Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Основи екології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Загальний огляд екологічних проблем регіонів України

Через високий рівень антропогенно-техногенного навантаження на значних площах території України проявляються майже однакові явища - раптовий вихід із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним або біологічним зараженням великих територій, ураженням та загибеллю людей.

Якщо за умовну одиницю прийняти певний рівень техногенного навантаження, за яким відбуваються незворотні, катастрофічні зміни, то 80% рівня вже досягнуто у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Івано-Франківській областях та у Автономній Республіці Крим. Для цих регіонів кожні 5-6 років вірогідні серйозні аварії, катастрофи з великою кількістю жертв.

Через науково необґрунтоване осушення боліт Полісся, починаючи з 50-х рр. ХХ ст., змінилися умови існування реліктових рослин льодовикового періоду, що поставило їх на межу зникнення. Різке зниження рівня ґрунтових вод сприяє висиханню лісових масивів та збільшенню посушливості клімату. В результаті - зникнення боліт як цінних природних біогеоценозів, а ті, що залишилися, потребують охорони.

Інша, протилежна за змістом проблема - обводнення земель на півдні України. Через посушливі погодні умови, маловодний режим річок були збудовані канали, зрошувальні системи, через які на поля, сади, городи подавали воду з місцевих річок.

Але вода майже всіх річок напівсолона (солевміст складає 3-5 г/л), в результаті - накопичення в ґрунтах богарних, тобто зрошувальних земель, величезної кількості солей - сотні тонн на гектар за вегетативний період. Це спряло розвитку процесів штучного опустелювання на територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей.

Великою проблемою є підвищення рівня ґрунтових вод у Придніпров'ї через збудовані величезні водосховища на Дніпрі. З-за цього виникли проблеми підтоплення великих територій у містах, селах та селищах.

Через зарегулювання Дніпра зменшилася швидкість його течії, що сприяє "цвітінню" води - бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей. Після відмирання на їх окиснення витрачається велика кількість розчинного кисню, якого не вистачає рибам, і виникають заморні явища - гине багато риби, отруюється все живе. Крім цього ініціювалися негативні процеси - зсуви, провали.

Такі процеси стали характерними для Карпат через неконтрольоване вирубування лісів на схилах гір. Штучно створені безлісні території не стримують гірські потоки, які утворюються після дощів, танення снігів - виникають величезні гірські грязьові потоки - селі, які руйнують населені пункти.

Недотримання вимог експлуатації природних ресурсів, нераціональне ведення господарства - промислового, аграрного призвели до негативних природних явищ - зсуви, ерозія ґрунтів, суфозія, дефляція, карст, селі, затоплення та підтоплення. Такими процесами охоплено майже 30% території України.

Велику небезпеку складають пожежі на лісових масивах, причиною яких часто є люди, особливо туристи в Карпатах, Криму. В результаті гине все живе, а швидкість процесів відновлення лісів дуже низька. Там, де відсутні ліси, порушується водний баланс, зменшується кількість атмосферних опадів.

Через техногенну діяльність у повітря над Україною викидається щорічно близько 60 млн т шкідливих речовин. Їх питома вага над промислово розвинутими регіонами, східними та південно-східними областями, набагато більша. Це стосується передусім Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Запорізької областей, а на заході - Львівської області. Екологічно забрудненими є території всіх обласних центрів, міст обласного підпорядкування через велику концентрацію промислових об'єктів, транспорту. Загальна кількість умовно сприятливих територій складає близько 10% від загальної площі (603,8 тис. кв. км).

Чорна рана на тілі України - територія після Чорнобильської катастрофи - найбільшої атомної аварії XX ст. на АЕС. У 1986 р., за 70 км на північний - захід від Києва, через неправильні дії операторів (людський фактор), неправильне розміщення реактора на розломі, відбувся паровий, не атомний, вибух. В результаті була зрушена 1000-тонна кришка реактора і через 2-3 секунди відбувся другий вибух із викидом радіоактивних матеріалів, уламків реактора, який горів. Силу вибуху характеризує радіус розкиду - майже 30 км.

У першу добу аварії було викинуто тільки 25 % матеріалів, а інші - протягом 9 діб. В реактор, що горів, щоб зменшити поширення радіоактивного зараження, було скинуто з вертольотів 5000 т карбіду бору, доломіту, глини, свинцю. За весь період аварії в природне середовище потрапило 100 млн Бк різноманітних радіонуклідів, в тому числі і у Дніпро, його водосховища. Згодом це сприяло збільшенню кількості онкологічних хворих. Після Чорнобильської катастрофи людство стало краще розуміти небезпеку енергії, схованої в атомі. На території України зараз працюють Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська, Запорізька атомні електростанції - всього 12 атомних блоків, які виробляють майже половину всієї електричної енергії.

Питання

  • 1. Як впливають техногенні катастрофи, аварії на екологічний стан?
  • 2. Охарактеризуйте штучні екологічні негаразди в регіонах України та вкажіть їх причини.
  • 3. Що Вам відомо про Чорнобильську катастрофу?
  • 4. Який загальний екологічний стан в Україні?
 
<<   ЗМІСТ   >>