Повна версія

Головна arrow РПС arrow Географія промислових комплексів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Агломераційний ефект території та його вплив на розвиток локальних промислових комплексів

Питання формування агломераційного ефекту території - одне з найбільш дискусійних та недостатньо вивчених у географії промислових комплексів. Незважаючи на те, що його основи були закладені ще в працях Й. фон Тюнена, А. Вебера та А. Льоша, а розвинені в роботах видатних західних економістів (А. Маршалл, В. Ґендерсон, М. Фуджіта, Ж.-Ф. Tice) та українських і російських географів (М.М. Паламарчук, М.Т. Агафонов, СІ. Іщук, А.Ю. Пробст, Л.М. Корецький, М.Д. Шаригін та ін.), проблема підбору показників і критеріїв визначення агломераційного ефекту виробництва та пошуку умов і параметрів його формування залишається актуальною і на сьогодні.

Відомо, що в середовищі агломерацій формується значний соціально-економічний ефект розвитку господарства. Багато учених вважає, що він виявляється в умовах обмеженості земельних ресурсів і високої зосередженості людської діяльності та створює додаткові конкурентні переваги розміщення виробництва. Цей ефект приводить до скорочення затрат часу та різних матеріальних засобів на виробничий процес, поліпшення сервісу та інфраструктурного обслуговування, широкого застосування інформаційних ресурсів та інновацій, ефективного використання ринкових механізмів розвитку.

Агломераційний ефект від розміщення промислових підприємств виникає у результаті підвищення рівня забезпеченості окремих підприємств земельними і трудовими ресурсами із віддаленням від центрального ядра (а також їх здешевлення) одночасно з утриманням досить високого рівня інженерного обслуговування виробництва та якісного складу промислово-виробничого персоналу в периферійній зоні агломерування. Водночас агломераційний ефект підтримується в приміській зоні шляхом наближення промислового підприємства до швидких і надійних комунікацій та якісних систем зв'язку, а також за допомогою наближення і тісної взаємодії з центральним ядром, що є своєрідним осередком концентрації вищих рівнів комерційно орієнтованих закладів сфери послуг.

З метою поглибленого аналізу сутності та характеру вияву агломераційного ефекту розглянемо окремі його складові (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Формування агломераційного ефекту в локальних промислових комплексах

Окремі складові ефекту

Аспекти

позитивні

негативні

1

2

3

Природно-ресурсна

Широкі можливості залучення природних ресурсів, перерозподіл профільної структури та рівня прибутковості підприємств залежно від вартості землі і земельної ренти

Обмеженість землі та природних ресурсів, що зумовлює виникнення монопольної земельної ренти в ядрі та нерівномірність господарської діяльності

Економічна

Зростання економічної ефективності господарювання, додаткова комерційна вигода від розміщення та функціонування підприємств різної спеціалізації (з високим рівнем різноманітності), широке залучення фінансових ресурсів, інвестицій та банківських активів

Високий рівень конкурентності середовища, обмежений доступ до економічних ресурсів розвитку

Комерційна

Зростання прибутків підприємств у результаті близькості до ринків збуту та осередків фінансової і ділової активності, висока інноваційність і комунікативність підприємств

Зростання вартості землі та нерухомості, природних ресурсів та робочої сили, інженерно-технічного обслуговування

Матеріально-побутова

Формування високого рівня життя людей і максимально повне задоволення їх життєвих та духовних потреб, збільшення фізичного капіталу

Уніфікація життя, стандартизація послуг, яка призводить до недостатньої уваги до потреб особистості

Культурно-освітня та наукова

Розвиток передових закладів освіти, формування осередків прикладної високоінноваційної науки - технополісів, технопарків тощо

Надмірна концентрація культурно-освітніх і наукових закладів спричинює формування депресивних регіонів за межами агломерацій

Інфраструктурна

Розвиток сучасних об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури, які відповідають вимогам економічності й екологічності

Перевантаженість об'єктів інфраструктури, високі операційні витрати на їх підтримання в робочому стані та на діяльність соціальних служб

Розселенська і демографічна

Висока урбанізація та поширення міського способу життя, що сприяють формуванню висококомунікативного середовища, розвитку підприємницької ініціативи, поширенню високих стандартів життя

Гіперконцентрація населення, що призводить до поширення деструктивних процесів і явищ. Скорочення природного приросту, депопуляція

Працересурсна

Значна професійна диференціація трудових ресурсів, висока кваліфікація, широкі можливості самореалізації за рахунок процесів урбанізації, високий рівень розвитку соціального капіталу

Нераціональні маятникові міграції, висока конкуренція на ринку праці, широка диференціація заробітної плати, зростання попиту на низькоква-ліфіковану робочу силу

Екологічна

Оптимізація системи природокористування і комплексна переробка відходів

Загострення екологічних проблем унаслідок надмірної концентрації виробничих потужностей

Управлінська

Концентрація владних ресурсів, розробка планів та проектів соціально-економічного розвитку території, генеральних планів розвитку міських поселень

Ускладнення системи управління, низький рівень взаємопов'язаності різних гілок влади, зростання бюрократії та корумпованості

ІІриродно-ресурсна складова агломерації - своєрідний субстрат ефективного розвитку виробництва на основі диференціації рентної вартості земель та інших елементів природного середовища. Вартість земельних ділянок із профілюючою індустріальною функцією знижується унаслідок віддалення від історичного ядра та центральних поясів агломерації (де сформувалась монопольна земельна рента), а ефективність промислового виробництва зростає з огляду на зменшення рентних витрат і досить високий рівень прибутковості розміщення підприємства. Співвідношення між вартістю землі та економічною віддачею від розміщення досягає оптимального рівня у середньовіддалених агломерованих поселеннях, а мінімуму сягає в найближчих до ядра і замикаючих населених пунктах. Підприємства серединних територій агломерації мають дешеві та чисельні земельні ресурси, а також розташовані недалеко від центру ділової активності - великого міста. У центрі агломераційних утворень активно розвиваються модульні високоприбуткові наукомісткі виробництва, а на периферії - більші підприємства, що потребують залучення значних територій, дешевших природних і трудових ресурсів.

На основі специфічного впливу природно-ресурсного потенціалу формуються економічна та комерційна складові агломераційного ефекту, що зводяться до отримання додаткової вигоди від розміщення та функціонування підприємств. Вона виявляється у наближенні до середовища підвищеної активності бізнесу й одночасного розташування підприємства на території з низькою земельною рентою та багатим природним (за рахунок вільних територій) і працересурсним потенціалом (за рахунок урбанізації).

Відповідно внаслідок агломерованого розміщення скорочуються витрати підприємств на технологічні інновації, ринкову інфраструктуру, транспорт і зв'язок, зростає поінформованість власників про події ділового та бізнесового життя, підвищується конкурентоспроможність продукції.

Значну роль у формуванні агломераційного ефекту відіграють показники розвитку галузей соціального обслуговування. Так, за рахунок формування високого рівня життя людей та їх активної життєвої позиції, за рахунок концентрації передових закладів освіти, науки, культури, мистецтва агломераційні утворення характеризуються підвищеною привабливістю для проживання різних верств населення і широкими можливостями реалізації диверсифікованих потреб у праці. Агломерації також надають широкі, унікальні можливості для розвитку особистості, підтримки її інтелектуальних і творчих здібностей. Тобто в їх межах створюється висококомфортне соціальне середовище для найповнішої реалізації людського потенціалу.

Додатково урбанізований характер розселення в агломерації сприяє ширшій реалізації продукції на ринку товарів і послуг, що створює додаткову вигоду для товаровиробників. Процеси концентрації населення в агломераційних утвореннях регламентуються високою вартістю землі та житла в ядрі агломерації, гіпердинамізмом та екологічними ускладненнями в міському середовищі та відповідно сприятливими умовами для проживання в містах периферійної зони (за умови усунення головних причин маятникових міграцій). Рівень обслуговування в центральних і периферійних поясах агломерації, завдяки масовому поширенню комерційних підприємств соціального комплексу, в наш час стрімко вирівнюється.

У сфері розселення населення та формування працересурсного потенціалу агломераційний ефект виявляється у швидкому перебігу суспільних процесів, формуванні середовища високої соціальної, підприємницької та ділової активності, що складається завдяки поширенню урбанізації та міського способу життя, а також завдяки широким можливостям вибору місць прикладання праці. В агломераційних утвореннях формується високодиверсифіковане суспільство споживацького типу, зростає професійна розгалуженість працівників, підвищується рівень їх кваліфікації та освіти, показники оплати праці та вимоги населення до стандартів життя. Усе це активізує економічні процеси розвитку промислового виробництва агломерації, а також стимулює адекватне запитам населення зростання рівня обслуговування в закладах соціального комплексу, надає їм індивідуально-особистісного характеру.

Агломераційні утворення характеризуються складністю системи природокористування та загостренням екологічних проблем. Висока зосередженість різноманітних промислових підприємств, перевантаженість транспортних комунікацій, значний рівень антропогенного навантаження в межах високоурбанізованих територій визначають низьку якість природних умов проживання людей та зростання концентрації шкідливих речовин в урболандшафтах, несприятливих для їх здоров'я і самопочуття.

З огляду на зазначені вище обставини однією з головних умов формування агломераційного ефекту території стає розробка ефективної системи соціально орієнтованого, екологічно зумовленого регіонального менеджменту, підкріпленого конкретними діями органів управління на місцях. їх діяльність, спрямована на розробку детальних науково обґрунтованих планів та проектів комплексного соціально-економічного розвитку території, генеральних планів розвитку міських поселень, особливо важлива для усунення низки негативних рис функціонування великих агломераційних утворень, які насамперед полягають у гіперконцентрації населення, наявності нераціональних маятникових мі* грацій, монопольному зростанні вартості землі і природних ресурсів, зростанні вартості життя, обмеженому доступі окремих людей та організацій до економічних факторів розвитку, засиллі бюрократії та корумпованості влади, загостренні екологічної кризи. Скорочення негативного потенціалу агломерованих територій є одним з основних завдань реалізації регіональної політики України на сучасному етапі.

Таким чином, агломераційний ефект визначається як певна просторова синергія, що сформувалась у межах великого міста і його приміської зони на основі використання специфічного потенціалу земельних та інших природних ресурсів території, урбанізованої концентрованої системи розселення та щільної мережі комунікацій. Промислові підприємства агломерації отримують істотні соціально-економічні вигоди для свого функціонування, що полягають у створенні додаткового комерційного прибутку від використання позитивних властивостей агломерування.

 
<<   ЗМІСТ   >>