Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Основи екології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Екологічно збалансована діяльність та екологічні ризики

У третій чверті ХХ ст. була сформована концепція гармонійного розвитку, як протидія безупинному інтенсивно-екстенсивному розвитку промислової цивілізації за рахунок ресурсів природи. На початку XXI ст., як і 500 років тому, коли виникли умови для заміни феодальних відносин капіталістичними, цивілізація ступила на новий шлях розвитку.

Створення екологічно сталої економіки - найгостріша необхідність, яка вимагає, зокрема, введення заборони, чи щонайменше обмежень, на споживання окремих видів природних ресурсів, наприклад нафти, природного газу, запаси яких обмежені, рекреаційних ресурсів, що також обмежені. Порочність нинішньої економічної системи - в руйнуванні екологічних основ існування будь-якого живого об'єкта, виду, в тому числі людини. Щоб уникнути руйнування природних екосистем, необхідно вирішити ряд зверхпріоритетних задач: сповільнити темпи росту народонаселення на планеті (при існуючих виробничих технологіях Земля вже перенаселена); використання альтернативних джерел енергії (в чому Україна непомірно відстала від багатьох країн світу); обмеження темпів нарощування споживання ресурсів і матеріального виробництва. Не можна створити екологічно стійку глобальну економіку без розумного (ноосферного) обмеження рівня споживання природних багатств багатими людьми країнами.

Основу сталої економіки, будь-якої її галузі, як і будь-якого живого організму, повинні складати процеси поновлення природних ресурсів, що забезпечують комфортність життя на даній території - питної води, кисню, флори і фауни в єдності з принципом біорізноманіття. При порушенні процесів самовідновлення автоматично формуються механізми самознищення будь-якої системи - організмової, природної, економічної, політичної, державної.

Еколого-економічні системи повинні забезпечити два принципові підходи в управлінні ризиками в навколишньому середовищі. Перший - стабілізаційний, що запобігає руйнуванню природних систем шляхом раціоналізації природокористування, наприклад за допомогою природоохоронного менеджменту і аудиту.

Другий - часовий, який повинен забезпечити достатній проміжок часу для відновлення виснажених, змінених природних ресурсів. Для раціоналізації відношень з природою важливою є система заходів техніко-технологічного, еколого-юридичного характеру.

Для будь-якого виду діяльності важливою є оцінка впливу на навколишнє середовище. Найважливіші її складові (ГДК, ГДУ, ГДЕН, ГДВ, ГДС) - регламентація наявності шкідливих речовин, випромінювань у навколишньому середовищі. Надзвичайно важливим є облік надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище, встановлення нормативів на гранично допустимі скиди (ГДС) та викиди (ГДВ) для промислових підприємств за конкретними речовинами та їхніми джерелами.

Вже тепер майже вся суша планети освоєна - ведеться промислова, сільськогосподарська, комунально-побутова діяльність, яка негативно впливає на природні екосистеми. Через це формуються ризики різного рівня і змісту, які не сприяють гармонійному розвитку. Це припускає врахування різних аспектів ризику -наукового, технічного, соціального, законодавчого, політичного, в тому числі екологічного, у будь-якій діяльності, зокрема рекреаційній.

Європейські стандарти виділяють дві межі ризику - верхню, або максимально допустиму, і нижню або незначного ризику. Відповідно до цього, чим вище імовірність негативних наслідків ризику, тим більше стимул для його зменшення. Від якості стимулу залежить вибір технології управління ризиком, що вимагає враховувати фактори: час, ефективність дій з мінімізації рівня ризику, їхню послідовність, врахування складності процесів адміністрування, управління.

Надмірно висока соціально-економічна освоєність території України, яка є однією з найурбанізованих країн світу з величезним промисловим потенціалом, сприяє проявам ризиків, особливо в сільському господарстві, про що свідчить карта на рис. 23.

Соціально-економічна освоєність територій України

Рис. 23. Соціально-економічна освоєність територій України

Ця характеристика є інтегральним показником концентрації населення, промисловості, сільського господарства, транспортних мереж, будівництва, рекреаційного навантаження. Від цих показників залежить стійкість соціально-економічної системи.

Існують три основних способи мінімізації ризику в будь-якому виді діяльності - Вашингтонський, етноцентричний та гуманістичний. Вашингтонський підхід - за допомогою найбільших банківських систем - МВФ, ЄБРР, інших структур нав'язує глобалізацію шляхом примусового згортання державного регулювання національних економік, що характерно для України. В основі цього підходу - пріоритет економічного росту, політики валютних фондів над будь-якими людськими, соціальними цінностями, в тому числі природними, якщо це необхідно для подальшого нагромадження капіталу. Цей підхід хибний і тупиковий.

Етноцентричний, на противагу Вашингтонському, визнає природну обмеженість ресурсів на даній території, але також, як і попередній, визнає первинність нагромадження капіталу, споживчих інтересів людини - принцип переваги антропоцентризму над натуроцентризмом. Все для блага людини, все в ім'я людини - в тому числі знищення природи і самої людини, суспільства над екологічними пріоритетами природи, а отже, людини.

Третій, гуманістичний підхід, якому притаманні негативні риси перших двох - антропоцентричність, все таки висуває на перший план соціальні сторони: задоволення помірних, фізіологічних потреб конкретної людини. Цей підхід виник з критики непомірних військових витрат, міжнародної торгівлі зброєю, пограбування менш розвинутих країн в технологічному та економічному відношеннях більш розвинутими.

Але, відповідно до принципів ноосферного розвитку, можливий і четвертий підхід в мінімізації ризику руйнування природи - природо(еко)центричний. Цей шлях відбиває симбатність процесів економічного росту і деградації природного середовища, конкуренції за найважливіші природні ресурси. Екоцентричний шлях розвитку вимагає, щоб він був симбатним (прямо пропорційним) швидкості самовідновлення природних ресурсів. Тільки відповідно до цих процесів повинно відбуватися і відтворення населення, і функціонування економіки, зокрема рекреаційної діяльності, в межах розумної достатності.

Таким чином, найважливішою умовою сталого, гармонійного розвитку, в тому числі в рекреаційній діяльності, є таке гармонійне співіснування з природою, в якому пріоритетні екологічні принципи, ощадливе використання природних ресурсів, що не ставило б під загрозу існування майбутніх поколінь.

Питання

  • 1. Що таке процес глобалізації, в чому її причини?
  • 2. Чому економічні та екологічні проблеми тісно зв'язані ?
  • 3. Які пріоритетні завдання економіки, екології?
  • 4. Що таке гармонійний розвиток?
  • 5. Який стан соціально-економічної освоєності України?
  • 6. Що таке еколого-економічний ризик та способи його мінімізації?
  • 7. Як можна подолати сучасну еколого-економічну кризу?
  • 8. Які показники регламентують оцінку впливу на довкілля?
 
<<   ЗМІСТ   >>