відповідати таким вимогам:
- а) бути закінченою, логічно завершеною, чіткою за структурою;
- б) бути спрямованою на залучення учнів до сумісної діяльності, на зацікавленість і активність розумового процесу за допомогою змістових і риторичних запитань;
- в) бути емоційною (застосування художніх образів, висловлення власного ставлення до викладеного матеріалу).
Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом пояснення
- 1. Пояснення — монологічна форма викладення певного явища або події, його місця в системі зв'язків і взаємозв'язків з іншими явищами або подіями.
- 2. Педагогічна функція пояснення полягає у розкритті матеріалу за допомогою логічних прийомів, переконливих аргументів і доказів наукової сутності законів, правил, істин.
- 3. Вимоги до використання методу пояснення: точне і чітке формулювання завдання, сутності проблеми, питання; послідовність розкриття причинно-наслідкових зв'язків, аргументів; використання порівнянь, аналогій із залученням яскравих прикладів; одержання зворотної інформації про глибину осягнення істини вихованцями; корекція засвоєних знань; створення доброзичливої атмосфери.
Рекомендації щодо розробки і проведення бесіди
- 1. Бесіда — діалогічна форма викладення та засвоєння навчального матеріалу.
- 2. Педагогічна функція бесіди така: використання знань та власного досвіду слухачів з метою активізації їх пізнавальної діяльності, включення в активний розумовий процес; розв'язання суперечностей, які виникли; спонукання вихованців до самостійних висновків та узагальнень.
- 3. Види бесід і їх функції: вступна — підготовка слухачів до сприймання навчальної інформації; евристична — спрямована на зображення нового підходу до розв'язання проблеми; узагальнююча — повторення і систематизація отриманих знань; контрольно-оцінююча — перевірка і оцінювання засвоєних знань.
- 4. Вимоги до вибору питань: репродуктивно-мнемічні питання мають активізувати пам'ять і бути спрямованими на закріплення раніше вивченого навчального матеріалу; репродуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на розв'язання завдань засвоєними раніше способами; продуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на евристичний пошук або розв'язання проблем новими способами.
б. Вимоги до постановки питань: продуманість, чіткість і однозначність висловлювань, точність термінології, доброзичливість.
Рекомендації щодо складання бібліографії і написання анотації
- 1. Бібліографія — це: 1) перелік книжок, статей стосовно якоїсь проблеми чи питання; 2) науковий, систематизований за певною ознакою перелік і описання книжок та інших видань.
- 2. Педагогічна функція складання бібліографії така:
- а) оволодіння бібліографічною культурою, яка включає уміння користуватись алфавітними і систематичними каталогами, різноманітними картотеками в бібліотеках, довідниками, посібниками;
- б) самостійний пошук літератури сприяє використанню більш широкого за тематикою кола видань.
- 3. Анотація — коротка характеристика книги, статті тощо, яка викладає зміст цих творів у вигляді переліку основних питань і інколи дає їм оцінку.
- 4. Педагогічна функція написання анотації — уміння коротко і чітко висловлювати зміст праці, узагальнювати й аналізувати, систематизувати і робити висновки.
Рекомендації щодо виконання ролі кореспондента
- 1. Кореспондент — співробітник газети або журналу, радіо та інших засобів масової інформації, які надсилають повідомлення з місця проведення певного заходу.
- 2. Педагогічна функція ролі кореспондента полягає в умінні підібрати фактичний матеріал для ознайомлення й аналізу з метою постановки продуманих, чітких питань і збагачення власного кругозору. Коло питань, які цікавлять кореспондента, треба окреслити заздалегідь.
Рекомендації щодо написання статті
- 1. Стаття — науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу, в якому викладені власні думки, роздуми та дослідження з певної проблеми.
- 2. Педагогічна функція написання статті полягає у розвитку уміння складати та реалізовувати її план, до складу якого входять такі розділи: вступний — висловлення головної думки чи тези; основний — аналіз розглянутих явищ, фактів, подій, процесії* і доведення головної думки або тези; заключний — формулювання висновки).
- 3. Вимоги до написання наукової статті:
- — постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями;
- — аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
- — формулювання цілей статті (постановка завдання);
- — виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
- — висновки проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.
Рекомендації щодо складання програми
- 1. Програма — зміст і план подальшої діяльності, роботи з поданням основних принципів, намічених завдань і цілей.
- 2. Педагогічна функція складання програми полягає в упорядкуванні наміченої роботи або діяльності.
- 3. Вимоги до складання програми: програма має містити цілі і завдання діяльності, її основний зміст, шляхи і засоби реалізації, подальші перспективи.
Рекомендації щодо проведення наукового спостереження Об'єкт спостереження бажано не змінювати протягом всіх етапів дослідження.
- 1. Наукове спостереження — це метод дослідження, який полягає у безпосередньому, планомірному і тривалому сприйманні педагогічних явищ без втручання дослідника і має цілеспрямований характер, тобто точно підпорядковується меті дослідження. Спонукальними мотивами наукового спостереження є інтерес і потреби. Потреби викликають бажання володіти предметом, а інтерес — ознайомитися з ним.
- 2. Інтерес — це тенденція особистості, яка заключається в спрямованості або зосередженості її роздумів на визначеному предметі. Інтерес — це також мотив, який діє у зв'язку зі своїм усвідомленим значенням й емоційною привабливістю. Він реалізується у спрямованості уваги, думок, роздумів.
- 3. Потреби — вихідні (початкові) спонукання до дії — означають відчутну людиною потребу в тому, що знаходиться поза нею. Вони виявляються у нахилах, бажаннях, волі. Потреби поділяються на біологічні, соціальні, ідеальні.
Біологічні потреби полягають у забезпеченні індивідуального і видового існування людини.
Соціальні потреби — належність до соціальної групи, знаходження на визначеному місці, користування увагою і прихильністю навколишніх людей, бути об'єктом їх поваги і любові.
Ідеальні потреби — це потреби пізнання навколишнього світу в цілому і його частин зокрема, свого місця в ньому, пізнання сутності і значення свого існування.
4. Педагогічна функція проведеного дослідження полягає у фіксації подій, фактів, явищ, ситуацій, характерних для проявів особистостей в будь-яких умовах перебування, не порушуючи нормального, природного ходу подій, процесії).
б. Вимоги до методу наукового спостереження такі: ясність і чіткість спостереження; визначеність об'єкта; систематичність і різносторонність; достатня кількість зафіксованих фактів ; своєчасність і правильність, об'єктивність фіксації; простота й економічність техніки запису; вдумлива, кропітка і ретельна обробка зібраного матеріалу; врахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ; виділення істотних, стійких, повторюваних фактів, відокремлення їх від другорядних та випадкових елементів; відсутність упередженості у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фактів і висновках щодо них. Критерії та показники якості виконаних завдань
Критерії якості виконаних завдань
|
Показники
|
1. Успішність виконання завдання
|
Відповідає встановленому терміну подання. Результати завдання не потребують виправлень
|
2. Успішність засвоєння навчальної інформації
|
Вільне володіння теорією, уміння використовувати навчальну інформацію
|
3. Самостійність
|
Уміння формулювати і відстоювати власну думку, робити висновки й узагальнення, приймати самостійні рішення
|
4. Культура мовлення
|
Уміння грамотно користуватися професійною лексикою, термінологією, технікою мовлення
|
5. Здатність генерувати обґрунтовані ідеї і пропозиції
|
Уміння аналізувати події, розкривати їх сутність, пояснювати, прогнозувати
|
6. Здатність до спілкування і співробітництва
|
Уміння встановлювати контакт і використовувати різні стилі спілкування і співробітництва
|
7. Готовність до оволодіння професійними компетенціями
|
Уміння здійснювати організаторські, операційні, евристичні процедури праці, функціональну та інформаційну підготовку програми професійної діяльності
|
8. Готовність до виконання ролі соціального педагога (працівника)
|
Уміння ідентифікувати себе з роллю: посередника; гуманіста; організатора; конфліктолога; експерта у постановці соціального діагнозу; адвоката, захисника інтересів та прав людини, сім'ї; помічника клієнтів у розв'язанні проблем; терапевта і наставника сім'ї, дітей; державного діяча, який підтримує соціальні ініціативи громадян
|
Критерії якості виконаних завдань
|
Показники
|
9. Прояв професійно значущих рис особистості соціального педагога
|
Уміння проявляти емпатійність, гуманність, делікатність, психологічну грамотність, комунікабельність, тактовність, загальну культуру та соціально-педагогічну етику
|
10. Прояв особистих якостей, що впливають на результативність роботи
|
Уміння проявляти цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, ініціативу, творче ставлення до виконання завдання
|
11. Самоуправління
|
Уміння управляти своїм станом з метою здійснення зусиль для самодослідження, самопроектування, самопрограмування, самоорганізації та самоконтролю
|
12. Оцінка своєї діяльності
|
Уміння здійснювати корекцію, засудження або схвалення власних дій
|
|
|
|
|