Головна Економіка
Економіка малого підприємства
|
|
|||||
КАПІТАЛ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВАЕкономічна сутність, склад і класифікація капіталу малого підприємстваУ процесі вивчення цієї теми необхідно зауважити, що підприємницька діяльність пов'язана з рухом капіталу, який є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка з'ясовує впродовж багатьох століть. Термін "капітал" походить від лат. означає "основний, головний". У перших дослідженнях категорії капітал трактувався як основне багатство, основне майно. З розвитком економічної думки це первісне абстрактне і узагальнювальне поняття наповнювалось конкретним змістом, що відповідав панівній парадигмі економічного аналізу розвитку суспільства. Так, згідно з принципами наукового світобачення меркантилістів під поняттям капіталу як основного багатства розуміли золото, гроші та будь-які інші скарби. При цьому основним джерелом формування капіталу меркантилісти вважали позитивний торговельний баланс. Економічна школа фізіократів під поняттям капіталу як основного багатства розуміла землю і вкладені в неї кошти ("аванси"). Відповідно, джерелом формування капіталу фізіократи вважали сільськогосподарське (землевласницьке) виробництво. Представники класичної політекономії (передусім А. Сміт і Д. Рікардо) поглибили дослідження сутності капіталу, розширили його розуміння за сфери промислового виробництва. Вони трактували капітал як накопичення засобів виробництва, які призначені для подальшого виготовлення товарів. Основні суттєві риси економічної категорії капіталу, сформульовані класичними економістами, були взяті за основу всіма наступними її дослідниками. У системі марксистського вчення дослідженню категорії капіталу належить центральне місце. За допомогою цієї категорії К. Маркс пояснював усю систему загальноекономічних відносин капіталу. Джерелом формування капіталу він вважав додаткову вартість, створену додатковою працею найманих робітників виробничої сфери. Відповідно, капітал в економічному розумінні марксистів був засобом експлуатації найманих робітників, а виробничі відносини капіталістичного суспільства - відносинами щодо розподілу додаткової вартості. Неокласичні економічні теорії капіталу суттєво розвинули його сутнісні характеристики, пов'язані з кількісними пропорціями його формування і характером його ринкового обороту. Наведений історичний огляд засвідчує, що парадигма капіталу як економічна категорія, що характеризує систему й особливості її пізнання, вирізняється глибоким генезом і широтою підходів. Однак, незважаючи на пильну увагу дослідників до цієї ключової економічної категорії, наукова думка до сьогодні не виробила універсального визначення капіталу, яке б відповідало потребам як теорії, так і практики. З позиції фінансового менеджменту капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у створення його активів. Розглядаючи економічну сутність капіталу малого підприємства, необхідно передусім виокремити певні його характеристики:
Рис. 8.1. Характеристики економічної сутності капіталу малого підприємства Істотна роль капіталу в економічному розвитку малого підприємства й забезпеченні задоволення інтересів держави, власників і персоналу визначає його як головний об'єкт фінансового управління підприємством, а забезпечення ефективного його використання належить до найбільш відповідальних завдань у розвитку підприємства. Капітал малого підприємства характеризується не лише своєю багатоаспектною сутністю, а й розмаїттям образів, у яких він виявляється. Під загальним поняттям "капітал малого підприємства" розуміють різноманітні його види, які визначаються декількома десятками термінів. Це потребує відповідної систематизації дефініцій, що використовуються. Таку систематизацію, здійснену за найвагомішими класифікаційними ознаками, схематично зображено на рис. 8.2. Розглянемо докладніше окремі види капіталу малого підприємства відповідно до наведеної систематизації за основними класифікаційними ознаками. 1. За належністю малому підприємству вирізняють власний і позичений капітал. Рис. 8.2. Систематизація видів капіталу малого підприємства Власний капітал характеризує загальну вартість коштів малого підприємства, що належать йому на правах власності й використовуються для формування визначеної частини його активів. Ця частина активів, яка сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, є чистими активами підприємства. Позичений капітал характеризує залучені для фінансування розвитку малого підприємства грошові кошти або інші майнові цінності. Усі форми позиченого капіталу, що використовуються підприємством, це його фінансові зобов'язання, які підлягають погашенню у передбачені терміни. 2. За цілями використання у складі малого підприємства можуть бути виокремлені такі види капіталу: продуктивний, позичковий і спекулятивний. Продуктивний капітал означає кошти підприємства, інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової діяльності малого підприємства. Позичковий капітал є тією його частиною, яка використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові й довгострокові депозитні вклади в комерційних банках), а також фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо). Спекулятивний капітал окреслює ту його частину, яку використовують у процесі здійснення спекулятивних (унаслідок різниці в цінах) фінансових операцій (придбання деривативів у спекулятивних цілях і под.).
Основний капітал характеризує ту частину капіталу малого підприємства, яка задіяна в усі види його необоротних активів (а не лише в основні засобі, як це часто трактується в літературі). Оборотний капітал характеризує ту його частину, яка задіяна малим підприємством в його оборотні активи.
Робочий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності малого підприємства. Інвестиційний капітал уособлює ту його частину, яка інвестована в активи, що не беруть безпосередньої участі у здійсненні різноманітних видів господарської діяльності малого підприємства і формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є кошти підприємства, інвестовані в нові приміщення та обладнання, що не використовуються; у нову продукцію, яка ще не випускається, тощо. 9. За характером використання власниками виокремлюють споживчий і накопичений (реінвестований) капітал. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання втрачає функції капіталу і перетворюється на дезінвестиції малого підприємства, що здійснюються з метою споживання (вилучення частини капіталу із необоротних і оборотних активів з метою виплати дивідендів, відсотків, задоволення соціальних потреб персоналу малого підприємства і под.) Накопичений капітал характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат та ін. 10. За джерелами залучення розрізняють національний, іноземний та змішаний (спільний) види капіталу, інвестовані в мале підприємство. Роль капіталу малого підприємства значно зростає у процесі його кругообігу. Кругообіг капіталу - це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повернення до початкової. Підприємці, передусім у сфері малого і середнього бізнесу, зацікавлені у невпинному русі капіталу, бо від цього залежить не лише отримання ними прибутків та їх збільшення, а й процес суспільного відтворення загалом, його вдосконалення, прогресивний розвиток економіки. При цьому різні частки капіталу одночасно перебувають у всіх трьох формах і на трьох стадіях. Порушення руху капіталу хоча б на одній із стадій означає виникнення певних ускладнень у процесі його відтворення. Наприклад, якщо підприємець з тих або інших причин не продав свій товар, він не лише не отримав прибутку, а й не повернув своїх витрат. Це може призвести до скорочення виробництва, погіршення платоспроможності малих підприємств, їх банкрутства. Отже, капітал у своєму русі послідовно проходить три стадії (перша і третя відбуваються у сфері обігу, а друга - у сфері виробництва) та набуває трьох форм (грошової, продуктивної й товарної). На першій стадії, яка має місце у сфері обігу, капітал з грошової форми перетворюється на продуктивну. Підприємець виходить на ринок як покупець. Він купує потрібні для своєї діяльності засоби виробництва та наймає робочу силу відповідної професійної підготовки та рівня кваліфікації. При цьому підприємець лише авансує гроші, оскільки вони за нормальних умов господарювання повернуться до нього через певний час. Він не витрачає і не втрачає їх остаточно. На другій стадії, яка здійснюється у сфері виробництва, продуктивний капітал перетворюється на товарний. Саме на цій стадії відбувається поєднання факторів виробництва. Результатом їх взаємодії та продуктивного використання є товар. Вартість товару перевищує вартість витрат на його виробництво. Отже, на цій стадії створюються не лише нові споживчі вартості, а й додатковий продукт, що дуже важливо для кожного підприємця і суспільства загалом. На третій стадії капітал із товарної форми перетворюється на грошову. Підприємець з новим товаром знову повертається на ринок, але вже як продавець. Він реалізує свій товар і отримує за нього гроші. Важливість цієї стадії полягає в тому, що підприємець не лише повертає гроші, витрачені на виробництво товару, а й отримує додатковий продукт. Наприкінці третьої стадії капітал, здійснивши круговий рух, повертається до своєї вихідної форми, але у збільшеному вигляді. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|