Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Основи екології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на землі

Необхідність нового екологічного мислення, як нової філософсько-екологічної парадигми. Необхідність сталого гармонійного розвитку суспільства в стосунках з природою. Поняття про соціальну екологію, її завдання. Біологічні, соціальні аспекти екології людини. Екологічна освіта і виховання, їх перманентність. Екологічна культура, етика, мораль. Поняття про екологічне право, його значення. Юридичні аспекти взаємодії суспільства з природою. Природоохоронне законодавство України. Міжнародне природоохоронне законодавство. Роль природоохоронного законодавства в стабілізації та покращанні природного довкілля, збереженні біорізноманіття. Державне управління в галузі природокористування. Національна і глобальна екологічна політика.

Складність сучасного моменту в тому, що вперше за довгу історію розвитку планети стихійне управління системою, що самоорганізується, - біосферою повинно змінитися науковим, свідомим втручанням людей в цей процес на підставі законів природи. На це вказував на початку XX ст. В. І. Вернадський, маючи на увазі, що людство стало головною геологоутворюючою силою на планеті і рано чи пізно воно візьме на себе відповідальність за своє існування на ній.

Саме він і створив остаточне вчення про ноосферу. В.І. Вернадський писав, що "...історики, взагалі вчені гуманітарних наук, а в певній мірі і біологи, свідомо не рахуються з законами біосфери - тієї її земної оболонки, де тільки може існувати життя. Стихійно людина від неї не може бути відокремлена. І ця нероздільність тільки тепер починає перед нами точно виявлятися".

Тепер людство за допомогою розуму, котрим його наділила природа, створило антропосферу, в якій воно діє за власними законами, які часто протирічать законам біосфери. Людство стало чинником, порівнянним із силами загальнопланетарного, космічного масштабів. На початку третього тисячоріччя ознаки ноосферних відношень поступово стають реальністю.

Вже тепер майже зникли расові забобони, руйнуються казкові, релігійні уявлення про сутність Світу, природи. Народжується нова етика і мораль, економіка на основі екологічного світосприйняття. Якщо ноосферні принципи не будуть втілені в життя, цивілізація буде приречена на деградацію, самознищення.

Порівняно недавно аморальними стали утиск, расові забобони, експлуатація у суспільстві, але не у відношеннях між людиною, суспільством та природою. Тут існує проблема співвідношення свободи дій людини та принципу необхідності, достатності. Тільки доцільність може розв'язати ці протиріччя. Вона виявляється в ідеї Ле Руа, Тейяр-де-Шардена та В.І. Вернадського про ноосферу, про раціональну взаємодію суспільства з природою на науковій основі.

Сталий розвиток суспільства - результат нового екологічного мислення

Важливими ознаками стійкого гармонійного розвитку суспільства є поняття людського розвитку, яке було визначено Організацією Об'єднаних націй. Це характеристики стану ринку праці, матеріального добробуту, екологічних умов життя населення, стан охорони здоров'я та соціального середовища, рівня освіти. Людський розвиток характеризують індекси, які можуть змінюватися від нуля до одиниці. Їх значення в Україні відображено на рис. 35.

Індекси стану людського розвитку в Україні

Рис. 35. Індекси стану людського розвитку в Україні

У третій чверті ХХ ст. виникла концепція сталого розвитку як результат безупинного інтенсивно-екстенсивного розвитку промислової цивілізації за рахунок ресурсів природи. Тепер, на новому етапі розвитку, необхідно ноосферно, на принципах розумності і самодостатності оцінити можливості людини, суспільства при взаємодії з природою. Концепція розвитку, орієнтована на конкретну людину, а не на абстрактне суспільство, ставить головним завданням сприяти переходу до нової, ноосферної цивілізації. Її основу складають принципи: прогрес і безупинний розвиток не повинні бути результатом терациду, а людина - не хазяїн і не пан Землі, Природи, але тільки її елемент. Природу не можна і не треба підкоряти, необхідно її розуміти і розумно користуватися тим, що вона може дати згідно з її можливостями, які ґрунтуються на її законах. Економічна діяльність людини не повинна формувати безлику систему накопичення, не керовану об'єктивними законами природи, а тільки її поточними потребами та бажаннями. Економіка повинна враховувати особові, етичні, духовні цінності і вартість повинні мати не тільки об'єкти, що можна порахувати, оцінити в грошовому еквіваленті. Гроші, речовинні предмети - не єдиний критерій цінності, багатство не повинно бути основою влади, навіть законної, над людиною, суспільством, а світова економіка не повинна бути системою конкуруючих національних економік; ноосферна економіка - результат екологічної усталеності.

Останнім часом ведеться багато розмов про торгівлю квотами на шкідливі промислові викиди, видаючи це за благо для економіки конкретного об'єкта - окремого промислового, галузі, держави. Проте це ілюзія - загальна маса забруднень, що надходять у природне середовище, не зміниться, але економічний стан "продавця" різко погіршиться, хоча б через неможливість запровадження нових промислових потужностей на своїх підприємствах. Створення екологічно стійкої економіки - найгостріша необхідність, що потребує зокрема впровадження заборони, або щонайменше обмежень, на споживання окремих видів природних ресурсів. Але це може призвести до руйнації усієї світової економіки. Порочність теперішньої економічної системи - в руйнації екологічних основ існування будь-якого живого об'єкта, виду, і в тому числі людини. Щоб уникнути руйнації природних екосистем, необхідно вирішити ряд найбільш пріоритетних завдань: уповільнити темпи росту народонаселення на планеті (при існуючих виробничих технологіях Земля вже перенаселена); запровадити використання альтернативних джерел енергії; обмежити зростання індивідуального матеріального споживання. Не можна створити екологічно стійку глобальну або регіональну економіку без розумного (ноосферного) обмеження рівня споживання природних багатств багатими людьми, країнами. Стала економіка тепер - стійкість екосистем та сталість економічного розвитку в майбутньому.

Серед значних прошарків населення існує поширена думка про практичну невичерпність природних ресурсів. Багато хто вважає, що економічне процвітання пов'язане тільки з безупинним ростом видобутку корисних копалин. Це теж проблема, що потребує вирішення в соціально-педагогічному плані. Адже більшість населення вважає, що головне в житті - збагачення, накопичення капіталу в будь-якій формі - грошовій, речовій. Неможливо відновити природні ресурси, зокрема ті, що складають основу рекреації - території відпочинку, туризму, лікування.

Необхідно пам'ятати про певний самодостатній рівень накопичення, перевищення якого - загроза всьому живому і насамперед людині. Від того, чи зуміємо ми зупинитися в цьому порочному колі перетворень живого в неживе - залежить майбутнє цивілізації.

Розширення сфери впровадження в різноманітні галузі виробництва альтернативних джерел енергії дасть можливість, завдяки глобальним зусиллям позбутися парникового ефекту, руйнації озонового шару, замінити вуглеводневе паливо водневим, отриманим електролізом води за допомогою електроенергії. Під егідою ООН та її органів фінансуються інвестиційні програми збереження або відновлення інфраструктури біосфери - озонового шару, подолання результатів парникового ефекту, запобігання забрудненню атмосфери, захист і відновлення біорізноманіття.

Таким чином, найважливішою умовою сталого гармонійного розвитку є таке економічне співіснування з природою, в якому пріоритетом є екологічні принципи, які припускають стійке невиснажливе використання природних ресурсів, що не ставить під загрозу існування майбутніх поколінь. Економіка сталого - гармонійного розвитку не повинна сприяти виснаженню відновлюваних ресурсів, не повинна погіршувати природні умови комфортності життя. Сталий розвиток - це передусім екологічно освічене суспільство і як результат - екологічно безпечні виробничі технології, результат яких - мінімальні забруднення атмосферного повітря, вод, ґрунтів, які б не перевищули фонових, тобто природних, концентрацій речовин, факторів, небезпечних для життя взагалі і людини зокрема.

Питання

  • 1. Що таке сталий розвиток, його ознаки?
  • 2. Які характеристики людського розвитку?
  • 3. В чому актуальність екологічно стійкої економіки?
  • 4. Які міжнародні організації сприяють збереженню природи?
  • 5. Які умови сталого гармонійного розвитку?
 
<<   ЗМІСТ   >>