Повна версія

Головна arrow Право arrow Банківське право

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Організаційна структура та управління комерційним банком

Для ефективної роботи комерційного банку важлива його оптимальна організаційна структура. Внутрішня організаційна структура комерційного банку формується за усталеними принципами, основними з яких є такі:

  • а) структура банку підпорядковується стратегії розвитку банку;
  • б) в банку передбачається унормоване розмежування функціональної компетенції підрозділів;
  • в) структура банку визначається з урахуванням можливостей розвитку мережі банку та перспектив його діяльності на певних сегментах фінансового ринку;
  • г) структура банку зумовлює наявність системи кваліфікаційних вимог до банківських працівників, які повинні відповідати рівню тих завдань, що на них покладаються.

У практиці банківської діяльності існують два підходи побудови організаційної структури банку: функціональна і за видами надання тих чи інших банківських послуг. Більшість сучасних банків застосовують змішані організаційні структури, поєднуючи обидва підходи.

У разі функціональної організації структури банку діє принцип універсальності. Банк виконує широкий спектр операцій, в ньому створюються підрозділи, що виконують спеціалізовані функції: кредитування, інвестування, розрахунково-касові операції та облік, трастові операції, міжнародні розрахунки та ін. Кожний підрозділ має чітко визначені завдання і обов'язки. Для цієї структури банку характерна ієрархічність рівнів управління, за якої кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому.

У разі організаційної структури банку, побудованій на принципі надання клієнтам різноманітних банківських послуг, функції управління для здійснення відповідних операцій передаються певним керівникам, які є спеціалістами у даній сфері банківської діяльності. У таких банках створюються підрозділи для надання комерційних, споживчих, сільськогосподарських кредитів, позик під нерухомість тощо. Така структура дає змогу поліпшити координацію роботи всіх підрозділів банку і дає змогу з урахуванням конкуренції розробляти нові види банківських послуг, вдосконалювати технології для більш повного задоволення потреб клієнтів.

Зважаючи на те, що вибір організаційної структури банку залежить від його стратегічних цілей і необхідності ефективного вирішення важливих завдань спеціалізації і концентрації, в практиці дедалі частіше застосовується змішаний підхід до побудови організаційної структури банку. Варіант змішаного типу організаційної структури комерційного банку наведено на схемі (див. рис. 1 на с. 129).

В організаційній структурі банку реалізуються його завдання, безпосередньо пов'язані з виконанням поставлених перед банком цілей, як наприклад: кредитування, інвестування, трастові, розрахунково-касові операції, міжнародні розрахунки, а також депозитні та валютні операції. Кількість департаментів банку залежить від розміру і характеру діяльності банку, обсягів та складності банківських операцій і різноманітності наданих клієнтам послуг.

Структура управління комерційного банку змішаного типу

Рис. 1. Структура управління комерційного банку змішаного типу

Організаційна й управлінська структура комерційного банку регламентується його статутом. У ст. 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" про статут банку зазначено, що в статуті мають міститися такі відомості: найменування банку; його місцезнаходження; організаційно-правова форма; види діяльності, які має намір здійснювати банк; розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їхня номінальна вартість, форми випуску акцій, кількість акцій, що купуються акціонерами; структура управління банком, органи управління, їх компетенція та порядок прийняття рішень; порядок реорганізації та ліквідації банку; порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; порядок розподілу прибутків та покриття збитків; положення про аудиторську перевірку банку; положення про органи внутрішнього аудиту банку.

Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку, а органами управління державного банку є Наглядова рада і Правління банку.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників, які скликаються для вирішення таких питань:

  • - визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх дотримання;
  • - внесення змін та доповнень до статуту банків;
  • - зміни розміру статутного капіталу банку;
  • - призначення і звільнення голій та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;
  • - затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;
  • - розподілу прибутку;
  • - припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу;

Ці питання належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Однак статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Загальне керівництво діяльністю банку здійснює спостережна рада банку, яка має такі повноваження:

  • - призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку;
  • - контролює діяльність правління (ради директорів) банку;
  • - призначає зовнішнього аудитора;

встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

  • - приймає рішення щодо покриття збитків;
  • - приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію дочірніх підприємств, філій та представництв банку, затвердження їх статутів та положень;
  • - затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті банку.
  • - затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;
  • - готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учасників;
  • - здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учасників банку. Спостережна рада банку несе відповідальність за стратегію і політику управління ризиками, ефективність системи внутрішнього контролю.

Повноваження і порядок роботи наглядової ради банку визначаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

Спостережна рада банку складається з членів, які обираються загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представниками. Члени спостережної ради не повинні входити до складу правління та ревізійної комісії.

Безпосереднє керівництво поточною діяльністю комерційного банку здійснює правління, яке є виконавчим органом банку.

Правління банку діє від імені банку підзвітне загальним зборам учасників та Спостережній раді банку. Правління банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами чи спостережною радою банку.

Правління банку має такі повноваження:

  • - попередньо обговорює всі питання, що підлягають розгляду на загальних зборах учасників і раді банку, готує для цього необхідні матеріали, планує роботу, організовує виконання рішень загальних зборів і ради банку;
  • - розглядає питання організації кредитування, фінансування, розрахунків, грошового обігу, касового обслуговування, зберігання грошей і цінностей банку, обліку й звітності, внутрішньобанківського контролю, зовнішньоекономічної діяльності, роботи з цінними паперами, участі у спільних підприємствах, забезпечення інтересів клієнтів та інші;

займається формуванням фондів, необхідних для статутної діяльності банку;

  • - приймає рішення про випуск, умови і порядок реалізації акцій та інших паперів, затвердження результатів підписки на акції. За погодженням з радою банку визначає розмір дивідендів, приймає рішення про нарахування та сплату дивідендів за акціями банку з наступним затвердженням на загальних зборах учасників;
  • - здійснює контроль за додержанням законодавства банком та його установами, за правильним виконанням банківських операцій та результатами діяльності;
  • - вирішує питання добору, розміщення, підготовки та перепідготовки персоналу;
  • - визначає організаційну структуру банку;
  • - розглядає проекти наказів та інструкцій і приймає рішення щодо них;

розглядає матеріали ревізій, перевірок, а також звіти керівників установ банку і приймає рішення щодо них;

  • - виносить рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб банку;
  • - несе відповідальність за ефективність своєї роботи згідно статуту банку.

Правління вирішує всі питання діяльності банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників і спостережної ради банку, а також виконує передані йому загальними зборами повноваження.

Органами контролю банку є ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту банку. Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія банку, яка обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників. Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам учасників банку.

Ревізійна комісія має такі повноваження:

  • 1) контролює дотримання банком законодавства України і нормативно-правових актів НБУ;
  • 2) розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів і готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;
  • 3) вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності понад 10% голосів.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостереженою радою банку чи за ініціативою учасників, які володіють понад 10% голосів. Рішення приймаються більшістю голосів членів ревізійної комісії.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а порядок її роботи - положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учасників банку.

Комерційні банки також створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

  • а) наглядає за поточною діяльністю банку;
  • б) контролює додержання законів, нормативно-правових актів НБУ та рішень органів управління банку;
  • в) перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;
  • г) аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку;

ґ) надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами перевірок;

д) інші функції, пов'язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спостережною радою.

Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією документацією банку та здійснює нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі.

Таким чином, функції та повноваження органів управління банком нормативно розмежовані законодавчими та статутними актами.

 
<<   ЗМІСТ   >>