Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економічна злочинність в Україні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Негативний вплив контрабанди на економіку держави

Контрабандна діяльність є одним із головних чинників дестабілізації економічної системи України. Ввезення на територію нашої держави контрабандних товарів сприяє неконтрольованому насиченню внутрішнього ринку продукцією іноземного виробництва та витісненню українських товарів. У результаті цього значних збитків зазнають вітчизняні підприємства, в першу чергу легкої та переробної промисловості, продукція яких стає не конкурентоспроможною, а контрабандисти виводять у тіньовий обіг значні суми коштів, призначених для сплати митних платежів 181, с. 92).

Сучасна контрабандна діяльність характеризується високим ступенем організованості, широкими міжрегіональними і міжнародними злочинними зв'язками та корумпованістю державних службовців різного рівня.

Основні чинники, які обумовлюють існування контрабандної діяльності:

- низький рівень забезпеченості населення, високий рівень безробіття в країні та прикордонних регіонах, де контрабанда для значної частини мешканців перетворилася на основне джерело доходів;

недосконалість митного та податкового законодавства;

висока прибутковість цього виду злочинного бізнесу;

"прозорість" державного кордону з країнами СНД;

недостатньо ефективний рівень митного та прикордонного контролю;

недосконалість державної системи контролю за походженням і реалізацією продукції та сплатою податків.

Значні обсяги імпортних товарів широкого вжитку (одяг, взуття, килимові вироби та ін.) перемішуються в Україну з порушенням митного контролю з Китаю, Туреччини, Сирії та країн Західної Європи. Такі вантажі здебільшого проходять митне оформлення в зоні діяльності Одеської, Могилів-Подільської, Вадул-Сіретської, Кельменецької, Рава-Руської, Ягодинської, Карпатської митниць.

Слід зазначити, що значна частина валюти, за яку закуповуються товари, вивозиться з України теж незаконно, з приховуванням від митного контролю шляхом недекларування чи неповного декларування. При цьому документування контрабандного вивозу валюти за межі держави ускладнюється тим, що фізичні особи при перетині кордону заповнюють митну декларацію (форма МД-4) в одному примірнику, яка після митного оформлення залишається у цієї ж особи. Таким чином, у подальшому в разі отримання копій документів із суміжної держави про ввіз громадянами валюти в розмірах, що перевищують дозволені на вивіз з України, неможливо підтвердити факт умисного недекларування валюти, особливо в тих випадках, коли особи виїжджають за межі держави залізничним транспортом.

Доставка вантажів в Україну та їх митне оформлення проводиться так званими "туристичними фірмами" і приватними підприємцями. В таких випадках, як правило, незаконне переміщення товарів через митний кордон здійснюється з приховуванням від митного контролю шляхом використання фіктивних документів про вартість та кількість вантажу.

Відмітною складовою "сірої" схеми контрабанди є використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (як правило, юридичними особами) іноземних партнерів, зареєстрованих в офшорних зонах, засновниками яких в більшості випадків є самі контрабандисти або їх зв'язки. Контрабанда з використанням офшорних зон істотно ускладнює процес документування злочину або взагалі робить викриття контрабанди неможливим.

Розглянемо окремі види контрабандної діяльності за так званим галузевим принципом. Так, аналіз зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання свідчить про існування механізму контрабандного переміщення на територію України цукру-піску під виглядом інших комерційних товарів.

До прикладу, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності волинське приватне підприємство "Вікінг" протягом тривалого часу здійснювало закупівлю в одного із гродненських відкритих акціонерних товариств товар з комерційною назвою "какао-мікс", який реалізовувало на території України цукровим заводам для переробки в цукор-пісок. В минулому році київське приватне підприємство "Вікінг" реалізувало вказаний товар одному із цукрових підприємств в кількості 585 тонн на загальну суму 1 363 386 грн. (вартість 1 кг становила 2,33 грн.).

"Какао-мікс" являє собою не розфасовану для роздрібної торгівлі спеціально приготовлену механічну суміш, яка, згідно з заводським рецептом Скідельського цукрового комбінату, містить 8,47% какао-порошку та 91,08% цукрози. Відповідно до технічних умов (ТУ РБ 809000579.001-2004) ВАТ "Скідельського цукрового комбінату" суміш повинна містити не менше 50% цукрози, кількість какао не визначена. Лабораторним аналізом встановлено, що фактично суміш містить 0,5% какао-порошку та 98,5% цукрози. Згідно з чинними в Україні ДСТУ (ГОСТами) цей товар відповідає "білому цукру-піску".

В даний час в Україні відсутні ДСТУ (ГОСТи) або технічні умови на комерційний товар "какао-мікс", що дозволяє приватним підприємствам при переміщенні його через митний кордон використовувати технічні умови Скідельського цукрового комбінату в якості підтверджуючих документів.

У подальшому українські цукрові заводи не переробляють суміш "какао-мікс" (в Україні відсутні технічні умови на виготовлення цукру-піску з суміші), а реалізовують іншим суб'єктам господарювання як готовий товар — "білий цукор-пісок".

Таким чином, відсутність в Україні відповідних Держстандарті в та технічних умов на комерційний товар "какао-мікс" дозволяє суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності під виглядом переробки какао-суміші здійснювати контрабандне переміщення через митний кордон цукру-піску.

Для нейтралізації механізму контрабандного ввозу цукру Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики зобов'язаний розробити ДСТУ на товар "какао-мікс", який би застосовувався при оформленні митних документів.

Іншим, найбільш поширенним видом контрабандної діяльності, є контрабанда автотранспортних засобів. Насамперед це обумовлюється недостатньо ефективною роботою митних органів на кордоні, а також певними прогалинами у чинному законодавстві.

Найбільш поширеними способами контрабанди автотранспортних засобів, які переміщують в регіон, є:

митне оформлення автомобілів на підставі фіктивних документів, шо містять неправдиві відомості про фактичну вартість автотранспорту та його продавця;

незаконне митне оформлення автомобілів у пільговому режимі на осіб, які нібито переїжджають на постійне місце проживання в нашу країну з Молдови або Придністров'я;

ввезення автомобілів під виглядом спадщини, коли закордоном, зокрема у Молдові, вишукуються безнадійно хворі особи, які за незначну винагороду дають згоду на оформлення свого заповіту на громадянина України про успадкування ним автотранспортного засобу, фактичним власником якого він вже є. Після вступу у володіння спадщиною такий громадянин перемішує автомобіль в Україну та проводить його митне оформлення із незаконним використанням пільг на підставі фіктивного заповіту.

В останні роки збільшується кількість фактів контрабанди наркотиків та психотропних речовин. Заборонені для вільного обігу речовини переміщуються залізничним транспортом до Російської Федерації (канабіс), автомобільним транспортом до Республіки Білорусь (опій) та в Україну з країн ЄС ("екстазі").

Так, за попередньою домовленістю між українським суб'єктом підприємницької діяльності та іноземним партнером останнім при реалізації товару та оформленні товаросупровідних документів на кожну партію товару складається відповідна фактура (накладна). Фактура складається з таких позицій: товарний індекс, назва виробу, його опис, кількість товару в квадратних метрах (штуках), ціна за одиницю, вартість товару.

До фактури додається рахунок, який складається з двох частин Перша частина складається з вартості даної партії товару, підрахованої за схемою: ціна в іноземній валюті за 1 кв. м (одиницю виробу).

Друга частина рахунку це залишкова вартість конкретної партії товару, яка виникає з так званої ліцензійної плати (плата за торгову марку), встановленої окремою угодою (ціна в іноземній валюті за І кв. м або одиницю виробу).

Вартість товару за фактурою вказана в іноземній валюті та відповідає вартості, яка зазначена в першій частині рахунку.

Розділення вартості окремої партії товару на два рахунки при одній фактурі здійснюється інопартнером за вимогою українського отримувача вантажу. Причому вартість за фактурою визначається українським суб'єктом підприємницької діяльності з розрахунку мінімальної ціни за І кв. м виробу (одиниці товару), яка прийнята для митної служби України.

Такий спосіб оформлення, за яким нерезидент готує два рахунки до однієї фактури, відповідає діючому законодавству більшості європейських країн та дозволяє їм відшкодовувати ПДВ з дійсної вартості конкретної партії товару, яка визначається з суми, вказаної в першому та другому рахунках.

Дата видачі другого рахунку не співпадає з датою видачі першого рахунку, що нібито виникає з необхідності під рахування ліцензійної платні.

Крім цього, до кожної операції готується окремий документ митної декларації, необхідний для митного оформлення. В графу митної декларації "вартість товару" вноситься величина з першого рахунку. Відповідно копія першого рахунку до фактури залишається в митних органах країни відправника.

У подальшому інопартнер подає в податкові органи копії митної декларації з печатками митниці, а також перший і другий рахунок до фактури, за результатом чого підтверджується його право на відшкодування ПДВ з дійсної вартості партії товару.

В супроводження товару водію надається фактура, два рахунки, з яких виникала повна вартість товару, документ митної декларації та перевізний лист ЦМР.

При перетині митного кордону України водій приховує другий рахунок до фактури. Таким чином, митним органам України надаються документи, за якими інформація щодо найменування, кількості товару є достовірною. Щодо вартості товару (за першою частиною рахунку без надання другого), то вона являється заниженою в декілька разів. Проте оригінал бланку-фактури товаровиробника, наявність відміток митних органів іноземних держав та ціна, яка не є нижче мінімально допустимої, не викликає підозри у митних органів України.

За висновками джерела, вказана схема контрабандного ввезення товарів може використовуватись суб'єктами підприємницької діяльності України при імпорті від компаній Республіки Польщі і Німеччини.

Отже, найбільш характерними механізмами вчинення контрабанди суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є:

надання митному органу документів, що містять неправдиві дані про вартість та кількість товарів;

декларування товару не за своїм найменуванням або уникнення декларування;

  • - переміщення товарів поза митним контролем;
  • - незаконне використання пільг, передбачених при митному оформленні вантажів.

З урахуванням динаміки розвитку обстановки на каналах контрабандного ввезення товарів в Україну прогнозується подальше збільшення кількості злочинів, пов'язаних з контрабандою, а також поширення масштабів та організаційних форм контрабанди. Злочинці застосовуватимуть більш досконалі методи їх скоєння, поширюватиметься корупція в середовищі працівників митних, правоохоронних органів та прикордонної служби.

 
<<   ЗМІСТ   >>