Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Філософія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Філософія Давнього Китаю. Конфуціанство.

В давньокитайській філософії виділяються дві найбільш відомі школи, які значно вплинули на світосприймання і життя китайців і не тільки їх: даосизм (навчання Лао-Цзи про дао - шляхи речей) і конфуціанство.

Конфуціанство назване ім'ям автора вчення - Кун Цю або Кун-Цзи - вчитель Кун (551-479 pp. до н.е.), який прославився як педагог та суспільний діяч. В школі Конфуція викладалося чотири дисципліни: мораль, мова, політика і література, що свідчить про гуманітарний, гуманістичний характер навчання.

Конфуція не займають проблеми онтології і космогонії:" Не знаючи ще, що таке життя, як можна знати, що таке смерть?"; "Не вміючи служити людям, як можна служити духам?"

В центрі уваги - проблеми людини, його розумового і морального складу. Людина в будь-якому віці повинна прагнути до самовдосконалення, до досягнення ідеалу - шляхетного чоловіка (цзюань-цзи). Шляхетного - не по походженню, а завдяки вихованню в собі високих моральних якостей. "Шляхетна людина рухається нагору, а низька людина рухається вниз".

Вчитель сказав:

Чи не радісно

Вчитися і постійно вдосконалюватися? І чи не приємно

Бачити друга, який йде здалеку?

Чи не та шляхетна людина,

Яка не досадує, що не відома людям .

Шляхетна людина повинна володіти жень або п'ятьома чеснотами: "п'ять постійностей" людинолюбством ("чого не бажаєш собі, того і не роби іншим"); почуттям обов'язку, благопристойністю, розумністю і правдивістю. До них варто додати, так звані п'ять зв'язків:

Правителя і підданого, пана і слуги.

Ці відносини вважалися найважливішими у суспільстві і домінували над усіма. Безумовна відданість, вірність панові основа характеру шляхетна людина. Для ідеального суспільства характерно строгий поділ обов'язків; "Правитель повинен бути правителем, а підданий - підданим, батько - батьком, а син - сином".

Батьків і дітей. У цих відносинах акцентувалися незаперечні права батьків, в першу чергу, батька. В основі навчання Конфуція - концепція сяо - синової шанобливості, поваги до батьків і старших взагалі.

Чоловіка і дружини. Тут права чоловіка були безмежні, обов'язки дружини зводилися до беззаперечної покірності, зразкового поводження і ведення господарства.

Старшого і молодшого. Обов'язковою вважалася повага не тільки до старшого за віком, але і до старшого по положенню, по чину, по званню, по майстерності.

Відносини між друзями повинні носити характер щирої і безкорисливої взаємодопомоги1.

У процесі виховання Конфуцій надає великого значення юе - музиці, кращому засобу зміни поганих вдач і звичаїв; а також лі - етикету, тобто правилам благопристойності, які регулюють поведінку людини в різних життєвих ситуаціях. Вчитель сказав: Я на день себе тричі залитую: Чи залишився я вірний тим, для кого стараюсь, І чи зберіг я щирість у спілкуванні із друзями, І чи повторив те, що мені передавалось

Залишаючи людині широке поле свободи у моральному вдосконалюванні, Конфуцій у той же час вважає, що доля людини, положення її в суспільстві визначаються Небом - вищою духовною силою, яка впливає на природу і людину: "Життя і смерть визначаються долею, багатство і знатність залежать від неба". Звідси концепція чжен мін - випрямлення (виправлення) імен, тобто приведення речей у відповідність із їхньою назвою.

Вчитель сказав:

Якщо шляхетний муж не думає про ситість І не прагне жити в спокої, Моторно служить, обережно розмовляє І виправляється від наближення до шляху, Він може називатися люблячим вчителя1.

Пізніше конфуціанство було використано для обґрунтування авторитарної влади імператора в Китаї і прийнято як офіційна доктрина.

Звертання давньосхідної філософії до вічних, загальнолюдських проблем, оригінальні способи вирішення їх, гуманістична спрямованість цієї філософії дозволили сучасному філософу і психологу К. Юнгу зробити такий висновок: "Якщо для багатьох християнське світосприймання побліднішало, то скарбниці символів сходу все ще повні чудес"2.

 
<<   ЗМІСТ   >>