Чинники, що обумовлюють виникнення кризи

В Україні в умовах економічної нестабільності, відсутності системних ринкових перетворень, проблем неплатежів в процесі господарської діяльності підприємств, часто виникає криза, адже ринкова економіка висуває високі вимоги до діючих суб'єктів ринку і неминуче усуває нежиттєздатні елементи, звільняючи дорогу, тим самим, найефективнішим суб'єктам.

Чинники, що обумовлюють кризу підприємства, поділяються на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні).

До основних екзогенних чинників, які обумовлюють виникнення кризи, відносяться: зниження купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність господарського і податкового законодавства; нестабільність фінансового і валютного ринків; посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі; сезонні коливання попиту і пропозиції; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади і управління; політична нестабільність; конфлікти між засновниками (власниками).

До основних ендогенних чинників, які обумовлюють кризу, можна віднести: ^ низьку якість менеджменту;

низький рівень кваліфікації персоналу;

низький рівень маркетингу і втрату ринків збуту;

прорахунки в інвестиційній політиці;

дефіцит інновацій;

дефіцит фінансування:

недостатній контроль:

незадовільна робота служб, підрозділів підприємства.

Отже, менеджмент підприємств повинен розробляти і впроваджувати відповідні заходи щодо впливу обидвох видів чинників, що обумовлюють виникнення кризи.

Банкрутство підприємства як результат розвитку кризових явищ в його діяльності

Зазначимо, що згідно з 4.2 ст.209 Господарського кодексу України (ПС) банкрутством вважається нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

В цьому контексті в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказується, що під неплатоспроможністю слід розуміти настання встановленого строку сплатити грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і юридичний аспекти.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом господарювання своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб'єкт підприємницької діяльності має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань перед бюджетом, що коли їхні вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб'єкта - активів у ліквідаційній формі - не вистачить для їх задоволення.

Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що у суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку можуть призвести до ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності.

Фінансово-економічні передумови та наслідки виникнення банкрутства

До фінансово-економічних передумов виникнення ситуації банкрутства відносяться: У зниження прибутковості, наслідком чого є дефіцит власних оборотних коштів та виникнення тотальної заборгованості;

• - довготривала неплатоспроможність підприємства, причиною якої є низька ліквідність Його активів.
• - порушення фінансової стійкості підприємства. Сутність цього положення полягає в тому, що обсяг позикового капіталу підприємства значно перевищує обсяг його активів;
• - значна незбалансованість упродовж тривалого періоду обсягів грошових потоків підприємства. Йдеться про значне перевищення обсягів від'ємного грошового потоку над позитивним і відсутність перспектив змінення цієї тенденції.

Однак передумови, що можуть викликати фінансові ускладнення в діяльності підприємства, в значній мірі можуть бути нейтралізовані за рахунок ефективного фінансового менеджменту на підприємстві.

В умовах сьогодення інститут банкрутства є предметом регулювання держави, оскільки велика кількість підприємств-банкрутів має негативний вплив і на економіку держави в цілому. Негативний вплив полягає в певних наслідках визнання підприємств банкрутами:

фінансово неспроможне підприємство може стати причиною виникнення серйозних фінансових ризиків для успішно діючих підприємств — його партнерів. Тим самим підприємство приносить шкоду своїм партнерам, а отже знижується загальний потенціал економічного розвитку держави;

фінансово неспроможне підприємство ускладнює формування дохідної частини державного бюджету та позабюджетних фондів;

такі підприємства сприяють зниженню загальної норми прибутку на капітал, оскільки неефективно використовують надані йому ресурси в товарній та грошовій формі;

підприємства згортають свою діяльність і сприяють скороченню чисельності робочих місць та кількості зайнятих у суспільному виробництві.