Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Розвиток провідних галузей соціального комплексу України

Окрім торговельної діяльності, до складу соціального комплексу входить безліч інших комерційних видів послуг, які відіграють все більш важливе значення в Україні. Коротко проаналізуємо комплекс туристичних, банківських, страхових, лізингових послуг та послуг у сфері освіти.

Туристичні послуги

Україна має вагомі об'єктивні передумови для розвитку системи туризму та підвищення конкурентоспроможності в цій сфері. Серед них потрібно виділити: вигідне географічне положення, розвинуту транспортну інфраструктуру, унікальні туристичні та курортно-рекреаційні ресурси (загальна площа земель, що придатні до рекреаційно-туристичного використання, перевищує 9 млн га, серед яких є лісові, пляжні, природно-заповідні тощо), багатий арсенал історично-культурних пам'яток, яких лише під охороною держави нараховується понад 130 тис. (залишки античних міст Північного Причорномор'я, культові споруди Києва, Чернігова, Львова, палацово-паркові ансамблі Бахчисарая, Качанівки, Умані, фортифікаційні споруди, музеї з унікальними експонатами і картинні галереї), значний науково-технічний потенціал, наявність висококваліфікованих кадрів. Характерною рисою туристичних послуг українського ринку є їх структурне різноманіття. Природний потенціал дає змогу розвивати такі популярні останнім часом у світі види спортивного туризму, як мисливський, рибальський, гірський, кінний, агро-туризм. Автомобільні шляхи із країнами заходу дають можливість розширити автотуризм і транзитний туризм. Сприяють цьому й експерименти щодо спрощення в'їзду іноземних туристів до Одеси, Сімферополя, Києва, Донецька, які почалися з 2002 р., а логічним завершенням цього процесу стало рішення Президента України про безвізовий в'їзд для деяких категорій громадян зарубіжних країн. Гарні можливості має країна і для розвитку залізничного, авіаційного та річкового видів туризму.

На території України створена і продовжує розвиватися досить потужна матеріальна база туристично-рекреаційного обслуговування: понад 3 тис. санаторно-оздоровчих закладів, близько 1,5 тис. готелів і майже 3 тис. туристичних фірм і агенцій. Після прийняття закону про скасування готельного збору значно зріс інтерес інвесторів до готельного бізнесу: лише за останні три роки обсяги вкладених коштів (за оцінками експертів) перевищили 750 млн дол. і є більшими, ніж всі інвестиції за попереднє десятиліття. Так, створена перша національна готельна мережа "Premier Hotels", розпочали роботу десятки великих готелів, що відповідають сучасним вимогам, а також сотні малих сімейних готелів. Почалося формування мережі готелів для молоді - хостелів. З осені 2005 р. функціонують в Україні дві міжнародні готельні мережі - "Radisson SAS" і "Rixos". У Прикарпатті був створений новий гірськолижний курорт "Буковель", почалась реалізація масштабних проектів розвитку туристичної інфраструктури в багатьох куточках країни згідно з Програмою розвитку туризму в Україні до 2010 р.

Аналіз розвитку сучасного стану туристичного ринку України свідчить, що всупереч усім політичним і соціально-економічним нестабільностям останніх років відбувається зростання обсягів наданих послуг і відповідно туристичних потоків.

Якщо розглянути наявну структуру туристичного ринку, то провідне місце в ній посідає закордонний туризм (41,9 % ), на другому місці - внутрішній туризм (31,1 %), а іноземний туризм (27 %) займає третє місце. При цьому прослідковується деяке зниження частки закордонних туристів при стабілізації частки внутрішніх і зростанні частки іноземних туристів.

Аналіз в'їзних туристичних потоків свідчить, що переважна більшість іноземних туристів обслуговується в 5 регіонах України: АР Крим (35,6 %), м. Києві (27,2), м. Севастополі (11,5), Одеській (21,5) і Львівській (6,6 %) областях, що зумовлено концентрацією в них унікальних курортно-туристичних ресурсів і добре розвинутою інфраструктурою туризму. Домінуючими країнами - постачальниками іноземних туристів для України впродовж 2000-2010 pp. є Росія, Молдова, Білорусь, Угорщина, Польща, Німеччина, Словаччина. Отже, майже 89 % чисельності в'їзного туризму забезпечують країни, з якими Україна має спільний кордон. Сукупна частина туристів з економічно розвинутих країн, таких як Велика Британія, Франція, Японія, Канада, Італія, становить всього 7 %, хоча саме ці країни забезпечують половину всіх доходів від туризму в Україні.

Найпопулярнішими країнами для відвідання українські туристи вважають Росію, Польщу, Угорщину, Словаччину, Чехію, Туреччину, Болгарію, Єгипет.

В останні роки поряд з традиційними формами культурного, пізнавального, оздоровчого та інших видів туризму особливої актуальності набула проблема розвитку екологічного, сільського, зеленого туризму в умовах, наближених до природи. Організація відпочинку на базі сільських поселень справлятиме великий позитивний вплив на екологію та економіку багатьох районів України за рахунок використання фінансових ресурсів сільського населення для будівництва, пристосування приватного житлового фонду для прийому туристів, створення нових робочих місць, забезпечення туристів екологічно чистими продуктами харчування, а також збереження рекреаційних ресурсів внаслідок зниження антропогенного тиску. За останні роки в декілька раз зросли обсяги сільського зеленого туризму у Львівській, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та інших областях.

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України у розширенні внутрішнього туризму та зростанні обсягів в'їзного туризму; забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій і туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення; збереженні природного середовища та історико-культурної спадщини; вирішенні завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів.

Забезпечення сталого розвитку туристичної галузі і підвищення її частки у валовій доданій вартості повинно базуватися передусім на модернізації інфраструктури туристичної та курортно-рекреаційної сфери. З цією метою передбачається запровадження спеціального інвестиційного режиму для сприяння будівництву і реконструкції готелів, закладів дозвілля, рекреаційних комплексів, вжиття заходів із залучення іноземних та національних інвесторів щодо вкладання коштів у туріндустрію. Водночас має бути запроваджено практику прямого фінансування з державного та місцевих бюджетів необхідної туристичної інфраструктури громадського користування: облаштування маршрутів, місць для відпочинку в лісах та гірських місцевостях, громадських пляжів, оглядових майданчиків, центрів туристичної інформації тощо.

Одним із найважливіших напрямів державного регулювання туристичного ринку має стати сприяння підвищенню якості послуг, розширення їх асортименту, сертифікації та відповідності світовим стандартам, впровадження нових технологій управління в готельний, курортний, оздоровчо-дозвільний та інші сектори ринку.

 
<<   ЗМІСТ   >>