Діяльнісна теорія

Діяльнісну теорію походження магії сформулював акад. С.О. Токарев. Відповідно до цієї теорії магія виникає в результаті перекручування повсякденної практичної діяльності людей. У цьому процесі С.О. Токарев виділяв три стадії:

• 1. Безпосередня стихійно-доцільна дія.
• 2.Таждія, алеосмислена як дія магічної сили, тобто пов’язана з ідеєю надприродного; зовні це часто виявляється в тому, що до дії додається обов’язкове заклинання. Відбувається це тоді, коли людина не впевнена в результатах своєї раціональної діяльності або ця діяльність стає для неї недоступною (поява шаманів).
• 3. Виникле уявлення про магічну силу починає впливати на людину, розумна дія стає магічним обрядом. Приміром, меланезійські лікарі, що вміли робити трепанацію черепа, часто робили її не за медичними показниками, а як захід профілактичної магії^*26.

*26: {Токарев С. А. Сущность и происхождение магии // Токарев С. А. Ранние форми религии - М. 1990. - С. 501-506.}

Відомі інші численні спроби розрізнити магію та релігію:

• 1) релігія (релігійний культ) вимагає висококваліфікованих виконавців-жерців, тоді як магічний обряд може виконувати кожен без ґрунтовної богословської та богослужбової підготовки;
• 2) виконання певних релігійних дій тяжіє до священного простору, оформленого у вигляді храмової споруди, особливих культових засобів, денного світла та публічності проведення, тоді як виконання магічних обрядів тяжіє до втаємниченості;
• 3) релігійно-культовий канон завжди заздалегідь визначений, у той час як розпорядок магічного обряду, як правило, зумовлений насамперед доцільністю задля досягнення певної мети;
• 4) релігія неможлива поза об’єднанням віруючих, для магії цілком вистачає одної особи. Нарешті, релігія завжди пов’язана із віровченням, загальним систематичним знанням просвіт — природний і надприродний, магія ж спрямована на досягнення певної практичної мети в цьому, а не в потойбічному житті.

Через те, що все різноманіття магічних обрядів і заходів, які виникли в незапам’ятні часи і почасти збереглися у численних пережитках аж до наших днів, не можна підвести під єдиний знаменник, потрібно здійснити класифікацію магії.

За типами впливу на предмет виділяються:

• • контактна магія, заснована на ідеї безпосереднього перенесення магічної сили на об’єкт шляхом прямого контакту з ним або з його частиною (наприклад, клаптиком одягучи пасмом волосся). При цьому характер самого впливу може відрізнятися — носіння амулетів, дотик руки, прийняття зілля;
• • імітативна магія, коли впливу піддається копія або замінник об’єкта.

Контактний та імітативний типи магії поєднують у поняття агресивної магії, або магії безпосередньої дії. З нею сусідить так звана "профілактична магія", в якій виділяють ще два типи:

• • магія, що відганяє, суть якої полягає в прагненні відігнати, відля-кати ворожі сили, не допустити їхнього наближення або сховатися від них (для чого, крім носіння оберегів, використовується створення шумів, укривання себе одягом тощо);
• • очищувальна магія, заснована на використанні таких усім добре відомих засобів, як обмивання, окурювання, кровопускання тощо.

Види магії за призначенням

За призначенням магія поділяється на 6 видів: шкідлива, лікувальна, військова, любовна, метеорологічна (магія погоди) і виробнича. Така видова класифікація є далеко не повною, оскільки в будь-якому виді магії можна виділити безліч підвидів. Так, виробничу магію можна розділити на мисливську, рибальську, будівельну, землеробську, гончарну, ковальську, навчальну й спортивну.

Іноді також говорять про "чорну", шкідливу, і "білу" магію, спрямовану на принесення користі в результаті здійснення магічного обряду.

Зрозуміло, що в одному обряді, наприклад, лікувальної магії, можуть застосуватись різні засоби як контактної, так й імітативної магії. І все ж таки в кожному виді магії можна виділити один-два переважаючих типи магічної дії і навіть конкретних обрядів.