Завдання до теми 2. Актуальні питання соціалізації особистості

І ступінь складності

• 1. Підготуватися до мікровиступу за темою "Спільні і відмінні риси двох процесів: соціалізації і виховання".
• 2. Підготувати і провести бесіду за темою "Принципи соціалізуючого процесу".
• 3. Підготувати запитання для виконання ролі кореспондента педагогічної газети на прес-конференції за темою "Соціальні проблеми сучасної молоді".
• 4. Скласти бібліографію до теми "Проблеми соціалізації молоді в Україні".

ІІ ступінь складності

• 1. Підібрати необхідні нормативно-правові матеріали для розкриття теми "Особливості впровадження державної молодіжної політики у різних сферах життєдіяльності" і оформити у вигляді рукописної книги.
• 2. Підібрати необхідні матеріали для розкриття теми "Аналіз діяльності молодіжних організацій на Одещині", оформити у вигляді статті до педагогічного журналу "Збірник наукових студентських праць".
• 3. Скласти план виховної роботи для студентів першокурсників з метою формування згуртованого студентського колективу.
• 4. Розробити план підготовки та проведення студентської науково-практичної конференції за темою "Державна молодіжна політика у галузі освіти і культури".

III ступінь складності

• 1. Провести наукове спостереження з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у соціально-економічній сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
• 2. Провести інтерв'ю з групою студентів з метою виявлення їх належності до молодіжних організацій. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
• 3. Провести анкетування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у галузі освіти і культури. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.
• 4. Провести бліцопитування з групою студентів з метою виявлення їх інтересів, потреб, бажань у сімейно-побутовій сфері. Оформити у вигляді доповіді на семінарі.

Інструктивні матеріали до запропонованих завдань

Рекомендації щодо підготовки мікровиступу

• 1. Як зробити переконливим виступ? Визначити основну думку, уточнити послідовність її розкриття, перевірити достовірність використаних фактів, зробити висновки.
• 2. Вимоги до тих, хто виступає: розповідати вільно, спираючись на матеріальні носії інформації або власні знання, звертатися безпосередньо до аудиторії, дивлячись в очі своїм співбесідникам, висловлювати власну позицію до сказаного.

Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом розповіді

• 1. Розповідь — монологічна форма викладення навчального матеріалу.
• 2. Педагогічна функція розповіді така:
  • а) акцентування вчителем уваги учнів на конкретних фактах, явищах, подіях, мобілізація слухового сприймання учнів;
  • б) активізація розумової діяльності, психічних процесів уявлення, пам'яті.
• 3. Розповідь має відповідати таким вимогам:
  • а) бути закінченою, логічно завершеною, чіткою за структурою;
  • б) бути спрямованою на залучення учнів до сумісної діяльності, на зацікавленість і активність розумового процесу за допомогою змістових і риторичних запитань;
  • в) бути емоційною (застосування художніх образів, висловлення власного ставлення до викладеного матеріалу).

Рекомендації щодо підготовки мікровикладення методом пояснення

• 1. Пояснення — монологічна форма викладення певного явища або події, його місця в системі зв'язків і взаємозв'язків з іншими явищами або подіями.
• 2. Педагогічна функція пояснення полягає у розкритті матеріалу за допомогою логічних прийомів, переконливих аргументів і доказів наукової сутності законів, правил, істин.
• 3. Вимоги до використання методу пояснення: точне і чітке формулювання завдання, сутності проблеми, питання; послідовність розкриття причинно-наслідкових зв'язків, аргументів; використання порівнянь, аналогій із залученням яскравих прикладів; одержання зворотної інформації про глибину осягнення істини вихованцями; корекція засвоєних знань; створення доброзичливої атмосфери.

Рекомендації щодо розробки і проведення бесіди

• 1. Бесіда — діалогічна форма викладення та засвоєння навчального матеріалу.
• 2. Педагогічна функція бесіди така: використання знань та власного досвіду слухачів з метою активізації їх пізнавальної діяльності, включення в активний розумовий процес; розв'язання суперечностей, які виникли; спонукання вихованців до самостійних висновків та узагальнень.
• 3. Види бесід і їх функції: вступна — підготовка слухачів до сприймання навчальної інформації; евристична — спрямована на зображення нового підходу до розв'язання проблеми; узагальнююча — повторення і систематизація отриманих знань; контрольно-оцінююча — перевірка і оцінювання засвоєних знань.
• 4. Вимоги до вибору питань: репродуктивно-мнемічні питання мають активізувати пам'ять і бути спрямованими на закріплення раніше вивченого навчального матеріалу; репродуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на розв'язання завдань засвоєними раніше способами; продуктивно-пізнавальні мають бути спрямовані на евристичний пошук або розв'язання проблем новими способами.

б. Вимоги до постановки питань: продуманість, чіткість і однозначність висловлювань, точність термінології, доброзичливість.

Рекомендації щодо складання бібліографії і написання анотації

• 1. Бібліографія — це: 1) перелік книжок, статей стосовно якоїсь проблеми чи питання; 2) науковий, систематизований за певною ознакою перелік і описання книжок та інших видань.
• 2. Педагогічна функція складання бібліографії така:
  • а) оволодіння бібліографічною культурою, яка включає уміння користуватись алфавітними і систематичними каталогами, різноманітними картотеками в бібліотеках, довідниками, посібниками;
  • б) самостійний пошук літератури сприяє використанню більш широкого за тематикою кола видань.
• 3. Анотація — коротка характеристика книги, статті тощо, яка викладає зміст цих творів у вигляді переліку основних питань і інколи дає їм оцінку.
• 4. Педагогічна функція написання анотації — уміння коротко і чітко висловлювати зміст праці, узагальнювати й аналізувати, систематизувати і робити висновки.

Рекомендації щодо виконання ролі кореспондента

• 1. Кореспондент — співробітник газети або журналу, радіо та інших засобів масової інформації, які надсилають повідомлення з місця проведення певного заходу.
• 2. Педагогічна функція ролі кореспондента полягає в умінні підібрати фактичний матеріал для ознайомлення й аналізу з метою постановки продуманих, чітких питань і збагачення власного кругозору. Коло питань, які цікавлять кореспондента, треба окреслити заздалегідь.

Рекомендації щодо написання статті

• 1. Стаття — науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу, в якому викладені власні думки, роздуми та дослідження з певної проблеми.
• 2. Педагогічна функція написання статті полягає у розвитку уміння складати та реалізовувати її план, до складу якого входять такі розділи: вступний — висловлення головної думки чи тези; основний — аналіз розглянутих явищ, фактів, подій, процесії* і доведення головної думки або тези; заключний — формулювання висновки).
• 3. Вимоги до написання наукової статті:
  • — постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями;
  • — аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
  • — формулювання цілей статті (постановка завдання);
  • — виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
  • — висновки проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Рекомендації щодо складання програми

• 1. Програма — зміст і план подальшої діяльності, роботи з поданням основних принципів, намічених завдань і цілей.
• 2. Педагогічна функція складання програми полягає в упорядкуванні наміченої роботи або діяльності.
• 3. Вимоги до складання програми: програма має містити цілі і завдання діяльності, її основний зміст, шляхи і засоби реалізації, подальші перспективи.

Рекомендації щодо проведення наукового спостереження Об'єкт спостереження бажано не змінювати протягом всіх етапів дослідження.

• 1. Наукове спостереження — це метод дослідження, який полягає у безпосередньому, планомірному і тривалому сприйманні педагогічних явищ без втручання дослідника і має цілеспрямований характер, тобто точно підпорядковується меті дослідження. Спонукальними мотивами наукового спостереження є інтерес і потреби. Потреби викликають бажання володіти предметом, а інтерес — ознайомитися з ним.
• 2. Інтерес — це тенденція особистості, яка заключається в спрямованості або зосередженості її роздумів на визначеному предметі. Інтерес — це також мотив, який діє у зв'язку зі своїм усвідомленим значенням й емоційною привабливістю. Він реалізується у спрямованості уваги, думок, роздумів.
• 3. Потреби — вихідні (початкові) спонукання до дії — означають відчутну людиною потребу в тому, що знаходиться поза нею. Вони виявляються у нахилах, бажаннях, волі. Потреби поділяються на біологічні, соціальні, ідеальні.

Біологічні потреби полягають у забезпеченні індивідуального і видового існування людини.

Соціальні потреби — належність до соціальної групи, знаходження на визначеному місці, користування увагою і прихильністю навколишніх людей, бути об'єктом їх поваги і любові.

Ідеальні потреби — це потреби пізнання навколишнього світу в цілому і його частин зокрема, свого місця в ньому, пізнання сутності і значення свого існування.

4. Педагогічна функція проведеного дослідження полягає у фіксації подій, фактів, явищ, ситуацій, характерних для проявів особистостей в будь-яких умовах перебування, не порушуючи нормального, природного ходу подій, процесії).

б. Вимоги до методу наукового спостереження такі: ясність і чіткість спостереження; визначеність об'єкта; систематичність і різносторонність; достатня кількість зафіксованих фактів ; своєчасність і правильність, об'єктивність фіксації; простота й економічність техніки запису; вдумлива, кропітка і ретельна обробка зібраного матеріалу; врахування всіх впливів на перебіг досліджуваних явищ; виділення істотних, стійких, повторюваних фактів, відокремлення їх від другорядних та випадкових елементів; відсутність упередженості у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фактів і висновках щодо них.

Критерії та показники якості виконаних завдань