Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Придніпровський економічний регіон

До складу Придніпровського промислового регіону входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області. Він переважає за площею Донецький регіон (83,7 тис. км2), але поступається йому за численністю і густотою населення. Тут сформувався потужний промисловий комплекс на базі залізорудної і марганцеворудної промисловості. Вигідне географічне положення промислового Придніпров'я визначається близькістю до головної водної магістралі України - Дніпра зі зручними виходами до Чорного й Азовського морів, а також до Донецького економічного регіону.

Придніпровський економічний регіон не має власних паливних ресурсів (за винятком залягання кам'яного вугілля у Павлоградському районі), але він вигідно розташований відносно Донбасу і джерел води та гідроенергії. Крім чорної металургії, тут великого значення набули електрометалургія, що спирається на потужну енергетику, і машинобудування.

Якщо розглядати структуру промислового комплексу Придніпров'я в розрізі енерговиробничих циклів, то можна виділити такі основні їх типи: пірометалургійний цикл чорних металів, машинобудівний, електрометалургійний, індустріально-будівельний і агропромисловий.

Провідна роль належить пірометалургійному циклу чорних металів, який охоплює понад 50 % основних промислових фондів регіону. Базою розвитку циклу є поклади залізної руди в Криворізькому басейні, а також у Білозерському і Кременчуцькому родовищах. Потужні гірничозбагачувальні комбінати, створені на Криворіжжі, - важлива базова стадія циклу. Звідси залізорудний концентрат надходить на всі металургійні заводи України та за її межі, на експорт.

У циклі чорної металургії Придніпров'я функціонують сучасні підприємства, на яких виробляється чавун, сталь, прокат, феросплави. Основні підприємства розміщені у Кривому Розі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Дніпродзержинську і Нікополі. Високого рівня розвитку досягло в регіоні трубне виробництво (Дніпропетровськ, Новомосковськ, Нікополь). Взагалі у Придніпровському економічному регіоні розміщено 14 великих металургійних підприємств, які випускають половину українського виробництва чорних металів.

Електрометалургійний цикл розвивається біля потужних джерел енергії і територіально взаємодіє з металургійним. Він чітко виражений у Запоріжжі, де крім електроенергії, виробленої гідроелектростанціями Дніпровського каскаду і великими тепловими електростанціями, є достатня кількість води. Запоріжжя також має вигідне транспортно-географічне положення відносно джерел сировини і районів споживання готової продукції циклу. Електрометалургія промислового Придніпров'я спеціалізується на виробництві високоякісних сталей, феросплавів, титану і магнію. На довізній сировині працює також Запорізький алюмінієвий завод (постачається глинозем з Миколаєва).

Машинобудівний цикл охоплює виробництво устаткування для гірничо-металургійного комплексу, галузей електротехніки, транспортних засобів, машин для агропромислового комплексу та будівельно-шляхових робіт. У циклі представлені галузі від важкого і металомісткого машинобудування до кваліфікованого, точного і трудомісткого профілів. Особливо виділяється ланка з виробництва устаткування для гірничорудної і металургійної галузей промисловості. Найбільші центри машинобудування - Дніпропетровськ (верстатобудування, виробництво металургійного устаткування, сільськогосподарське, будівельно-шляхове, електротехнічне машинобудування, виробництво міжконтинентальних балістичних ракет), Запоріжжя (електротехнічне, автомобільне), Кривий Ріг (устаткування для гірничодобувної промисловості). До складу промислового Придніпров'я належить також Кременчуцький промисловий вузол, розміщений на території Полтавської області, на формування якого великий вплив справляють найбільші промислові центри Придніпровського економічного регіону.

Індустріально-будівельний цикл займає проміжне положення між промисловістю і будівництвом. Він охоплює виробництво бетонних і залізобетонних виробів, цементу, цегли та інших будівельних матеріалів, що використовуються в будівельній індустрії. Особливо виділяється виробництво залізобетонних конструкцій у всіх великих промислових вузлах.

У регіоні розвинена хімічна промисловість, окремі галузі якої мають важливе міжрайонне значення (виробництво азотних добрив, автомобільних шин, лаків і фарб). На основі кам'яного вугілля Західного Донбасу (Павлоградський район) і Дніпровського буровугільного басейну розпочато формування первинної (видобувної) стадії вуглеенергохімічного циклу. У великих містах розвинені галузі легкої промисловості (текстильна, швейна, трикотажна і взуттєва). Регіон виробляє з надлишком продукцію харчової промисловості, що надходить у міжрайонний обмін.

У територіальній структурі промисловості регіону провідна роль належить Дніпропетровсько-Дніпродзержинській промисловій агломерації і промисловим вузлам.

Дніпропетровсько-Дніпродзержинська промислова агломерація сформувалася на базі поєднання і територіальної близькості промислових підприємств чотирьох центральних міст (Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Підгородного і Новомосковська), а також периферійних міст та містечок (Верхньодніпровськ, Синельникове, Солоне, Кринички). Провідне місце тут посідають цикли виробництв чорної металургії, машинобудування та індустріально-будівельних галузей. Розвинуті також електроенергетика, хімія, легка і харчова галузі.

Організуючим центром (ядром) промислової агломерації є Дніпропетровськ (1065 тис. осіб). Тут зосереджені найбільші металургійні, трубопрокатні заводи, підприємства з випуску металургійного устаткування, верстатів, приладів, комбайнів для збирання буряків, шинний завод, підприємства лакофарбового виробництва, легкої і харчової промисловості.

Другий важливий промисловий центр - Дніпродзержинськ (256 тис. осіб). У промисловому комплексі міста розвиваються такі галузі: чорна металургія, хімія і коксохімія, машинобудування, промисловість будівельних матеріалів. Велику роль у розвитку промисловості відіграє Дніпродзержинська ГВС на Дніпрі.

Центром металургійного виробництва став Новомосковськ, який спеціалізується на випуску труб великого діаметра для нафтової і газової промисловості.

Криворізький промисловий вузол об'єднує підприємства Кривого Рогу (669 тис. осіб) і навколишніх міст та поселень міського типу. Провідна галузь вузла - залізорудна промисловість. Руда видобувається підземним і відкритим способами. Частина рудної сировини (залізисті кварцити) відправляється на гірничо-збагачувальні комбінати, яких нараховується п'ять. Після збагачення вміст заліза в руді підвищується з 32-35 до 60-63 %. Провідне підприємство цього промислового вузла - Криворізький металургійний завод. Велике значення у промисловому вузлі мають такі галузі, як машинобудування (устаткування для гірничодобувної промисловості), коксохімія, цементна промисловість. Доповнює комплекс вузла унікальний суриковий завод, який випускає сурикову фарбу на базі переробки місцевих руд - червоних залізняків.

Для більш повного використання трудових ресурсів вузла тут розвиваються трудомісткі галузі, у тому числі легка (шерстепрядильна фабрика) і харчова, на підприємствах яких переважно зайняті жінки.

Нікопольський промисловий вузол сформувався на базі одного із найбільших у світі басейнів з видобутку марганцевих руд. Переважна їх більшість видобувається відкритим способом. Марганцеві руди використовуються на металургійних підприємствах Придніпровського і Донецького регіонів, а також експортуються. Важливу роль у вузлі мають такі виробництва: прокатне (Південнотрубний завод), феросплавне, чавуноливарне, машинобудівне. Всі вони зосереджені у Нікополі. Комплекс промислового вузла доповнюють підприємства з ремонту гірничорудного устаткування, легкої і харчової промисловості.

До складу вузла входять міста Нікополь, Марганець і Орджонікідзе, а також поселення міського типу.

Запорізький промисловий вузол почав створюватись у 20-х роках минулого століття на базі гідроелектростанції Дніпрогес у м. Запоріжжі (815 тис. осіб). У ньому домінують енерговиробничі цикли: чорних і кольорових металів (виплавка чавуну, сталі, прокату, виробництво коксу, титану, алюмінію, магнію), машинобудівний, індустріально-будівельний, а також агропромисловий. Найпотужніші підприємства металургії - "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь", феросплавний, титаномагнієвий комбінати; машинобудування - трасформаторний, електроапаратний і автомобільний ("Автозаз"). На сьогодні крім Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2, діє потужна Запорізька теплова електростанція і найпотужніша в Україні атомна ("Енергодар"). У вузлі розвинені також галузі з обслуговування населення: взуттєва, швейна, кондитерська та ін.

На території Запорізької області сформувались промислові центри, які поступово переростають у вузли. Це м. Мелітополь - центр машинобудування і харчової промисловості; м. Бердянськ - кабельне виробництво (завод "Азовкабель"), сільськогосподарське машинобудування, порт і курорт на Азовському морі; м. Токмак - дизелебудівний завод.

На території Кіровоградської області, яка входить до складу Придніпровського економічного регіону, рівень розвитку промисловості значно нижчий, ніж у Дніпропетровській і Запорізькій областях. У структурі промисловості майже 45 % припадає на харчові галузі (цукрова, олійно-жирова, м'ясна, кондитерська, борошномельна, спиртова). Основним напрямом машинобудування виступає виробництво сільськогосподарських машин і устаткування (Кіровоград, Олександрія). Розробляється графітове родовище (Завальське), поклади нікелевих руд (Побузьке). Здійснюється обробка видобутої сировини. Працює завод чистих металів (Світловодськ).

Сформувались Кіровоградський і Олександрійський промислові вузли. Провідними галузями спеціалізації у Кіровоградському вузлі є сільськогосподарське машинобудування і харчова промисловість, а в Олександрійському - видобуток бурого вугілля і машинобудування.

 
<<   ЗМІСТ   >>