Прогноз товарного ринку. Методи прогнозування збуту

Крім аналізу загальноекономічної кон'юнктури конкретного товарного ринку, предметом маркетингових досліджень є прогнозування майбутнього розвитку ринку.

Прогноз товарного ринку - це об'єктивне імовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез. Алгоритм такого прогнозу наведено на рис. 7.1.

Прогноз кон'юнктуру ринку повинен спрямовуватись, перш за все, на визначення основних тенденцій науково-технічного прогресу в галузі, в якій діє підприємство, а також в суміжних галузях. Необхідно визначити напрямки розвитку техніки на підприємствах-споживачах і підприємствах-виробниках, визначити які в майбутньому можливі технологічні новації, які можливі зміни в використані сировини, матеріалів, який розвиток прогнозується в кооперативних зв'язках. Вимоги до прогнозу товарного ринку:

• - надійність, наукова обґрунтованість, системність з урахуванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбутньому;
• - аргументованість, об'єктивність;
• - наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;
• - верифікованість, тобто наявність надійної методики оцінки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;
• - чітка і зрозуміла мова формувань;
• - плановий характер, своєчасність.

Розглянемо прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) - це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

• - контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;
• - неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі. Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і прилаштовування під дію неконтрольованих змінних.

Основними економічними показниками, які використовуються у прогнозу ванні збуту, є:

• а) випереджаючі індикатори (передумови)
• - середня тривалість робочого часу промислових робітників;
• - обсяги замовлень товаровиробникам;
• - контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;
• - контракти і замовлення на обладнання;
• - обсяги затверджених капіталовкладень;
• - зміни у вартості торгово-промислових підприємств;
• - прибутки підприємств;
• - індекс курсу акцій;
• - зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;
• б) збіжні індикатори (цінові)
• - процент безробітних;
• - показник потреб у робочій силі;
• - індекс обсягу промислового виробництва;
• - валовий національний продукт;
• - особисті доходи громадян;
• - обсяги продажу роздрібної торгівлі;
• - індекс оптових цін;
• в) індикатори наслідків
• - витрати підприємств на нове обладнання;
• - балансова вартість запасів;
• - заборгованість споживачів;
• - індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції.

Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Рис 7.1. Алгоритм прогнозування кон'юнктури ринку

Некількісні методи прогнозування збуту.

• 1. Журі керівників вищої ланки: експертна оцінка майбутні обсягів збуту керівниками служб маркетингу, фінансів, виробництва, закупівель підприємства.
• 2. Об'єднана оцінка прогнозу збуту торговельними агентами. Недолік - прогноз, як правило, занижується, що можна компенсувати, встановивши та використавши індекс песимізму для кожного торгового агента (Іп)

де Qр - досягнутий обсяг продажу минулого року, Qп - прогноз продаж на минулий рік.

• 3. Очікування покупців - опитування споживачів стосовно того, що і в яких обсягах вони будуть купувати.
• 4. Метод Дельфі (Дельфійський метод) - організація декількох мозкових атак за участю групи експертів (від 100 до 1000 чоловік) з наступним усередненням поданих оцінок.
• 5. Метод створення сценаріїв майбутнього розвитку обсягів збуту, який передбачає розробку декількох можливих варіантів подій.

Кількісні методи прогнозування.

Множинна регресія - пошук рівняння, яке відображає залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних (наприклад, від витрат на рекламу, рівня цін, кількості продажів тощо).

Метод екстраполяції - перенесення тенденцій моделі збуту на майбутнє (рис.7.2.):

Рис.7.2. Фактичні і планові обсяги збуту

Метод стандартного розподілу ймовірностей (PERT від program evaluation and review). Згідно з цим методом перш за все експертним шляхом визначається значення трьох видів прогнозу збуту:

оптимістичного - О;

песимістичного - П;

найбільш ймовірного - М.

Прогноз вважається вірним, якщо різниця між прогнозним значенням і фактичним рівнем не превищує 5%.

Далі розраховується очікуване значення прогнозу збуту (Зп)

після чого розраховується стандартне відхилення (Св)

Відповідно до загальної теорії статистики найбільш вірогідне значення збутового прогнозу (із ймовірністю 95%) знаходитиметься в межах ± 2Св.

Прогнозування збуту на базі минулого періоду

де 3t - обсяги збуту поточного року; 3t-1 - обсяги збуту минулого року.

Кореляційний аналіз - визначення статистичне значимих чинників впливу на обсяги збуту продукції підприємства та міри їх впливу.

Прогнозування на основі частки ринку. Згідно з цим методом майбутні обсяги збуту визначаються, виходячи з прогнозу загальних обсягів збуту галузі і запланованої частки ринку підприємства.

Аналіз кінцевого використання. Прогноз базується на аналізі обсягів збуту кінцевої продукції. Метод використовується при прогнозуванні збуту сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів.

Аналіз часових рядів (рядів динаміки). Прогноз збуту встановлюється, виходячи з чотирьох видів коливань:

• - циклічних - тривалість більше року;
• - безсистемних - разові події;
• - періодичних - сезонних;
• - тренди - підйоми і спади збуту як результат фундаментальних причин.

Варто також зазначити, що вивчати та прогнозувати кон'юнктуру доцільно на основі аналізу всього комплексу змін. Якість аналізу і прогнозу ринкової кон'юнктури залежить від повноти і достовірності інформації.

Чим більше показників при цьому залучається, тим правильніше і точніше можна визначити сформовану на певний момент кон'юнктурну ситуацію та перспективу її подальших змін і розвитку.