Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація і методика аудиту

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості нормативної бази з бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік виробничих запасів регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 01.07.99 р. № 996-ХІУта Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044. Основні вимоги цих нормативних документів, на яких аудитор повинен зосередити свою увагу, наведено нижче.

Поняття запасів та їx класифікація

Запаси — це активи, які:

♦ утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

♦ перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

♦ утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом за П(с)БО 9 за обов'язкового дотримання двох умов:

♦ якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням запасів, тобто якщо сировина (або інші запаси) не буде використана в процесі виробництва, наприклад, унаслідок втрати необхідних якостей, її слід вилучити зі складу активів і віднести до інших операційних витрат звітного періоду. До введення в дію П(с)БО 9 така сировина обліковувалась як запаси до моменту її списання або продажу;

♦ якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Це означає, що така вартість не повинна мати суттєвих помилок і упередження (необ'єктивності), і користувачі можуть покластися на неї в тій мірі, в якій вона відображає, або очікується, що буде відображати, дійсний стан справ.

Виходячи з правил визнання запасів активами, аудитору необхідно пам'ятати, що відповідно до п. 5 П(с)БО 9 запаси, які, ймовірно, в майбутньому не принесуть підприємству економічної вигоди, не можуть визнаватися активами. Тому їх необхідно списати з балансу. Згідно з П(с)БО 16 зменшення активів підприємства належить до його витрат (стосується тільки бухгалтерського обліку) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, матеріальні цінності, які не потрібні підприємству й не можуть бути реалізовані за цінами можливої реалізації, в бухгалтерському обліку можуть бути списані на витрати. У бухгалтерському обліку таке списання буде відображатися по Д-т pax. 949 "Інші витрати операційної діяльності", К-т pax. 20 "Виробничі запаси" або 22 "МШП".

Виробничі запаси в бухгалтерському обліку відображають за класифікаційними групами. Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N1} 291 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 882/4185, виділені такі рахунки для обліку виробничих запасів:

  • 201 — Сировина і матеріали
  • 202 — Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби
  • 203 — Паливо
  • 204 — Тара і тарні матеріали
  • 205 — Будівельні матеріали
  • 206 — Матеріали, передані в переробку
  • 207 — Запасні частини
  • 208 — Матеріали сільськогосподарського призначення
  • 209 - Інші матеріали

Оцінка запасів

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Отримані та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх придбання та виготовлення. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(с)БО 9.

Формування первісної вартості запасів показано на рис. 12.1.

 
<<   ЗМІСТ   >>