Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Маркетинг туризму

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ВИСНОВКИ

Туризм за своїми основними характеристиками не має жодних принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі положення сучасного стратегічного маркетингу можуть повною мірою застосовуватись і в туристичній сфері.

У традиційному виробництві, де результатом праці є конкретний товар або продукція, поняття маркетингу має конкретніший зміст. У туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту, якому властиві певні специфічні особливості, що істотно впливають на маркетингову діяльність у туристичному бізнесі.

Туризм на початку XXI ст. є видом економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобування й автомобілебудування. Щороку кількість подорожуючих збільшується на 5—7 % і вже досягла 700 млн. осіб на рік. Грошові надходження від туризму також сягнули рекордної позначки і щорічно становлять близько 500 млрд. дол. США.

Феноменальний успіх туризму зумовлений також тим, що в його основі — задоволення постійного прагнення людства пізнати навколишній світ. Завдяки такому пізнанню у формі туризму в багатьох країнах постійно підвищується життєвий рівень населення, розвиваються транспорт, інформаційні та інші технології, відбуваються процеси глобалізації в цілому.

Останніми роками змінилися пріоритети на туристичному ринку України. Українські туристи є вельми привабливими клієнтами для багатьох країн, оскільки під час своїх подорожей витрачають досить великі суми грошей.

Щоб не залишитися осторонь від змін на світовому туристичному ринку, необхідно проводити глибокий і всебічний маркетинговий аналіз основних тенденцій розвитку туризму України. Аналіз динаміки виїзного туризму України за 1996— 2007 pp. свідчить про постійне зростання кількості зарубіжних подорожей.

Як сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визначається попитом і споживанням відвідувачів, а з іншого — належить до товарів і послуг, які надаються з метою задоволення цього попиту. Туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, зокрема міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туропера-торів і турагентів тощо.

Актуальність вивчення маркетингу туризму зумовлена потребою аналізу маркетингової діяльності туристичної компанії у конкуруючому середовищі туристичної галузі, де об'єктивною необхідністю є виявлення можливостей якнайповнішого задоволення потреб людей, зважаючи на психологічні та соціальні чинники, а також визначення способів раціонального, у маркетинговому і фінансовому аспектах, проведення заходів туристичними компаніями, які дають можливість враховувати виявлені або приховані потреби в туристичних послугах.

Отже, метою світової туристичної галузі є трансформація туристичних пріоритетів згідно з новими тенденціями на світовому ринку туризму (нові пропозиції, модернізація обслуговування клієнтів тощо). Туризм має стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного і місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення.

Особливості планування та організації навчального процесу з дисципліни "маркетинг туризму" за кредитно-модульною системою

Під кредитно-модульною системою організації навчального процесу слід розуміти таку модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульно-рейтингових технологій навчання із системою спеціальних освітніх одиниць (залікових кредитів). Характерною ознакою впровадження модульно-рейтингових технологій у навчальний процес є поділ навчального матеріалу на модулі та застосування нагромаджувальних систем оцінювання знань студентів.

Рейтингова система оцінювання — невід'ємна складова робочої навчальної програми з кожної дисципліни, що передбачає визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань і вмінь шляхом оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного модульного та семестрового підсумкового контролю.

Головною метою впровадження кредитно-модульної системи є підвищення якості підготовки фахівців з вищою освітою та забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників на національному та міжнародному ринках праці.

Одиницею вимірювання навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів за кредитно-модульною системою, є заліковий кредит.

Змістовний модуль — це система навчальних елементів (розділів чи підрозділів навчальної дисципліни або мікромодулів), поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Модуль — це окрема частина освітньо-професійної програми підготовки фахівця (навчальної дисципліни), що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Розрахунок обсягу кожного модуля та його складових у годинах з повним використанням передбаченого бюджету часу здійснюється шляхом планування виконання певних видів навчальної роботи: для аудиторних занять — лекцій та практичних занять; для самостійної роботи — підготовка до аудиторних занять та виконання індивідуальних завдань.

Розрахунок трудомісткості засвоєння навчального матеріалу кожного модуля в балах здійснюється залежно від його вагового коефіцієнта в загальному обсязі годин, виходячи з підсумкової 100-бальної шкали з таким її розподілом:

  • 1) 88 балів — максимальна підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка засвоєння навчального матеріалу всіх модулів;
  • 2) 12 балів — максимальна екзаменаційна рейтингова оцінка.

Підсумкова оцінка засвоєння студентом навчальної дисципліни визначається як інтегральна рейтингова оцінка за всіма змістовними модулями. При цьому студент, який протягом семестру набрав необхідну кількість балів, має низку переваг, а саме:

· не складати іспит чи залік та отримати підсумкову оцінку як набрану кількість балів за рейтингом;

· з метою підвищення свого рейтингу за цією навчальною дисципліною складати іспит чи залік;

· вільно розпоряджатися часом, відведеним у графіку навчального процесу на екзаменаційну сесію.

Істотною особливістю впровадження кредитно-модульної системи є те, що студент, який не набрав протягом семестру достатньої кількості балів, обов'язково повинен складати іспит чи залік. Але він може бути допущений до складання іспиту лише за умови попереднього виконання обов'язкового переліку завдань, передбачених навчальним графіком з цієї дисципліни.

Слід зазначити, що вирішальний вплив па підсумкову (результуючу) оцінку з навчальної дисципліни має сума рейтин- гових балів, одержаних студентом протягом семестру.

Стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом всього семестру дає змогу підвищити рівень об'єктивності оцінювання знань студентів та підсилити здорову конкуренцію в навчанні.

Таким чином, упровадження кредитно-модульної системи передбачає підвищення якості підготовки фахівців шляхом інтенсифікації навчального процесу, рівномірного психологічного навантаження студентів протягом семестру, підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять та підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності.

 
<<   ЗМІСТ   >>