Повна версія

Головна arrow Етика та Естетика arrow Етика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Основні етичні цінності

107. "Робити добро дурням — все одно, що підливати воду в море" (Сервантес). Чи поділяєте ви цю думку?

Відповідайте аргументовано, використовуючи поняття етики.

108. "Благословенні миротворці на землі" (Вільям Шекспір).

Чому? З якими рядками із "Книги мудрості" споріднена ця думка?

109. Розкрийте смисл такого висловлення:

"Любити людство набагато легше, ніж зробити добро рідній матері" (Г. С. Сковорода).

  • 110. Прокоментуйте висловлення:
    • а) "Я можу не погодитися з вашими судженнями, але я готовий віддати життя за ваше право їх висловлювати" (Вольтер).
    • б) "За легку справу берись як за важку, а за важку — як за легку. У першому випадку — аби впевненість не перейшла в безпечність, а в другому, невпевненість — в сором'язність" (Грасіан-і-Моралєс Бальтасар).
    • в) "Дуже сумно, що прагнення людей зменшити зло породжує так багато нового зла" (Г. К. Ліхтенберг).
    • г) "Кожному із нас доступна наступна втіха: смерть така ж природна, як і життя, а там, що буде, — це ми побачимо" (А. Шопенгауер).
    • д) "Аби припинити лихослів'я, не звертай уваги" (Грасіан-і-Моралєс Бальтасар).
    • е) "У нашому світі все живе тягнеться до подібного на себе, навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, лебедеві знайомі всі лебеді — і лише люди залишаються в самотності" (А. Сент-Екзюпері).
  • 111. "Має людина в собі такий живчик — бажання робити добро. Коли зробиш кому бодай маленьке добро, як стає на душі легко, чисто. Казали колись, що у людини на плечі, і на лівім і на правім, сидить невидимий. товариш Дух, так його назвемо. Один сидить, підказує: роби добро, а другий у друге вухо нашіптує, підбиває на зло. Думаєте, зараз їх нема? Носимо й зараз. У кожного з нас сидить на плечі, і на лівому, і на правому. До якого тільки дужче дослухаєшся..." (О. Гончар — "Собор").

Яку етичну концепцію про походження добра й зла поділяє персонаж роману? У яких випадках можлива подібна роздвоєність особистості?

112. "У майбутньому, — писав німецький філософ І. Г. Фіхте, — буде знищено протидію зла добру, бо не може вже виникати зло".

А яка ваша думка? Поставте запитання по-іншому: чи зникне зло, якщо всі люди стануть добрими?

113. Визначте своє ставлення до наведеної нижче думки:

"Хто гладить за шерстю всіх і все, той крім себе не любить нікого й нічого. Ким задоволені всі, той не робить нічого доброго, тому що добро неможливе без зневажання зла".

114. Як ви розумієте і, як оцінюєте таке судження:

"Духовно є хибним вважати, що джерело зла поза мною, а сам я — судина добра. На цьому грунті народжується злобний і брехливий фанатизм. Звинувачувати в усьому євреїв, масонів, інтелігенцію є таке ж збочення, як і в усьому звинувачувати буржуазію, дворянство, стару владу. Ні, джерело зла й у мені самому, і я повинен і на самого себе перекласти вину й відповідальність"? (М. Бердяев).

115. "Всі ми руйнуємо, — кипів син. — І я, і він. Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо. Руйнуємо своєю байдужістю! Були такі, що Десятинну у Києві знищили. Михайлівський Золотоверхий на очах у всіх зруйнували. І зараз самі сіємо байдужих! Плодимо жорстоких. Самі плекаємо руйнача! А руйнач внутрішньо завжди ж пігмей, він хоче зробити довкола все меншим за себе...

Почувалося, що всі оті невідомі, безвідповідальні — то Олексієві особисті вороги. Нічого їм не прощає. У всіх подробицях може розповісти, як і коли було зруйновано Михайлівський Золотоверхий, що з часів дотатарських сяяв на київських горах, і, як ламали Десятинну, з якою впертістю рвали динамітами мурування сизих віків. Зойк стояв, дрижало все навкруг, а мурування не піддавалось... Та таки розкришили і те, таємничо злютоване, загадково міцне руйнування...

Непримиренністю своєю Олексій навіть батька часом дивує. Старий вояка з плином літ ніби добрішає, позбавляється категоричності в судженнях, шукає якихось виправдань і пояснень навіть страшним вчинкам, а син не хоче знати ніяких компромісів!

— Тупі убивці краси! Хай тоді з неуцтва віддали себе у владу духові руйнувань, а зараз? Звідки такі зараз беруться? Чому плодиться браконьєр?.." (О. Гончар. — Собор).

Зробіть етичний аналіз наведеного витягу. Чи є категоричність у судженнях ознакою людини злої? Чи може добра людина йти на компроміс у моралі? Відповідь підкріпіть прикладами з життя.

116. "...Шляхетність. Якось це поняття стало йти геть, зникати з нашого вжитку. А як відродити? Як прищепити й виховати шляхетність у людині?" (Чингіз Айтматов).

Що ви б відповіли письменнику? Як зрозуміти смисл поняття "благородство"?

117. За кілька місяців до смерті Ч. Дарвін написав:

"...Якби мені довелось знову пережити своє життя, я встановив би для себе правило читати якусь кількість віршів і слухати якусь кількість музики, принаймні, раз у тиждень; може б за допомогою такої вправи мені вдалося б зберегти активність тих частин мозку, які тепер атрофувалися. Втрата цих смаків рівнозначна втраті щастя і, можливо, шкідливо позначається на розумових здібностях, а ще найімовірніше — на наших моральних почуттях, оскільки послаблює емоційну сторону нашої природи".

Яке підґрунтя було у Дарвіна для такого висновку?

  • 118. Порівняйте наведені нижче твердження. Визначте, яке з них для вас — найпереконливіше? Чому?
  • а) "Здібність до щастя — такий же рідкісний талант, як здібність до музики чи живопису" (К. Паустовський).
  • б) "Щастя на землі починається лише тоді для людини, коли вона, забувши про себе, починає жити для інших, хоча ми спочатку думаємо абсолютно протилежно, внаслідок якогось оптичного обману" (М. В. Гоголь).
  • в) "Хитра стратегія щастя полягає не в тому, аби прямо чи безпосередньо прагнути до нього, а в тому, щоб ставити перед собою мети, досягнення яких принесе нам щастя" (Дж. Ст.Мігель).
  • 119. "За дверима щасливої людини повинен стояти хтось із молоточком, постійно стукати й нагадувати, що є нещасні і, що після нетривалого щастя неодмінно наступить нещастя" (А. П. Чехов).

Чи згодні ви з письменником. Відповідь аргументуйте.

120. Визначте свою позицію стосовно думки:

"Мені шкода людей, які чваняться своєю бездушністю і бездуховністю. Природа людини така, що вона повинна переживати все, що відбувається з нею й з довколишніми, повинна відчувати і радість удач, і горе переживань. Якщо вона оберігає свої почуття від "сторонніх" стресових впливів, від переживань, то душевний спокій, душевний "комфорт" її будуть уявними. Така людина навряд чи буде щаслива" (Ч. Айтматов).

121. Сімнадцятирічна дівчина пише про матір: "Позбавивши мене батька, вона позбавила мене найголовнішого в житті: впевненості в собі, достатку й благополуччя. Ще каже, що любить мене. Та невже їй незрозуміло, що не потрібні мені порожні слова?" (із листа до редакції).

Чи згодні ви з автором листа в тому, що є головним у житті? Чому? Чи впливає якось позиція у цьому питанні на ставлення до інших людей і до своєї власної долі?

122. "Ідея, ідейність — великі святі слова. І той, хто вільно чи не вільно пробує опошлити красу людської ідейності, забруднити чисте й величне павутиною міщанського самозадоволення і байдужості, обивательського зубоскальства — той піднімає руку, замахується на Людину. Ідейність — це справжня людяність. Ти пам'ятаєш слова Гете:

"Всякий, хто віддаляється від ідеї, врешті-решт, залишається при одних відчуттях?" Я пам'ятаю, як у роки отроцтва тебе вразили, здивували ці слова, і ти запитав у мене: "Значить, іншими словами, перетворюється в тварину?" Так, мій синку, той, у чийому серці нема ідеї, починає наближатися до тваринного існування" (В. А. Сухомлинський. Листи до сина).

З чим ви згодні, а з чим не погоджуєтесь у цьому витязі з листа?

123. "Найбільшим скарбом всього людства є сама людина. Хіба не так?

Чому ж людське суспільство тримається на жорстокості? На злі й насильстві?.." (О. Довженко. Щоденник).

Спробуйте продовжити цей діалог.

124. Проаналізуйте роздуми Т. Г. Шевченка з точки зору категорій етики:

"Один у одного питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла...".

125. "Не в людях зло, а в путах тих,

Котрі незримими вузлами Зв'язали сильних і слабких З їх муками і їх ділами".

(І. Франко).

Які пута мав на увазі письменник? Чи можна повністю погодитись з тим, що зло не в людях? Порівняйте цю точку зору з позицією М. Бердяєва (див. впр. 110).

126. "Хто з всіма добрий хоче буть,

Той швидко втратить добрий путь. Не може при добрі той жить, Хто хоче злу й добру служить. Бо хтівши догодить обом,

Він швидко стане зла рабом" (І. Франко).

Чи згодні ви з поетом? Обґрунтуйте вашу позицію.

127. "... Сама чесність обертається часом на ваду, якщо вживати її помилково" (О. Довженко).

Як ви розумієте цю думку митця? За яких умов доброчесність перетворюється у власну протилежність?

128. "Хто в добрій вірі жив, а в злих ділах,

Той був неначе без очей лице; Хто в добрій вірі жив, а в злих ділах, Той воду лив у жбан, в якім розбив денце"

(І. Франко).

Чому письменник протиставляє злим ділам добру віру?. За яких умов добро здатне реально утвердитись?

129. У "Євангелії від Матвія" сказано:

"А я кажу вам: любіть ворогів, благословляйте ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, благотворіть тих, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить вас і переслідує вас; бо якщо ви будете любити тих, хто любить вас, яка вам нагорода"?

Як ви розумієте цю мудрість? Наскільки думка, висловлена в наведеному витязі із біблейської проповіді, споріднена з ідеєю, вираженою в поезії Л. Костенко "Коректна ода ворогам"(див. нижче)? Відповідь аргументуйте. Пов'яжіть її із питаннями співвідношення добра й зла; плюралізму й етики.

КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

Мої кохані, милі вороги!

Я мушу вам освідчитись в симпатії.

Якби було вас менше навкруги, —

Людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.

Я вас ділю на види і на ранги.

Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,

Мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.

Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі вам, що ви — не м'якуші. Дрібнота, буть негодна ворогами. Якщо я маю біцепси душі, — То в результаті сутичок із вами. Отож, хвала вам! Бережіть снагу! І чемно попередить вас дозвольте: Якщо мене ви й зігнете в дугу, То ця дуга, напевно, буде вольтова

  • (Л. Костенко).
  • 130. "Скажіть новим, треба усвідомити відповідальність за думки. Раніше відповідали за дію, потім зрозуміли значення слова, тепер треба знати пожежу думки. Краще вміти мовчати й очищати думки. Невже ричання тигра може бути гіршим зрадливого мислення? Не лише за дії, а й за мислення людство накопичує тяжку карму. За думку набирає мук дух, бо нема різниці між словами і думкою.

Безглуздий той, хто приймає це попередження за загрозу. Загрози не існує, але маємо лише приклад й турботи. Кожному вільно стрибати у прірву, але попередити треба.

Думаю тепер не треба більше повторювати про значення думки. Хоча час й суперечливий, лише будемо думати про майбутнє" (О. Реріх. Жива етика. — М. Республіка. — 1992).

Навколо якої із загальнолюдських моральних цінностей розгорнено тут думку? Який із принципів моралі ліг в її основу? Чи актуальна вона сьогодні?

131. Нехтування яких моральних світоглядних ідеалів у суспільстві стало причиною парадоксу, трагічних становищ окремих особистостей, зображених в поезії Л. Костенко "Климена" (див. нижче)? Чому?

Орел впинався кігтями в рамено, Клював печінку... Але не про те я. А, як тоді жилось тобі, Климено,

Нещасна, вірна жінко Прометея?! Ой можна жити в пущі та в пустелі. І можна харчуватися корою. Але, коли підходила до скелі І бачила... Як він спливає кров'ю! І, як та кров по каменю рудому Стікала вниз і капала червона. Ковтала сльози і брела додому Чучукати свого Девкаліона. Тужити, ждати, жити, як в пустелі, Чекать, що хтось у спину засміється: — Це та, що в неї чоловік на скелі! Він, кажуть, злодій? Щось украв, здається (Л. Костенко).

132. "... І чого ти дивишся на заскалку в оці брата твого, колоди ж у власному оці не відчуваєш? Лицеміре! Вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого" (Євангеліє від Матвія).

Прагнення до утвердження яких моральних ідеалів лягло в основу наведеного вище витягу із біблейської проповіді? Відповідь деталізуйте.

133. У якому розумінні вживається слово "правда" в прислів'ях?

Правда кривду переважить. Правда суду не боїться. Правда і в морі не тоне.

Не шукай правди в інших, коли в тебе її немає. Що правда, — то не гріх. Правда очі коле. Хліб-сіль їж, а правду ріж.

134. Л. Толстой писав: "Лихом є все, що роз'єднує людей, добрим і моральним є те, що їх з'єднує". Як ви розумієте цю думку письменника?

Чи всяке єднання людей є благом? Як можна назвати принцип моралі, що закликає людей до єднання?

135. "Громада — співдружність є єдиним розумним способом людського співжиття. Самотність — розв'язання питань життя поза громадою. Всі проміжкові явища — різні ступені компромісу зречені на розклад. Кажуть про наслідкову теократичну владу — сама побудова абсурдна. Слово спадковість і Тео несумісні. І хто визначив ступінь Тео?

Лише свідомість співдружності (громади) утверджує еволюцію біологічного процесу.

Той, хто бажає істинній громаді присвятити себе, діє у злагоді з основами Буття.

Свідома громада виключає двох ворогів громадськості, а саме: нерівність і наслідування. Всяка нерівність веде до тиранії. Наслідування є компромісом і вносить гниття основи. Потрібна ясність побудови і нелюбов до умовностей, і віра в дітей як символ руху людства.

Лише з громадою ми можемо мислити про майбутнє. Перенесемо свідомість на поліпшення всього життя і боротьба за існування зміниться завоюванням можливостей. Так мисліть про громаду. Поліпшуйте свідомість" (О. Реріх. Громада. Жива етика. — М.: Республіка. — 1992 р.).

Навколо якого морального світоглядного ідеалу розгорнуто міркування в цих рядках? Позначте його за допомогою формули. Наскільки актуальним є це судження для українського сьогодення?

  • 136. Висловіть свою думку стосовно таких тверджень:
    • а) "Щастя є станом пасивності. Чим ми щасливіші, тим ми пасивніші стосовно об'єктивного світу. Чим вільніші ми стаємо, чим більше ми наближаємось до розумності, тим менше ми потребуємо щастя".
    • б) "Наскільки щасливіший той, хто, можливо, терпить невдачу, діючи із чесних спонук, зі шляхетними цілями, прагнучи загального блага, ніж той, кого постійно супроводжує успіх в усіх його прагненнях, спрямованих на особисте благополуччя" (Ф. Бекон).
    • в) "Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям" (І. В. Гете).
    • г) "Стократ щасливіші ті, хто до природної здатності бути щасливим, приєднує здатність передавати своє щастя іншим.." (Ж. Ламетрі).
    • д) "Доброчинність, обов'язок не перебувають у протиріччі із власним щастям; вони перебувають у протиріччі лише з тим щастям, яке хоче бути щасливим за рахунок інших, на їх нещасті" (Л. Фейєрбах).
    • ж) "Коли в житті нема іншої мети, крім самолюбного щастя, життя швидко стає безцільним" (Р. Роллан).
    • з) "Велике щастя — вміння переносити нещастя" (Біон).

є) "Доброчинності недостатньо для щастя — потрібні також блага і тілесні, і зовнішні, бо й мудрець буде нещасний у бідноті, в муці і в подібному. Вади ж достатньо для нещастя, навіть якщо при цьому й будуть у надлишку зовнішні й тілесні блага" (Арістотель).

  • к) "Людина буває нещасною або внаслідок страху, або внаслідок безмежної нерозумної пристрасті; приборкуючи їх, вона може набути собі здатність щасливо мислити" (Епікур).
  • л) "Для щастя потрібно робити все, що вдосконалює людину та її близьких. Удосконалює людину все те, що відповідає її вдачі" (Г. Сковорода).
  • 137. Як ви розумієте наведену нижче думку? Продовжіть її, або висловіть своє заперечення щодо неї.

"О нещастя! Воно є опорою щастя! О щастя! В ньому полягає нещастя. Хто знає межі? Вони не мають сталості" (ЛАО-ЦЗИ).

138. "Істинно нещасна людина лише тоді, коли вона почуває за собою провину і докоряє себе нею" (Ж. Лабрюйер).

Чи згодні ви з думкою вченого? Чому? Відповідь підкріпіть прикладами з життя.

  • 139. Спробуйте спростувати, аргументуючи свою думку, два твердження Г. Гельвеція. Якщо ви поділяєте думку вченого, то переконайте в її істинності.
  • а) "Двома звичайними причинами нещастя людей є, з одного боку, незнання того, як мало їм треба, щоб бути щасливими, а з іншого — уявні потреби й безмежні бажання".
  • б) "Хто сам вважає себе нещасним, той стає нещасним".
  • 140. У дискусіях та диспутах про щастя нерідко висловлюється така думка:

"Кожна особистість неповторна, і тому щастя кожної окремої людини глибоко індивідуальне. Отже, всілякі публічні розмови і дискусії про щастя, пошуки "формули" щастя, рецептів щастя позбавлені сенсу і абсолютно безплідні".

Чи згодні ви з такою думкою? Чи існують загальні для всіх людей умови щастя? Відповідь аргументуйте.

  • 141. "— Випили з Юрою. Ну й що? А тут цей мужик підвернувся. Юра у нього карбованець попросив. На випивку. Не сподобалося. Юра й почав. Гарячий, недосвідчений... Стукнув. Потім я. Ну й що? Я — із солідарності. Мужик слабкий був, звалився. У чому наша провина, якщо йому Бог здоров'я не дав. Кволим виявився, не розумію, як це все вийшло. Потрібен був Юрі той карбованець клятий! Без нього можна б прожити. Що тепер мені буде, як ви думаєте?
  • — Слідство й суд покажуть. І все ж, що поганого Вам зробив електрозварювальник Петров?

Який ще Петров? А, цей же. А яка різниця Петров він чи Іванченко? Моє діло було Юрі допомогти? Одному б йому не впоратись. Не впоратися з чим?

Ну, чого причепилися? Зізнався ж. Та й здоров'я електрозварювальника Вашого, сподіваюсь, не дуже постраждало.

"Побюлетенить" з тиждень, киснем у парку подихає, погуляє, а нам —вирок.

  • — Гірше — йому. Хоча б "швидку" викликали.
  • — Там народу й без нас вистачало. Було кому зателефонувати. Здалеку кричати навчились. З них не спитаєте. Тепер вони як борці за справедливість — я за друга. Шкода, що за карбованець сісти доведеться. Прикро — за карбованець. У колонії засміють. По-крупному не попадався, а зараз — на ось тобі. За дружка заступився. Не заперечував своєї провини й Юра:
  • — Так, я бив цього мужика. За що? Обізвав він мене, коли карбованець попросив. "Бог подасть, — каже. — 3 такою фізіономією цеглу носити б." Ну, не витерпів я. Йому більше від мене дісталось. Тюря лише один раз по обличчю стукнув, та й то несильно. І все-таки, Тюря тут ні при чому. Він не винуватий. Хай сидів, а хлопець він хороший, справедливий." (із протоколу допиту).

Проаналізуйте наведений витяг із документа. Покажіть залежність уявлень про справедливість від рівня розвитку особи, її ціннісних орієнтацій. Постарайтесь відтворити морально-психологічне обличчя допитуваних, їх життєві орієнтири, їх спосіб життя. Виходячи з цього, визначте: те що відбулося, було закономірністю чи долею випадку?

  • 142. Порівняйте між собою наведені нижче твердження, які практичні висновки можна з них зробити?
  • а) "Гультяйство й неробство тягнуть за собою вади й нездоров'я" (Гіпократ).
  • б) "Часом життя людини буває таким бідним, що вона невільно змушена цінити свою ваду і ним жити. І можна сказати, що часто люди бувають порочні від скуки" (М. Горький).
  • 143. Розкрийте смисл наведеного нижче твердження. Постарайтеся продовжити думку.

"Ставлення до праці є найважливішим елементом духовного життя людини. Було б нереально й наївно вважати, що працелюб виховується у процесі праці. Працелюбство як найважливіша риса морального обличчя виховується й у процесі духовного життя — інтелектуального, емоційного, вольового. Не може бути працелюбною людина, що мало думає, мало переживає. Чим розумніша людина, тим багатші її емоції і сильніша воля, тим яскравіше проявляється в ній здатність до різних видів трудової діяльності (В. А. Сухомлинський).

144. Розкрийте смисл наведеної нижче думки, постарайтесь її розвинути.

"Якби віруючі не були кращими від своїх релігій, світ був би пеклом" (М. Кліффорд, англійський філософ і математик XIX ст.).

  • 145. Що вам подобається у ваших однолітках, а що в них ви засуджуєте?
  • 146. Болгарський дослідник проблем моралі Ж. Атанасов сформулював основні "правила" життя сучасного міщанина так:

"Жити в суспільстві, але турбуватись лише про себе. Прагнути справляти враження, що ти — хтось. Хвалити себе самому, люди заздрісні. Не пропускати випадку відшукувати "корисних" зв'язків. Створювати враження, що ти знайомий із впливовими людьми. Вміти створити позу.

Створювати враження критичності — це підвищує авторитет. Визначити "вартісність" людини перш, ніж вступити з нею в ділові відносини.

Якщо щось робити, то лише за матеріальну винагороду. Ніколи не збільшувати інтенсивності своєї життєдіяльності".

Чи вірно, на ваш погляд, відображено тут риси міщанина? Яке з цих "правил" ви б вилучили, а що, із погляду на сьогодення, додали б, аби портрет сучасного міщанина був повним?

147. "Людині властиво жити почуттям доцільності, почуттям безконечності. Людина прагне продовжити себе у далеч майбутнього — хіба це не природно? Все живе у природі прагне цього. Навіть квітка для того, щоб зоставити після себе насіння, аби знову відтворити свій квіт у майбутньому. Навіть той, що чучела вепрів понабивав, виставив у соборі. і той, хоч у такий спосіб. хоч би чучелами своїми, та все ж хотів увічнити себе. Це, звичайно, сміховинність, але я кажу про потяг, про бажання зоставити слід. (О. Гончар. — Собор).

Як ви розумієте вислів "зоставити слід"? Пов'яжіть його із поняттям сенсу життя.

148. "Сенс життя людини не може бути нічим іншим, як пошуком себе" (Г. Сковорода).

Як ви розумієте думку письменника? Попробуйте її продовжити.

149. "Не варто ображатись на людей, які утаїли від нас правду: ми самі часто утаюємо її від себе" (Ф. Ларошфуко).

Чи відносите ви дефіцит відвертості до вад? Продовжіть думку автора цих рядків, розгортаючи міркування навколо добра, зла та принципів моралі.

150. "Істина, яка робить нас вільними, — це найчастіше істина, яку ми не бажаємо слухати" (Г. Ейгар).

Чи можна до кінця погодитись з автором цих рядків? Відповідь аргументуйте.

151. "Вуха людей більш недовірливі, ніж їхні очі (Геродот).

Чому?

152. "Істина і справедливість — настільки малі, що коли ми мітимо в них нашими грубими інструментами, ми майже завжди робимо промах, а якщо й попадаємо в точку, то розмазуємо її і при цьому доторкуємось до всього, чим вони оточені, — до неправди набагато частіше, ніж до правди (Блез Паскаль).

Чи погоджуєтесь ви з автором цього судження? Відповідь аргументуйте.

153. "Брехня пройде півсвіту, перше ніж правда встигне одягнути черевики" (англійське прислів'я).

Чому, на вашу думку, брехня спритніша? Чи можна цьому протистояти? Як?

154. "Між правдою і брехнею є місце для чогось людянішого" (Д. Опольський).

Чи згодні ви з автором цього судження? Відповідь аргументуйте. Про які із принципів моралі йдеться в цих рядках?

155. "Часто буває, що людина, яка ні разу в житті не збрехала, береться судити, про те, що правда, а що брехня" (М. Твен).

Чому, на вашу думку, такий факт бентежить автора?

156. "Правда — найцінніше з того, що у нас є; давайте будемо витрачати її бережливо" (М. Твен).

Знайдіть у цьому висловленні продовження думки, розвинутої у попередній вправі. Відповідь аргументуйте.

157. "Поки одні докопуються до коріння, інші встигають дотягнутися до плодів" (Т. Бер).

Чи поділяєте ви це судження? Наскільки воно актуальне сьогодні?

158. "Невдячною є людина без совісті, їй вірити не треба. Краще відвертий ворог, аніж підлий підлабузник і лукавець: такий розбещує людство" (Петро І).

Якщо ви поділяєте думку автора, то якою бачите тактику поводження у разі дефіциту довіри до іншої людини, особливо, коли вона вам необхідна?

159. "У щасті будь помірним, у нещасті розумним. Нещастя свої не видавай, аби не порадувати ворогів своїх" (Періандр із Корінфа).

Чи слушною ви вважаєте цю пораду? Чому?

160. "У великих справах усім подобатись не можна"(Соломон

із Афін). Чи поділяєте ви думку одного із "семи мудреців" Греції? Пов'яжіть це судження із етичною категорією добра.

  • 161. Прокоментуйте наведене нижче висловлення митця. Яка із чеснот складає його основу? Хто із давніх філософів підняв її на щит?
  • а) "Помірність — кращий банкет"(Г. Державін).
  • 162. "Подібно до того, як добре прожитий день приносить щасливий сон, так і добре прожите життя притягує до себе щасливу смерть" (Леонардо Да Вінчі).

Що можна розуміти під поняттям "добре прожите життя" і "щаслива смерть"?

  • 163. Прокоментуйте вислови Джефферсона Томаса:
    • а) "У питаннях стилю пливи за течією, в питаннях принципу стій твердо, як скеля".
    • б) "Якщо принципи підіймаються над законом, значить, влада остаточно розклалась".
    • в) "Жоден уряд не може існувати без цензури: там, де преса вільна, ніхто не вільний".
    • г) "Намагайтеся завжди виконати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви отримаєте невдачу".
    • д) "Турбота про людське життя і щастя, а не про їх руйнування — це перше і єдине законне завдання хорошої влади".
  • 164. "Всі схвалюють щирість. Всі кажуть: говори прямо. А скажеш правду — по зубах" (В. Капніст).

Прокоментуйте цю думку, аргументуючи.

165. "Правду важко довести саме тому, що вона не вимагає доказів"(В. Каверін).

Чому, на вашу думку, правда не вимагає доказів?

166. "Для досягнення поставленої мети діловитість потрібна не менше, ніж знання" (П'єр Огюстен Бомарше).

Що, на вашу думку, важливіше на шляху до досягнення мети, відповідаючи розмірковуйте, використовуючи відповідні поняття та категорії етики.

167. "Майстер брехні звинувачує, навіть розсипаючись у хвальбі" (Тассо Торквато).

Про яку аморальну ознаку йдеться у цих рядках? Як ви собі це уявляєте?

168. "Найбільша образа, яку можна заподіяти чесній людині — це запідозрити її в нечесності" (Уільям Шекспір).

Чи поділяєте ви думку митця? Чому?

169. Прокоментуйте позицію І. Франка стосовно сенсу людського буття, що випливає з вірша І. Франка? (Пам'ятай, що живеш!)?

"Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров'ю рад Ваше горе змити. А, що кров не зможе змить, Спалимо огнем то! Лиш боротись — значить жить.

170. "Коли очі кажуть одне, а язик інше, досвідчена людина більше довіряє першим" (Р. Емерсон).

Чи згодні ви з цим твердженням? Чому?

171. "Серед дурнів є така секта, що називається лукавцями; вони безупинно вчаться обманювати себе і інших, але більше інших, ніж себе, а в дійсності більше обманюють себе, ніж інших" (Леонардо Да Вінчі).

Чи поділяєте ви цю думку?

172. "Живи і давай жити іншим" (Г. Державін).

Які із вищих етичних цінностей лягли в основу поради поета?

  • 173. "Ті, хто не шукає щастя, знайдуть його швидше інших; оскільки ті, хто шукає щастя забувають, що найправильніший спосіб домогтись щастя для себе — шукати його для інших" (Мартін Лютер). Наскільки це твердження є для вас переконливим? Відповідь аргументуйте.
  • 174. "Погано, коли про тебе нікому турбуватися. Ще гірше, коли нема про кого турбуватися тобі" (Є. Лєц).

Продовжіть цю думку засобом дискусії.

175. Прокоментуйте висловлення:

"Я все більше й більше стверджуюсь в думці про себе, що наше щастя залежить куди більше від того, як ми зустрічаємо події нашого життя, ніж від природи самих подій" (О. Гумбольдт).

  • 176. Які сенсожиттєві проблеми порушує Тарас Шевченко в наведених нижче уривках своїх поезій?
  • а) "В багні колодою гнилою,

Валятись, старітися, гнить, мерти й сліду не покинуть На обікраденій землі."

б) ". Жити, серцем жити

І людей любити,

А коли ні., то проклинать

І — світ запалити."

  • (Т. Г. Шевченко).
  • 177. "Любов — животворний вогонь у душі людини" (Тарас Шевченко).

Прокоментуйте це твердження митця. Використовуйте при цьому інші категорії етики.

178. "... Ми не бачили свого народу — так, як його Бог сотворив ... Прочитали собі по складах "Енеїду" та потинялись коло шинку, й думають, що от коли вже ми розпізнали своїх мужиків. Е ні, братики, прочитайте ви думи, пісні, послухайте, як вони співають, як вони говорять між собою, шапок не скидаючи, або на дружньому банкеті, як вони згадують старовину і, як вони плазують, наче в турецькій неволі або у польського магнатства кайдани волочать, то тоді і скажете, що "Енеїда" — добра, а все-таки — сміховинна, на московський кшталт" (Т. Шевченко).

Які етичні категорії складають основу цього висловлення поета? Прокоментуйте його.

179. Висловіть свої міркування стосовно виразу. Відповідаючи використайте категорії етики.

"Людина для людини — святиня" (Сенека).

180. "Не відхилятися від добра, якщо це можливо, але й уміти стати на шлях зла, якщо це необхідно" (Макіавеллі).

Чи погоджуєтесь Ви з цією думкою? Як іменується етикою таке явище? Поясніть свою позицію.

181. "Злорадство — є нічим не викликане бажання заподіяти зло іншій особі, аби, порівнюючи із власним становищем, відчувати задоволення" (Д. Юм).

Чи може бути властивим злорадство шляхетній людині? Як цю рису оцінює християнська етика?

182. "Помилка в принципах є чимось більшим, ніж помилка у їх застосуванні" (І. Кант).

Як Ви розумієте це твердження? Що ж може спричинити помилку в застосуванні принципів?

183. "У питаннях стилю пливи за течією, в питаннях принципу стій твердо, як скеля" (Джефферсон Томас).

Яких із відтінків принципів моралі стосується ця порада найбільше?

184. "Прибуток понад усе, але честь вище прибутку".

Чи можна, на вашу думку, поєднати матеріально-економічний інтерес із задоволенням моральних потреб особистості за сучасних умов?

  • 185. "Чесність без знань — слабка й несуттєва, а знання без чесності — дуже небезпечні" (Джонсон Семюел). Якого зі складників моральної культури людини найбільше торкається цей вислів? Якщо Ви погоджуєтесь із вченим, то поясніть чому?
  • 186. "Правда, добро й краса мають свої права: їх можна заперечувати, але ними захоплюються: те, що не відмічено їхньою печаттю, може певний час викликати захоплення, та згодом викличе позіхання" (Дідро Дені).

Про які із ознак названих трьох істин йдеться в цьому твердженні філософа?

187. "Закон, що живе в нас називається совістю. Совість — то, власне, застосування наших вчинків до цього закону".

Кому з філософів належить це висловлення?

188. "Я надаю перевагу тому, щоб мене пам'ятали за справами, які я здійснив для інших, а не за тими, що інші зробили заради мене" (І. Кант).

Прокоментуйте вислів.

189. "Похвала й підлабузництво — два гостинних господарі. Лише перший поїть господаря досхочу, а другий споює" (Джонсон Семюел).

Прокоментуйте цей вислів, розрізняючи перше від другого?

  • 190. "Мистецтво жити в сім'ї полягає у вилученні тієї ж миті кожної пилинки, що в повсякденному бутті потрапляє збоку. Між тим найменша тінь неповаги, що на позір не заторкує сутності плоті, відразу ж її руйнує. Настає вид плотської зневаги один до одного"
  • (В. Розанов). Які категорії етики складають основу наведеного вище твердження? Спробуйте цю думку розвинути.
  • 191. "Кожна істота набуває безсмертя в поколіннях своїх нащадків, і потік любові, поглинаючи все нові й нові хвилі, котиться безупину, і в цьому запорука вічного життя всіх тих, хто жив, кохав, народжував" (Е. Золя).

Продовжіть думку мислителя щодо найвищих категорій етики.

  • 192. Які висновки можна зробити з наведених нижче висловлень Джонсона Семюела? Робіть їх розмірковуючи.
  • а) "Мова — одяг думок".
  • б) "Чесність без знань — слабка й несуттєва, знання без чесності — дуже небезпечні".
  • в) "Людина, яка не любить сама себе, не заслуговує і нашої любові".
  • г) "Цитати з античних авторів — пароль освічених людей в усьому світі".
  • д) "Щастя — ніщо, якщо його нема з ким розділити, і — дуже дещо, якщо воно не викликає заздрощів".
  • ж) "Чи варте життя того, щоб жити? Це запитання для ембріона, а не для чоловіка-мужчини".
  • 193. Прокоментуйте вислови Дені Дідро:
    • а) "Для істини — останній тріумф, коли її визнає небагато хто, і бути бажаною всім — доля".
    • б)"Навіть у найзапекліших скептиків є надія, що вони помиляються".
    • в) "Незручність не в тому, що маєш погляди, а в тому, що ними засліплюєшся, вдаючись до досвіду".
  • 194. "Світ ловив мене, та не спіймав" (Г. Сковорода).

Як ви розумієте цей вислів? Пов'яжіть його з розумінням вченого тимчасового перебування людини на Землі та його вченням про три світи та "дві натури"?

195. "Пізнай самого себе" (Г. Сковорода).

Який сенс вкладає "український Сократ" у цей вислів? Кому ще належить цей заклик? У чому авторська різниця між першим та другим? Який вибір зробите Ви?

196. "Каждый человек состоит из двоих противостоящих и борющихся начал, или естеств: из горного и подлаго, сиречь из вечности и тления. Посему в каждом живут два демоны или ангелы, сиречь вестники и посланники своих царей: ангел благий и злой, хранитель и губитель, мирный и мятежный, светлый и темный..." (Г. Сковорода).

Навколо яких своїх закликів та вимог філософ розвиває в цих рядках думку?

197. "Чи може людина досягти "истинного счастия", "душевной веселости" за вченням Г. Сковороди?

Якщо так, то в який спосіб?

198. Як Ви розумієте вислів мислителя:

"Нужность не трудна, трудность не нужна" ("бритва Сковороди").

Відповідь пов'яжіть із категоріями етики "щастя" та "моральна свобода". В якому із вчень філософа домінує ця думка?

  • 199. а) "Я терпіти не можу людство, тому що вважаю себе одним із кращих його представників і знаю, наскільки я поганий".
  • б) "Сум лише множить на самого себе. Тож давайте виконаємо свій обов'язок й будемо веселими".

Які висновки можна зробити з наведених вище висловлень Джонсона Самюела? Відповідайте аргументуючи, використовуючи поняття "добра" і "зла", "морального ідеалу".

Чи можна пов'язати їх із основними цінностями християнської етики?

200. "Совість людини може помилятися, хоча сама людина може бути совісною, точно так, як можна мати смак, не впадаючи в несмак" (Жан Поль Сартр).

Чи згодні ви з митцем? Якщо "так", то як це можливо? Який смак тут мається на увазі?

201. Прокоментуйте, аргументуючи, вислови І. Канта. Як ви їх

розумієте?

  • а) "У шлюбному житті поєднана пара повинна утворювати ніби єдину моральну особистість";
  • б) "Все, що ми кажемо, повинно бути істинним, але ж це не означає, що ми зобов'язані публічно висловлювати будь-яку істину;
  • в) "Закон, що живе в нас, називається совістю. Совість, — власне, застосування наших вчинків до цього закону";
  • г) "Обов'язок! Ти піднесене, велике слово, в тобі немає нічого неприємного, що лестило б людям";
  • д) "Моральну цінність слід вбачати лише в тому, що вчинок здійснюється з почуттям обов'язку";
  • е) "Зречення свого внутрішнього переконання є вчинком низьким";

є) "Обов'язок перед самим собою полягає в тому, аби людина дотримувалася в самій собі людської гідності";

  • ж) "Праця — найкращий спосіб насолоджуватись життям".
  • 202. "Велич великої людини виявляється у тому, як вона поводиться з маленькими людьми" (Карлейль Томас).

Що можна розуміти під поняттям "велич великої людини"?

  • 203. Які висновки можна зробити із висловлень Я. Томаса? Міркуючи використайте основні категорії етики.
  • а) "Всі знедолені повинні з'ясувати собі лише одне: бути знедоленими безглуздо".
  • б) "Благословен той, хто знайшов свою справу в житті: більшого нам не дано".
  • в) "Геніальність — це, насамперед, видатна здібність бути за все відповідальним".
  • г) "Життя великої людини — це веселий танець, а битва і похід — боротьба з володарями й цілими царствами".
  • д) "Ідеал — у тобі самому. Перепони до досягнення його — у тобі ж. Твоє становище — той матеріал, із якого ти повинен здійснити цей ідеал".
  • е) "Людина не повинна скаржитися на часи; із цього нічого не виходить. Часи — нісенітниця: ну й що ж, на те й людина, щоб поліпшити їх".

є) "Я не вірю в колективну мудрість неосвічених індивідів".

204. "Немає сумніву, що люди, які так спокійно ставляться до смерті, завчасно про неї думали. Думка про неї, як про звичний кінець не стала для них несподіванкою. Вони бачили в смерті природне явище, закономірність життя, що постійно оновлюється. Вони звикли думати про неї як про звичайний кінець. І через це помирали, як повинна помирати людина, — без розгубленості, без паніки, з діловитим спокоєм. І це надавало їхньому життю якоїсь величності, навіть урочистості. Таке розуміння ставлення до смерті, можливо, навіть продовжувало життя цих людей, адже в їхньому житті був відсутній головний супротивник — тваринний, не завжди усвідомлений, страх" (М. Зощенко. "Повість про розум").

Що, на ваш погляд, дає таке ставлення людини до смерті? Якою ви бачите дорогу до гідного розв'язання цієї вкрай інтимної та багатогранної проблеми? Чи можливо знайти, вирішуючи її, стандарти емоційного регулювання і відповідні норми поводження? Відповідь обґрунтуйте, використовуючи поняття сенсу життя.

205. "Істинним є лише те життя, яке продовжує життя минуле, сприяє благу життя сучасного і благу життя майбутнього" (Л. Толстой).

Як ви розумієте це твердження? Чи достатньо для того, щоб продовжити "життя минуле" подарувати людині світ, адже це лише початок процесу? Набагато важче — подарувати світові людину. Продовжіть дискусію, розмірковуючи над тим, що ж важливіше у цьому, так би мовити, ланцюгу моральної відповідальності?

206. "... Что может быть выше,

Счастливей, Умней,

Чем жить в полный рост, в полный свет, В полный голос,

И что-то оставить Земле, для её сыновей —

Дерево,

Борозду,

Молот,

Мелодию, Колос!"

(В. Маяковский).

Порівняйте ці рядки із думкою, висловленою у попередній вправі. Знайдіть спорідненість. Прокоментуйте, використовуючи поняття найвищих категорій етики — сенсу життя та щастя.

207. "У кривді міститься якесь жало, яке люди розумні й добрі переносять з величезними труднощами" (Цицерон Марк Тулій).

Чому "розумні й хороші люди" кривду переносять важче від інших?

208. "Оскільки крок до добра — не робити зла, то перший крок до щастя — не страждати"(Жан Жак Руссо).

Прокоментуйте вислів. Чому, на Вашу думку, мислитель пов'язує етичні категорії добра та щастя?

209. "Просто дивно, яка цілеспрямованість, відвага й сила волі пробуджуються від впевненості в тому, що ми виконуємо свій обов'язок" (Вальтер Скотт).

Чи завжди обов'язок диктує поводження подібного роду? Що для цього необхідно? Спробуйте думку розвинути.

  • 210. Прокоментуйте висловлювання Адама Смітта:
    • а) "Всякий транжир — крадій суспільства, всяка бережлива людина — добродій".
    • б) "Щастя навідується до нас в різних видах і, майже невловимо, але я найчастіше бачив його в маленьких дітей, біля домашніх вогнищ і в сільських хатинах".
    • в) "Лише вкрай малодушна і вкрай порожня людина може мати задоволення від похвали, якої, як їй добре відомо, вона не заслужила".
    • г) "Аби навчити людей любити справедливість, слід показати їм результат несправедливості".
    • д) "Характер кожної людини має вплив на щастя інших людей, виходячи з того, що має він властивість приносити їм — шкоду чи користь".
  • 211. "Хто прагне добра, повинен бути готовим терпіти зло" (Іоанн Дамаскін).

Якщо ви згодні з автором цих рядків, то поясніть чому?

  • 212. Прокоментуйте висловлення Д. Бекона, використовуючи основні категорії етики:
    • а) "Хто виявляє милосердя до ворога, немилосердний до самого себе".
    • б) "Люди хитрі не люблять ученості, простодушні дивуються їй, мудрі нею користуються".
    • в) "Ті, у кого нема друзів, яким вони могли б відкритись, є канібалами власних сердець".
    • г) "Чесна й порядна людина ніколи і ніяким чином не зможе виправити й перевиховати нечесних і поганих людей, якщо вона сама спочатку не пізнає всі тайники і глибини зла. Адже люди, зіпсовані і нечесні, переконані в тому, що чесність і порядність існують лише через якусь неосвіченість і наївність людей і лише тому, що ті вірять різним проповідникам і вчителям".
  • 213. Прокоментуйте наведені нижче рядки, розгортаючи думку навколо категорій добра і зла:

"Найгарячіші кутки в пеклі залишені для тих, хто в часи великих моральних переломів зберігає нейтралітет" (Данте Аліґ'єрі).

214. "Часто трапляється так, що людина вважає щастя далеким від себе, а воно нечуваними кроками вже прийшло до неї" (Джованні Боккаччо).

У яких випадках так буває?

215. "Не хочу вождя, який би мене зв'язував чи утискав; вождь вождем, але хай при мені залишаться і очі, і своя думка, і свобода; хай мені не заважають йти, куди хочу, ні залишати щось без уваги, ні пробувати досягнути недосяжного; хай дозволять ходити і найкоротшою, і, якщо вистачить терпіння, найрівнішою дорогою, і поспішати й уповільнюватись, й збочуватись з шляху, й повертатись назад" (Франческо Петрарка).

Прокоментуйте прагнення мислителя, пов'яжіть свої міркування із сучасним тлумаченням понять "моральна свобода та особистість".

  • 216. Прокоментуйте рядки О. С. Пушкіна:
    • а) "Величина всякого нещастя вимірюється не сутністю його, а тим, як воно на людині позначається".
    • б) "У світі зла, дурниць, впевненості і сумнівів, що називаються існуванням, є одна річ, для якої ще варто жити і яка, поза сумнівом, сильна, як смерть — це кохання".
    • в) "Смола не липне так до одягу, як погана слава до імені".
  • 217. "Гуманність — людинолюбство, але розвинуте свідомістю й освітою" (В. Бєлінський).

Чому головною передумовою гуманності є освіта та свідомість?

218. "Без глибокого морального почуття людина не може мати ні кохання, ні честі, — нічого, завдяки чому людина є людиною" (В. Бєлінський).

Якщо ви погоджуєтесь з автором цих рядків, то поясніть чому?

219. "Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи, кажучи: "Як ото блудницю, і розбійника, і митника Ти помилував еси, так і нас, грішних, помилуй" (Володимир Мономах).

Яка з чеснот лежить в основі наведеного вислову? Яку з етичних теорій поділяє автор?

  • 220. Відомо, що все вчення засновника української класичної філософії Г. Сковороди — і онтологія, і гносеологія, і логіка — мають морально-етичне спрямування. Пов'яжіть його із теорією про "три світи" та "дві натури".
  • 221. Як ви розумієте висловлення Г. Сковороди "економія власного внутрішнього світу"?
  • 222. Прокоментуйте висловлення видатного англійського гуманіста Томаса Мора:

"Всі ми цінимо добро, лише втрачаючи його безповоротно". "Щастя полягає не в будь-якому задоволенні, а лише в чесному і шляхетному".

"Красти чуже задоволення, домагаючись власного, несправедливо".

"Мудрець краще уникатиме хвороб, ніж вибиратиме засоби проти них".

223. "Будь-яка річ має два боки, і ці два обличчя зовсім не подібні одне на одне. Зовні, ніби, смерть, а заглянеш всередину — побачиш життя, і навпаки, за життям ховається смерть, за красою — потворне, за ганьбою — слава, за вченістю — невігластво, за потужністю — убогість, за благородством — ницість, за веселістю — сум" (Еразм Роттердамський).

Про які "два обличчя" веде мову один із найвидатніших гуманістів? Висловіть свою думку мовою етичних категорій та понять.

224. "Життя людини на Землі є нічим іншим, як станом війни! Вона повинна перемагати нікчемність ледарів, приборкувати нахабство, запобігати ворогам" (Джордано Бруно).

Прокоментуйте це висловлювання філософа, який вважається символом вченого, для якого вірність істині була дорожчою за життя. Використайте при цьому категорії етики "сенс життя", "зміст життя", "щастя", та ін.

225. "Течуть ріки великі на Русі,

І журчать вони, повноводні,

Співи стародавні про тих бояр,

Що не боялися до полів проти готів виходити,

І багато літ билися за вольність руську.

Ті славні, нічого не берегли, ані життя свого —

Так сказала їм Берегиня"

  • (із Велесової книги). Чи міститься, на ваш погляд, у цих рядках суперечність? Адже відомо, що Берегиня у давньоруській міфології — покровителька добра, захисту людини, оселі, малих дітей від злих сил та хвороб, а символом Берегині є родинне багаття, в якому людина знаходить мир, спокій, любов і високу мораль.
  • 226. Прокоментуйте висловлення:
    • а) "Ревнощі підривають і отруюють все те, що є красивим і хорошим у коханні".
    • б) "Зазвичай ті, у кого не вистачає розуміння, думають, що знають більше, а ті, хто цілком позбавлений розуму, думають, що знають все" (Джордано Бруно).
  • 227. Поміркуйте над висловленням Сервантеса:
    • а) "Добрі діяння ніколи не слід відкладати: всяке зволікання нерозумне і часто небезпечне".
    • б) "Хто не вміє користуватися щастям, коли воно приходить, не повинен скаржитися, коли воно мине".
    • в) "Хвала лише тоді добра, коли добрий той, хто хвалить".
    • г) "Великі люди здатні на велику доброту".
  • 228. "Добрі справи, які здійснюються не з любові до людей і не через турботу про них, а для спасіння власної душі, зовсім не добрі. Де немає любові, там нема й добра" (М. Бердяєв).

Прокоментуйте даний вислів.

  • 229. Прокоментуйте вислови мислителів про щастя і, як його досягти:
    • а) "Щастя й горе — це справа душі" (Демокріт).
    • б) "Знай, що люди — самі причина своїх страждань" (Піфагор). в)"У щасті легко знайти друга, проте в нещасті важко" (Демокріт).
    • г)"Людина ніколи не буває такою нещасною, або такою щасливою, як вона себе запевняє" (Ф. Де Ларошфуко).
    • д) "Щасливий випадок допоможе лише тому, хто добре підготовлений до нього" (народна мудрість).
    • е) "Щасливий не той, кого інші вважають щасливим, а той, хто сам себе таким вважає" (Сенека).

є) "Щастя і нещастя приходять у наші провини" (Мен — Цзи).

  • ж) "Коли люди нарікають на життя, то це майже завжди тому, що вони вимагали від себе неможливого" (Е. Ренан).
  • з) "Мистецтво жити — жити з перспективою" (В. Гладков).
  • и) "Найправильніший і, чи не єдиний, спосіб стати щасливим — уявити себе таким"(В. Ключевський).
  • 230. Прокоментуйте висловлення:
    • а) "Слід розлучатись з життям, як Одіссей з Навсікаєю, — більше благословляючим, ніж закоханим" (Ф. Ніцше).
  • 229. "Знання без моральної основи нічого не означає" (Л. Толстой).

А як ви вважаєте? Чому?

231. "Чи багато користі від будинку, якщо у вас нема стерпної планети, на якій можна його поставити" (Торо Девид).

Що слід зробити землянам, аби наша планета позбулась статусу нестерпної?

  • 232. Чи однобоким, на вашу думку, є погляд Альберта Ейнштейна на сенс буття та свободу людини в наведених нижче судженнях?
  • а) "Людина може знайти сенс в житті, яким би коротким і небезпечним воно не було, лише присвятивши себе суспільству".
  • б) "Людина — частина цілого, яке ми називаємо Всесвітом, частина, обмежена в часі і просторі. Вона відчуває себе, свої думки і почуття, як щось окреме від решти, всього світу, що є свого роду оптичним обманом. Ця ілюзія стала темницею нам, яка обмежує нас світом власних бажань і прив'язаності до вузького кола близьких нам людей. Наше завдання — вивільнитися з цієї тюрми, розширивши сферу своєї участі до всякої живої істоти, до цілого світу, в усій його величі. Ніхто не може виконати таке завдання до кінця. Але вже самі спроби досягнути цієї мети є частиною звільнення і основою для внутрішньої впевненості".
  • 233. "Непростима гордість — не хотіти бути зобов'язаним коханій людині своїм щастям" (Г. Е. Лессінг).

Чи згодні ви з автором цих рядків? Спробуйте цю думку розвинути.

234. "Щастя — продукт здоров'я, а тому кожна людина повинна намагатися, щоб фізичні розлади були не більше, як винятковими явищами" (Самюел Смайлс).

Яких ще "розладів" слід остерігатися заради щастя?

235. Чи цілком Ви погоджуєтесь з наведеними нижче судженнями?

Відповідь аргументуйте.

  • а) "Завжди чогось бажати — аби не стати нещасним від пересичення щастям. Тіло дихає, дух жадає. При володінні всім, нам все було б немилим, нудним; навіть для розуму слід приберігати щось йому невідоме, таке що збуджує допитливість. Надія надихає, пересичення занапащає. Навіть нагороджуючи, не задовольняй цілком; коли ні за чим жалкувати, чекай зла: щастя — не злощасне. Закінчуються бажання, починаються побоювання" (Грасіан-і-Моралєс Бальтасар).
  • б) "Дев'ять десятих нашого щастя базується на здоров'ї. Звідси висновок, що найбільшою дурницею було б жертвувати своїм здоров'ям заради чого б то не було: багатства, кар'єри, освіти, слави, не кажучи вже про почуттєві й миттєві насолоди; вірніше всіх цим варто пожертвувати заради здоров'я" (А. Шопенгауер).
  • 236. Дуже поширена та думка, що любов є єдиним гідним мотивом вступу до шлюбу.

А чи існують інші морально допустимі мотиви? Аргументуйте свою позицію.

  • 237. Які з перелічених нижче явищ найбільше заважають створенню хорошої сім'ї?
  • а) незнання одне одного до шлюбу;
  • б) розбіжність інтересів, потреб;
  • в) егоїзм подружжя, нездатність до самообмеження в інтересах іншого;
  • г) безгосподарність, невміння організувати свій побут;
  • д) втручання старших; є) пияцтво;

є) невірність;

  • ж) психологічне безкультур'я, невміння налагодити свої відносини.
  • 238. Визначте свою позицію стосовно наведеної нижче точки зору. Аргументуйте свою відповідь.

"Предмет кохання може бути недостойним, але саме кохання завжди достойне. Чистота полум'я не залежить від того, хто гріє над ним пальці" (Л. Жуховицький. Ключі від міста).

  • 239. Відомий польський соціолог Я. Щепанський виділяє критерії успішності подружнього життя:
    • - міцність шлюбу;
    • - суб'єктивне відчуття щастя в обох: чоловіка та дружини;
    • - здійснення бажань більш широких груп (родичів);
    • - повний розвиток здібностей подружжя, виховання здібних й активних дітей;
    • - повна взаємна пристосованість, відсутність конфліктів.

Чи згодні ви з такими критеріями успішності подружнього життя? Якщо ні, зробіть поправки.

  • 240. На основі методики, викладеної в попередньому завданні, розробіть критерії неблагополучної сім'ї. Визначте можливі її типи, дайте коротку характеристику кожного з них.
  • 241. Визначте наскільки відповідає дійсності таке висловлення: "Люди звично називають дружбою спільне проведення часу,

взаємну допомогу в справах, обмін послугами, словом, такі відносини, де самолюбство сподівається щось вигадати" (Ф. Ларошфуко).

  • 242. Складіть план диспуту на тему:
    • а) "Студентська сім'я, якою їй бути?"
    • б) "Навіщо людині діти?"
  • 243. Підготуйте сценарій вечора на тему: "Різні грані любові".
  • 244. Розкрийте смисл, вкладений у наведені нижче рядки: Так, ти іншою стала: нестерпно примружуєш очі — Гіркі й солоні насмішки над людьми...

В таких, яких кохати нема сил, Коханих перетворюєм нерідко самі ми.

Є. Євтушенко.

244. "Я глупая, а ты умен,

Живой, а я остолбенелая. О, вопль женщин всех времен: "Мой милый, что тебе я сделала?!"

  • (М. Цветаева). Спробуйте розгорнути цю думку.
  • 245. "Чоловікові, який запитав одружуватись йому, чи не одружуватись, Сократ відповів: "Роби що хочеш, все одно розкаєшся" (Діоген).

Прокоментуйте пораду Сократа.

246. "Не бути коханим — всього-на-всього невдача, не кохати — ось нещастя" (А. Камю).

А чому надали б перевагу ви? Відповідь аргументуйте.

247. "Треба мати щось спільне, щоб розуміти одне одного, і чимось відрізнятись, щоб любити одне одного" (П. Жеральді).

Чи можна повністю погодитись з думкою автора цих рядків? Чому?

 
<<   ЗМІСТ   >>