Кредитні гроші

Кредитні гроші – це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором), яка вперше з'явилася в Італії у XII ст. Спочатку боргові розписки були засобом переказу грошей, а потім стали використовуватися як засіб платежу. З часом ці боргові розписки отримали назву "вексель".

Обіг кредитних грошей регулюється двома законами.

• 1. Емісія кредитних грошей здійснюється на основі зворотного принципу. Тобто їх випуск в обіг відбувається на основі надання кредиту на умовах повернення у визначений час. За такої умови грошова маса утворюється на основі взаємодії двох грошових потоків – випуску грошей через банк і повернення кредитованої суми після закінчення встановленого часу.
• 2. Забезпеченість емісії кредитних грошей, що означає функціонування такої системи кредитування, коли позики надаються для забезпечення реальних потреб товаровиробників й інших учасників товарообігу в грошах і погашення кредиту в міру їх задоволення.

У табл. 1.3 наведено відмінності кредитних грошей від паперових^*17.

*17: {Демківський А.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.}

Таблиця 1.3. Відмінності кредитних грошей від паперових

Далі розглянемо деякі різновиди кредитних грошей.

Депозитні гроші

Депозитні гроші – вид кредитних грошей, що створюються на основі банківських вкладів і системи спеціальних розрахунків, які здійснюються між банками шляхом перенесення сум з одного рахунку на інший.

Успішне функціонування депозитних грошей можливе лише за умови високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний суб'єкт грошового обігу може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко переказати в будь-який пункт і йому при цьому гарантується повне їх збереження. За цих умов власник грошей на рахунку в банку може дати доручення останньому перерахувати всю суму або частину її своєму контрагенту й у такий спосіб погасити борг. Переміщуючись рахунками у банках, депозитні гроші успішно виконують функції купівельного та платіжного засобів, а відтак включаються в загальний грошовий обіг. Зокрема законодавством держави та нормативними актами центрального банку вирішуються такі питання щодо використання депозитних грошей:

• – створення системи страхування банківських вкладів юридичних і фізичних осіб;
• – створення системи міжбанківських розрахунків, що підлягає контролю з боку центрального банку;
• – визначення режиму використання грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках;
• – регламентація принципів організації безготівкових розрахунків між економічними суб'єктами тощо^*18.

*18: {Демківський АЛ. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Щетинін A.І. Гроші та кредит: підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}

З метою розширення переваг депозитних грошей використовуються дебет- ні картки.

Електронні гроші

Електронні гроші – це безготівкові розрахунки між продавцями і покупцями, банками і клієнтами, банками і банками, що здійснюються за допомогою комп'ютерної мережі, систем зв'язку з використанням способів кодування інформації та її автоматизованої обробки. Фактично це гроші, які обертаються не у формі паперових грошей, а через впровадження до сфери розрахунків комп'ютерної технології та сучасної системи зв'язку. На основі електронних грошей виникли кредитні картки.

Електронні гроші вперше з'явилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено з початку 1990-х років. Вони давали змогу користувачам зберігати електронні гроші на картках Danmont, Mondex, Proton і Primeur Card. Нові засоби платежу привернули увагу не тільки завдяки їх інноваційним технічним рисам, а й тому, що випускалися небанківськими установами. Незабаром і банки почали впроваджувати подібні проекти.

Активний розвиток грошово-кредитних відносин сприяв еволюціонуванню не тільки банківської системи, а й її невід'ємній частині – банківським технологіям. Потрібно зазначити, що швидке впровадження банківських технологій протягом останніх 5–6 років дало змогу і в Україні запровадити стандарти та механізми, які вже давно й успішно використовують усі промислово розвинуті країни світу. Йдеться про особистий банківський рахунок кожної фізичної особи та емітовану платіжну картку.