Особливості методики аналізу узагальнюючих показників зовнішньоекономічної діяльності

Внаслідок глобалізації світова економіка характеризується динамічними та глибинними процесами зміни характеру зовнішніх зв'язків між учасниками міжнародної торгівлі. Підвищення самостійності вітчизняних підприємств у зовнішньоекономічній діяльності та розширення їхньої участі в інтеграційних процесах викликають необхідність адекватного розвитку системи показників оцінки ЗЕД. Діюча система цих показників та їхнє призначення в аналізі наведені в таблиці 13.3 (система показників є наскрізною для всіх рівнів управління (підприємство, галузь, регіон, країна, об'єднання країн)).

Таблиця 13.3

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЗЕД

Закінчення табл. 13.3

Суттєвим недоліком існуючої системи показників ЗЕД є її витратна орієнтація, яку необхідно замінити на результативний підхід до оцінки ЗЕД та доповнити показниками віддачі інвестицій та ефективності ЗЕД.

У промислово розвинутих країнах дослідження тенденцій розвитку базових галузей господарства, до яких належить і металургія, свідчать, що обсяг споживання готової сталі на душу населення за останні 20 років практично не змінився, оскільки подальший розвиток економік цих країн здійснювався за рахунок високих і наукоємних технологій. В Україні споживання сталі на душу населення зменшилось більше, ніж

у 10 разів, але це є наслідком критичного стану та зниження обсягів виробництва в машинобудуванні, будівництві й інших галузях національної економіки. Через це відбулася переорієнтація металургії з внутрішнього ринку металів на зовнішній. Наведена господарська ситуація свідчить, що при аналізі ЗЕД важливо оцінювати співвідношення між збутом на внутрішньому та зовнішньому ринках і проводити порівняльний аналіз за країнами світу. Проте, такий аналіз свідчить, що в останні роки спостерігається стала тенденція вилучення українських металургійних підприємств зі світових ринків металопродукції з високою доданою вартістю за допомогою тарифних і нетарифних обмежень [52] та зростання частки сировини, що зменшує якість товарної структури експорту та ефективність ЗЕД.

Аналіз іноземних інвестицій

Інвестиційна діяльність, яка безумовно впливає на загальні результати фінансово-господарської діяльності підприємства, може здійснюватись за умови забезпечення її джерелами фінансування. Іноземні інвестиції належать до залучених засобів, що надаються в формі фінансової та іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств або в формі прямих вкладень. Вони створюють власний капітал підприємства. Інвестори беруть участь у доходах від реалізації інвестиційного проекту на правах частки власності.

Іноземні інвестиції аналізуються в статиці, тобто звітні їхні обсяги порівнюються з плановими, в динаміці - з обсягами попередніх періодів, а також із середньогалузевими показниками та по Україні в цілому.

Загальна оцінка обсягів іноземних інвестицій доповнюється їхньою диференціацією за групами, аналізуються їхні динаміка, структура та її зміни.

Якісна оцінка іноземних інвестицій здійснюється за допомогою показника їхньої експортовіддачі, який розраховується як відношення обсягу експортних постачань підприємства за звітний період до суми прямих іноземних інвестицій на кінець звітного періоду. Як вимірник використовується грошова одиниця конвертованої іноземної валюти.

Загальна характеристика впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність акціонерних товариств надається за допомогою коефіцієнта іноземного інвестування, який розраховується за періоди до й після додаткової емісії акцій як відношення вартості простих акцій, що належать нерезидентам, до загальної вартості простих акцій. Після цього розробляються конкретні заходи щодо підвищення ефективності використання іноземних інвестицій. Найбільш важливі заходи в цьому напрямку наведені на рисунку 13.2.

Рис. 13.2. Заходи із залучення іноземних інвестицій

Одним із різновидів інноваційного процесу є трансферт, тобто передача або обмін технологіями. До елементів міжнародного трансферту належать:

• - передача технологій або технологічного ноу-хау;
• - передача наукових знань;
• - спільне проведення науково-дослідних робіт;
• - оптимізація процесів за рахунок введення нових технологічних рішень;
• - інжинірингові послуги;
• - аналіз і використання виробничого досвіду;
• - використання інформаційних каналів зв'язку;
• - обмін або передача промислових зразків;
• - використання патентів, ліцензій.

Використання отриманої інтелектуальної власності у вигляді розробок або процесів дозволяє імпортеру підвищити конкурентоспроможність продукції та одержати додатковий прибуток. Але іноземні інвестиції у вигляді трансферту майже не розвинуті.

При прийнятті економічних рішень щодо ЗЕД, спрямованих на вибір ефективних форм трансферту технологій, фахівці відповідного відділу повинні проводити порівняльний аналіз і, за необхідності, залучати до нього кваліфікованих спеціалістів-експертів у цій галузі.