Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Промислова екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Цехи з виробництва неметалевих матеріалів

У машинобудуванні зараз широко застосовують склопластики, що містять скловолокнистий наповнювач і зв'язуючі смоли (фенолформальдегідні, епоксидні, ненасичені поліефірні). Виділення шкідливих парів речовин при формуванні й полімеризації різних смол наведено в табл. 2.10 [9].

При виробництві ебонітових виробів у вентиляційну систему потрапляють в02, СО, Н^, пари бензину, толуолу, гліцерину, пил.

Зварювальні цехи

Кількість шкідливих речовин у повітрі при зварюванні металів залежить від видів і режимів технологічного процесу, властивостей зварювальних (електродів і флюсів) та зварюваних матеріалів. Найбільш шкідливим є ручне електродугове зварювання. Так, при витраті 1 кг електродів у процесі ручного електродугового зварювання сталі утворюється до 40 г пилу, 2 г фтористого водню, 1,5 г оксидів вуглецю та азоту; в процесі зварювання чавуну — до 45 г пилу і 1,9 г фтористого водню [9].

Під час напівавтоматичного та автоматичного електродугового зварювання металів загальна маса шкідливих речовин, що виділяється у повітря, менша в 1,5—2 раза, а при зварюванні під флюсом — в 4—6 разів.

Валові виділення шкідливих речовин у повітря при зварюванні металів наведені в табл. 2.11.

Таблиця 2.10. Основні види шкідливих речовин, що виділяються у повітря робочої зони при формуванні та полімеризації різних смол

Марка смоли

Температура формування та полімеризації, °С

Шкідливі речовини, г/кг

стирол

толуол

талеїновий ангідрид

гипориз

ацетофенол

НПС-609-2ІМ

5-15

25

9,0

0,90

0,05

0,04

20-30

32

11,0

1,10

0,07

0,05

40—50

40

14,0

1,40

0,08

0,06

70

47

16,0

1,60

0,10

0,07

НПС-609-26с

5—15

20

3,6

0,07

0,07

0,05

20-30

25

4,5

0,09

0,09

0,04

40—50

32

5,7

0,11

0,11

0,05

70

40

7,0

0,14

0,14

0,06

ПН-3

5—15

215

4,40

0,30

0,07

20—30

260

5,20

0,40

0,22

40-50

290

6,00

0,50

0,25

70

340

7,00

0,50

0,30

Газове та плазмове різання металів супроводжується виділенням пилу та шкідливих газів. Пил є конденсатом оксидів металів, розмір частинок якого не перевищує 2 мкм. Хімічний склад пилу визначається в основному маркою матеріалу, що розрізається. При різанні металів переважно виділяються токсичні сполуки хрому й нікелю, марганець, шкідливі гази — СО, N0, Ж)2, озон та ін.

Фарбувальні цехи

Шкідливі речовини в цих цехах виділяються в таких випадках:

  • — при знежиренні поверхонь органічними розчинниками перед фарбуванням;
  • — при підготовці лакофарбових матеріалів (ЛФМ);
  • — при нанесенні ЛФМ на поверхні виробів;
  • — при сушінні лакованих і фарбованих поверхонь. Основними джерелами загазованості повітря робочих зон та

атмосфери є змішувачі ЛФМ, фарбувальні камери, сушарки, ванни з розчинами для знежирення.

При знежиренні з поверхні дзеркала ванн випаровують пари вуглеводнів (г/(м2 х хв)): бензину — 67—83; гасу — 17—34; уайт-спіриту — 83—100.

Таблиця 2.11. Основні валові викиди шкідливих речовин у повітря при різних видах і режимах електродугового зварювання металів [6]

Основні валові викиди шкідливих речовин у повітря при різних видах і режимах електродугового зварювання металів

Концентрація шкідливих речовин, що виділяються з фарбувальних камер, залежить від характеристики ЛФМ, витрати й способу їх нанесення. Характеристика вентиляційних викидів шкідливих речовин наведена в табл. 2.12.

Таблиця 2.12. Концентрації шкідливих речовин, що викидаються з фарбувального цеху

Концентрації шкідливих речовин, що викидаються з фарбувального цеху

Масу парів розчинників (легких компонентів), що викидаються в атмосферу від фарбувальних і сушильних камер, визначають за формулою [7]

де т. — маса лакофарбових матеріалах (при нанесенні лаку лако-наливною машиною к1 = 0,6 і 0,8 — відповідно для металевих і дерев'яних деталей); кг - - коефіцієнт, що враховує кількість виділеного розчинника із ЛФМ при фарбуванні та сушінні (для пульверизаційних камер — 0,3, для сушарок — 0,7); Л3 — коефіцієнт, що враховує проникання парів у робочу зону, приймають 0,975; г| — коефіцієнт, що враховує ефективність вловлювання парів розчинників фільтрами вентиляційних установок, приймають 0,3—0,35.

Масу викидів аерозолів від фарбувального обладнання разом з вентиляційним повітрям в атмосферу визначають за формулою

де к4 — частка ЛФМ, що витрачається на утворення фарбувального аерозолю, залежить від способу розпилення фарби (лаку); /г5 — коефіцієнт; що враховує потрапляння фарбувального аерозолю в робочу зону, часто приймають кь > к3= 0,975; г)в — коефіцієнт, що враховує ефективність вловлювання фарбувального аерозолю гідрофільтрами, приймають 0,92—0,98.

 
<<   ЗМІСТ   >>