Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Економіка туризму

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Теорії конфлікту в туризмі

Основою розвитку теорії конфлікту є відмінності цінностей а також розходження мети та інтересів сторін, що беруть участь в туризмі. Термін "конфлікт" вживається для опису ситуації суперечності інтересів, яка лише в суспільних умовах може перетворитися в його зовнішній прояв, яким є протест чи конфлікт. У туризмі, що є складним явищем, можуть мати місце різноманітні конфліктні ситуації, що є характерною його рисою розвитку і виникають з масовості та просторової експансії туристичного руху. Ця експансія стає причиною того, що все частіше і зі все більшою інтенсивністю туристи втручаються у відвідуване навколишнє і суспільно-культурне середовище, а реалізуючи власні інтереси, вони обмежують можливості інших.

Потенційних та актуальних конфліктних ситуацій як наслідок розвитку туризму можна шукати між:

  • а) туризмом і природним середовищем (конфлікт середовища; людина - середовище)
  • б) туризмом та іншими суспільно-господарськими і природоохоронними функціями на території туристичної рецепції (функціональні конфлікти)
  • в) між різними формами туризму (конфлікт усередині туризму)
  • г) між суспільними групами в туризмі (суспільний конфлікт).

Конфлікт у відношенні туризм-природне середовище виникає з самої природи розвитку туризму, в якому існує прагнення відкриття доступу до краси природи для потреб туристичного руху. Туризм зацікавлений у пристосуванні і експлуатації найбільш привабливих територій з метою реалізації потреб туриста. Отже, існує невідповідність між людськими прагненнями і "інтересом середовища", який можна б визначити як максимальне збереження принад природи з метою розсудливого доступу до них сучасним і майбутнім поколінням. Термін "конфлікт середовища" стосується відносин людина-середовище, які оцінюють в світлі прийнятих критеріїв як неправильні. Характерними проявами цього конфлікту є напр.: нищення природи туристами, надмірне використання ресурсів навколишнього середовища, хаотичне і необдумане туристичне освоєння.

Функціональні конфлікти слід розуміти як суперечності мети і очікувань, які представляють різні групи осіб, що прагнуть використати навколишній світ з метою здійснення своїх намірів. Найпоширенішою причиною, яка викликає виникнення функціональних конфліктів, є ситуація, коли дії одного користувача (функції) вичерпують ресурси, обмежують доступ або знищують природне середовище, необхідне для іншого споживача. У просторі, в якому функціонує туризм, спостерігається співіснування, накладення і взаємне проникнення просторів (полів) інших гілок суспільно-економічного, політичного і культурного життя. Туризм, як елемент багатостороннього використовування простору створює конкуренцію для інших, необхідних для існування людини, форм господарювання. Підвищений попит і потреба у рекреаційних територіях обмежує продукційні можливості простору (напр. у землеробстві чи лісовому господарстві). Конфлікт між туристичною функцією та іншими економічними функціями простору зростає разом з процесом урбанізації, що розвивається.

Крім конфліктів у відношеннях між туристичною функцією і іншими економічними та природоохоронними функціями, розвиваються також конфлікти, що відбуваються "всередині" туризму. Конфліктні ситуації з'являються у випадку накладення один на одного різних меж рекреаційних зон і форм туризму. Кожен вид туристично-рекреаційної активності має свій визначений спосіб використовування природних багатств, часто суперечливий зі способами, що характерні для інших видів. Виникають непорозуміння, причина яких криється в суперечливості інтересів різних учасників туристичного руху. Конфлікт часто існує між масовими, комерційними і галасливими формами туризму з формами туризму орієнтованими на спілкування з природою або культурою відвідуваних місць. Не можуть напр. співіснувати поряд курорти та лікувальні санаторії, яким потрібна тиша з місцями де відбуваються масові розважальні заходи. Ці конфлікти є, переважно, ефектом надмірної кількості учасників або невідповідної організації туризму на території туристичної рецепції.

У суспільному трактуванні конфлікт з'являється, в першу чергу, внаслідок різниці інтересів окремих осіб і груп. Теорія конфлікту в соціологічному трактуванні розвинулася на ґрунті твердження, що кожне суспільство в суті своїй є неоднорідне - розділене і складається з різних груп, що стараються реалізувати власні інтереси. Відмінність цих інтересів є причиною того, що в суспільстві завжди існує потенційний конфлікт. Певні групи мають вищі шанси на отримання вигоди, ніж інші. Отже справа доходить до напружень між домінуючими і непривілейованими суспільними групами. У ситуації нерівноваги шансів і позицій виробляється механізм домінування однієї групи над іншою і його утримування.

У туризмі беруть участь різні і неоднорідні суспільні групи, отже в результаті їх сутичок повинно дійти до конфліктних ситуацій. Суперечливість інтересів найчастіше відбувається у відношеннях між мешканцями рецепційних територій і туристами. Ця форма міжгрупового контакту є причиною можливо найбільшої кількості конфліктних ситуацій. Деякі прихильники теорії конфлікту вважають, що туризм в деяких випадках є формою імперіалізму. Підтвердженням таких гіпотез може бути концепція залежного розвитку в туризмі, яка говорить про використання розвиненими країнами туризму для перенесення стану економічного і політичного узалежнення на країни, що розвиваються.

Одним з важливих застосувань обговорюваної концепції є ідентифікація актуальних і потенційних конфліктних ситуацій, що мають місце на визначених територіях туристичної рецепції в контексті опрацювання і впровадження принципів їх сталого розвитку.

 
<<   ЗМІСТ   >>