Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дії аудитора при виявленні зловживань і неможливості проведення аудиту

МСА [13] розглядають дії аудитора при виявленні двох типів зловживань:

  • - шахрайства (МСА 240 "Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності");
  • - невідповідність законам та нормативним актам, недотримання їхніх вимог (МСА 250 "Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності").

Так, за п. 38 МСА 240, якщо аудитор стикається з винятковими обставинами, які ставлять під сумнів можливість продовжувати виконання аудиту внаслідок певних викривлень, що є результатом шахрайства або він підозрює, що було заподіяно шахрайство, необхідно:

  • а) визначити професійну та юридичну відповідальність, застосовну за цих обставин, включаючи, чи існує вимога, щоб аудитор надавав звіт особі або особам, які призначали його на аудит, або, в деяких випадках, регуляторним органам;
  • б) розглянути, чи є прийнятною відмова від завдання, якщо відмова можлива згідно із застосовними законодавчими або нормативними актами;
  • в) якщо аудитор відмовляється:
    • - він обговорює з управлінським персоналом відповідного рівня та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, свою відмову від завдання та причини такої відмови;
    • - він визначає, чи існує професійна або юридична вимога надавати звіт особі або особам, які призначили його на аудит, або, в деяких випадках, регуляторним органам про відмову від завдання та причини такої відмови (див. параграфи Д54—Д57). МСА 250, у свою чергу, описує вимоги до:
    • - розгляду аудитором дотримання вимог законодавчих і нормативних актів (пп. 12-17);
    • - аудиторських процедур, якщо недотримання вимог ідентифіковане або підозрюється (пп. 18-21);
    • - звітності про ідентифіковане або підозрюване недотримання вимог (пп. 22-28).

Останнє групування щодо звітності виділяє три види повідомлень про невідповідність законам та нормативним актам, а саме:

  • 1. Повідомлення про випадки недотримання вимог тими, кого наділено найвищими повноваженнями (тобто щодо виявлених викривлень, заподіяних персоналом, повідомляється найвищий управлінський персонал (аудиторський комітет, спостережна рада тощо) у якнайкоротший строк).
  • 2.Зазначення недотримання вимог в аудиторському звіті щодо фінансової звітності (тобто у цьому випадку звіт аудитора модифікується в залежності від виду думки аудитора за результатами перевірки).
  • 3. Звітність про недотримання вимог регуляторним та правоохоронним органам (тут необхідно пам'ятати, що існують конфіденційність та аудиторська таємниця, але за певних обставин це не є обов'язковим внаслідок статуту, закону або рішення суду).

Однак за більш детальним рішенням щодо конкретних обставин певного повідомлення варто звернутись за консультацією до юриста.

Пригадаємо, що викривленням бухгалтерської звітності визнається невірне відображення і надання даних бухгалтерського обліку, що пов'язано із порушенням встановлених правил його організації та ведення.

Викривлення, про які вже йшла мова у п. 4 "Види викривлень в обліку та звітності. Шахрайство та помилка" теми 4 модулю 1 можуть бути двох основних видів: навмисні (шахрайство) та ненавмисні (помилка).

Навмисні викривлення бухгалтерської звітності є результатом навмисних дій або бездіяльності персоналу економічного суб'єкта, який підлягає перевірці. Вони здійснюються з корисною метою, щоб ввести в оману користувачів бухгалтерської звітності. Разом з тим, аудитору необхідно враховувати, що висновки (висловлення думки) чи були ці дії персоналу навмисними або ненавмисними, має право зробити тільки уповноважений на це орган.

Ненавмисні викривлення бухгалтерської звітності є результатом ненавмисних дій або бездіяльності персоналу економічного суб'єкта. Вони можуть бути результатом арифметичних або логічних помилок у облікових записах чи у розрахунках, недогляду при відображенні повноти всіх операцій, неправильного відображення в обліку фактів господарської діяльності, наявності та стану майна тощо.

При виявлені фактів невідповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, аудитор повинен повідомити старшого аудитора (керівника групи аудиторської перевірки), керівника аудиторської фірми та керівництво підприємства-клієнта з висловленням вимоги усунення недоліків, а також рекомендувати здійснення сплати повної суми податків до бюджету, якщо господарські операції пов'язані із заниженням доходів чи завищенням витрат.

З приводу виявлених фактів викривлень на різних стадіях перевірки дії аудитора можуть бути різними:

  • - на початковій стадії у період ознайомлення — у цьому випадку аудиторові краще відмовитись від проведення аудиту;
  • - на основній стадії, тобто у період безпосереднього здійснення — аудиторові необхідно рекомендувати підприємству-клієнту усунути виявлені помилки чи зловживання, визначивши термін їх усунення. Якщо управлінський персонал вносить корективи і проводить сплату повних сум податків, аудитори продовжують процес аудиту. У випадку відмови та ненаданню можливості проведення аудиторської перевірки, аудитор з допомогою юриста провадить письмове повідомлення керівництва про усунення виявлених недоліків, визначивши термін для усунення. Якщо клієнт відмовляється від подальшого проведення аудиту та не дає можливості працювати з документами, то аудитор письмово повинен попередити керівництво про неможливість виконання зобов'язань за договором і надати відмову від висловлення думки щодо фінансової звітності, вказавши причини;
  • - на завершальній стадії, коли зібрані всі достатні та прийнятні докази, аудитор може висловити негативну аудиторську думку та надати відповідний тип звіту.

Як навмисне, так і ненавмисне викривлення бухгалтерської звітності може бути суттєвим (що впливає на достовірність бухгалтерської звітності) і несуттєвим.

У процесі перевірки аудиторська фірма повинна оцінити ризик виявлення викривлень у бухгалтерській звітності та ризик їх невиявлення. При цьому, необхідно враховувати наступні фактори, що підвищують або понижують даний ризик:

  • - наявність значних фінансових вкладень в кризові галузі економіки;
  • - невідповідність величини оборотних засобів значному росту обсягів реалізації (виробництва) або значного зниження прибутків;
  • - залежність економічного суб'єкта в певний період від одного або невеликої кількості замовників або постачальників;
  • - нетипові угоди економічного суб'єкта, особливо в період закінчення року, які суттєво впливають на величину фінансових показників;
  • - наявність платежів за роботи/послуги, які явно не відповідають наданим роботам/послугам;
  • - наявність відхилень у веденні обліку від облікової політики, встановленої підприємством, та організації підготовки бухгалтерської звітності.

До факторів, що впливають на викривлення інформації стану галузі, економіки в цілому, а також на фінансово-господарську діяльність економічного суб'єкта відносяться:

  • - стан галузі економіки та економіки країни: кризи, депресія, підйом;
  • - галузеві особливості економічного суб'єкта в зв'язку з кризовим станом галузі;
  • - особливості виробничої діяльності економічного суб'єкта, технологічні особливості виробництва;
  • - особливості податкового законодавства щодо оподаткування. При виявлені викривлень бухгалтерської звітності економічного

суб'єкта аудиторська фірма повинна оцінити їх вплив на достовірність звітності, що підлягає перевірці по суті. Для цього необхідно враховувати можливі види порушень у економічного суб'єкта:

  • - відхилення від установлених законодавством правил ведення та організації бухгалтерського обліку і звітності;
  • - відсутність або недотримання протягом року прийнятої облікової політики в бухгалтерському обліку окремих господарських операцій та оцінки майна;
  • - порушення податкового, валютного, цивільного, адміністративного законодавства тощо.

При виявленні викривлень аудитор повинен корегувати розроблені ними аудиторські процедури в залежності від:

  • - виду порушень;
  • - ступеню суттєвості порушень;
  • - ризику появи викривлень при подальшій перевірці;
  • - ризику невиявлення викривлення.

Якщо в процесі перевірки було виявлено викривлення у звітності, аудиторська фірма повинна перевірити стан внутрішнього контролю на підприємстві, а також з'ясувати, наскільки ефективні його дії при виникненні різних порушень, що призводять до викривлення інформації.

При здійсненні перевірки та виявленні викривлень у звітності, аудитору у своїх робочих документах необхідно детально відобразити виявлені факти та оформити їх необхідним чином. Виявлені викривлення бухгалтерської звітності обов'язково відображаються у звіті аудитора за результатами перевірки.

 
<<   ЗМІСТ   >>