Повна версія

Головна arrow Психологія arrow Психодіагностика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Основні типи профілів

Графічне зображення кількісних показників низки оцінних і клінічних шкал, що виражає структуру особистісних і психологічних особливостей обстежуваного, є профілем ММРІ. Оскільки профілі відображають особливості обстежуваних осіб, їх може бути дуже багато, але шляхом узагальнення і систематизації створено основні.

У нормі показники за всіма шкалами профілів наближені до 50 Т-балів (середня лінія), відхилення від середньої виражає ступінь характерологічних особливостей або патологічних змін. За варіант норми умовно прийнято діапазон у 30-70 Т-балів.

"Лінійними" профілями є показники, що перебувають у межах 30-60 Т-балів, найчастіше це варіант норми. "Втоплений" профіль характеризується відносно низькими показниками - 30-40 Т-балів. Найчастіше він є результатом спроб дати неточні відповіді, щоб показати себе краще, ніж є насправді. "Пограничні" профілі у найвищих точках досягають 70-73 Т-балів, а інші шкали - не нижче 54 Т-балів. Такі профілі можуть передбачати різні функціональні стани, найчастіше без особливих відхилень. "Широкорозкиданий" профіль характеризується піднесенням однієї-двох шкал, а за іншими їх піднесення виражене менше, можливі одиничні відхилення чи особливості станів. "Шпилястим" профілем називають кілька окремих шкал, розташованих помітно вище від інших (переважно з перевищенням 70-80 Т-балів), що може виявитися показником будь-яких окремих відхилень станів. "Високорозміщений" профіль має багато піків, що значно перевищують 70 Т-балів. При цьому передбачається низка відхилень чи негативних станів. "Плаваючому" профілю властиве значне підвищення більшості шкал, що також може свідчити про різні відхилення. "Нахил" профілю показує ту його частину, що розташована вище. Так, профіль, який має підйом 1-3 шкал над іншими, характеризується невротичним (чи негативним) нахилом. Перевага підйому в правій частині профілю (4, 6, 8 і 9 шкали) дає підставу говорити про позитивну тенденцію. Профіль з безліччю піків без різких знижень за іншими шкалами називають "зубцювата пилка", він часто свідчить про негативні тенденції. "Опуклий" профіль має підвищення в центрі і зниження по краях, здебільшого відображаючи негативні показники. "Заглиблений" профіль піднімається на перших і останніх шкалах зі зниженням у центральній частині і теж, як правило, демонструє негативні показники.

Оброблення отриманих матеріалів

Спочатку експериментатор підраховує "сирі" бали за кожною шкалою, використовуючи відповідні "ключі". Отримані числа він записує в реєстраційний бланк у графи "сирих" балів у стовпчиках, що відповідають оброблюваним шкалам. Потім до результатів низки шкал додає "сирі" бали за шкалою К: у 1 шкалу - 0,5 від суми "сирих" балів шкали К; у 4 - 0,5 від суми "сирих" балів шкали К; у 7 - додає всю суму балів шкали К; у 8 - додає всю суму балів шкали К; у 9 - 0,2 від суми "сирих" балів шкали К. Усе це записує в реєстраційному бланку.

Одержані "сирі" бали переводить в умовні Т-бали, які записує у реєстраційний бланк (основний матеріал для наступної побудови профілю по різних таблицях для чоловіків і для жінок). Показники Т-балів він наносить на основний бланк побудови профілю, де проведені "критичні лінії" на 70-30 балів, будує профіль, аналізує та інтерпретує отримані результати. Інтерпретація буде змістовніша, якщо отримані дані зіставити з матеріалами спостереження за обстежуваними в їх діяльності, у навчанні, за поведінкою у побуті, стосунками із членами групи тощо. За необхідності варто проконсультуватися з клінічними психологами, з лікарем.

Процедура обстеження

Обстеження можна проводити або за допомогою набору карток із надрукованими на них питаннями (картки відкладають у коробочки, позначені "правильно", "неправильно", "не зрозумів") або проставлянням галочок на спеціальних бланках з номерами питань. Другий варіант дає змогу проводити одночасне обстеження групи досліджуваних, яким пропонують прочитати твердження у питальнику, і якщо вони згодні з ним, то поставити галочку зверху, якщо ні - знизу. Іноді питання твердження зачитує сам експериментатор із паузами тривалістю 15-20 с, але такий варіант менш доцільний, оскільки допускають більше помилок при записуванні.

 
<<   ЗМІСТ   >>