Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Екологічне управління

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вдосконалення управління населеними пунктами

Мета вдосконалення полягає в тому, щоб забезпечити раціональне сис­темне управління всіма міськими населеними пунктами, посилити їхні мож­ливості в питанні гармонізації життєдіяльності, поліпшення житлових умов населення, сприяючи таким чином реалізації цілей збалансованого розвитку.

На практиці це означає прийняття керівних принципів управління містами в таких галузях, як раціональне землекористування, охорона навко­лишнього середовища міст, експлуатація інфраструктури, а також муніци­пальне фінансування та управління.

Сучасні стратегії планування міст, спрямовані на розв'язання еколо­гічних і соціальних питань, мають орієнтуватися на:

  • • скорочення субсидій і стягнення повної вартості екологічних та ін­ших послуг (наприклад, водопостачання, каналізація, прибирання сміття, утримання поріг, телекомунікації), що налаються районам, не мешкають особи " вищим рівнем доходів;
  • • поліпшення інфраструктури і палання послуг у бідніших районах міст:
  • • розробку місцевої стратегії для поліпшення якості життя і навколиш­нього середовища, яка передбачає розв'язання питань використання земельних ресурсів, капіталовкладень у державному і приватному сек­торах, а також мобілізацію людських і матеріальних ресурсів, сприя­ючи сторонню робочих місць, екологічно безпечніших і спрямова­них на охорону здоров'я полини.

Рекомендується за активної участі лілових кіл здійснити в деяких містах експериментальні проекти в галузі збирання, обробки і наступного опри­люднений даних про ці міста, у тому числі аналіз екологічних наслідків на місцевому рівні (як це зроблено, наприклад, у м. Ніжині). Уряд має поши­рювати експериментальні результати на інші міста, селища, райони.

Щоб запобігти виснаженню природного потенціалу, слід, де можливо здійснювати огляди (моніторинг) процесів і політики в галузі урбанізації для оцінки екологічних наслідків зростання і застосовувати на практиці такі підходи в галузі міського планування іі управління, які б конкретно відпо­відали принципам гармонізації життєдіяльності населення міст.

Зокрема потрібно:

  • • активізувати партнерський підхід до збалансованого розвитку міст на основі безперервного діалогу між учасниками процесу розвитку міст (державний сектор, приватний сектор і громади);
  • • поліпшувати навколишнє міське середовища через сприяння соціаль­ній організації і підвищення поінформованості в питаннях навколиш­нього середовища, залучаючи до цього пронесу місцеві громади, щоб визначиш потреби в суспільних послугах, у створенні міської інфра­структури, поліпшенні суспільних служб та охорони і (або) віднов­лення старих будинків, історичних районів тощо;
  • • посилювати потенціал місцевих органів управління для ефективнішо­го розв'язання широкого кола питань у галузі навколишньою середо­вища і розвитку;
  • • брати участь у діяльності міжнародних "мереж екосталості міст" для обміну досвідом і мобілізації національної іі міжнародної технічної та фінансової допомоги;
  • • сприяти розробці екологічно раціональної програми в галузі туризму, яка враховує культурні аспекти стратегії збалансованого розвитку міських і сільських поселень у напрямі децентралізації розвитку міських районів і скорочення відмінностей між ними;
  • • за сприяння з боку відповідних міжнародних установ створити ме­ханізм для мобілізації ресурсів на впроваджений виважених місцевих ініціатив, спрямованих на вирішення проблем поліпшення якості навколишнього середовища:
  • • надати можливість громадським групам, неурядовим організаціям та окремим особам узяти на себе відповідальність " та раціональне вико­ристання іі поліпшення навколишнього середовища за допомогою засобів, метолів і підходів, які грунтуються на широкій участі насе­лення і передбачаються концепцією охорони навколишнього середо­вища.

Містам слід посилювати співробітництво між собою, а також іі містами розвинених країн піл егідою міжнародних неурядових організацій, таких як Міжнародна спілка органів місцевою управління. Міжнародна рала місце­вих екологічних ініціатив. Всесвітня федерація міст- побратимів тощо.

ВИСНОВКИ

  • 1. У комплексному процесі гармонізації життєдіяльності суспільства система міського екологічного управління відіграє провідну роль як найбільш контактна.
  • 2. Особливість міського екологічного управління полягає в тому, що во­но функціонує в умовах взаємодії міського самоврядування й уповно­важених місцевих органів державного екологічного управління. Еко­логічні аспекти такої взаємодії регламентуються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні* та "Про охорону навколишнього природного середовища
  • 3. Мета місцевого екологічного управління полягає не лише у виконанні формальних законодавчих функцій, а й у підтримці функціонування неформальної (неурядової) системи місцевих екологічних ініціатив, екологічного самоврядування.
  • 4. Важливим механізмом гармонізації взаємовідносин суспільства і при­роди на місцевому рівні є місцева екологічна політика зі своїми відмінностями, плани дій, програми, що набули значного поширення в Європі і мають свою визначену методологію.
  • 5. На міжнародному рівні рекомендується місцеву екологічну політику, політику збалансованого розвитку реалізувати, по-перше, через Місцевий порядок денний на XXI століття і, по-друге, через форму­вання громад гармонізації життєдіяльності та збалансованого роз­витку.
  • 6. Важливим механізмом місцевого екологічного управління є також місцеві програми екологічного аудиту. В Україні відпрацьована мето­дологія здійснення таких програм (див. додаток 2).
  • 7. Система місцевого екологічного управління повинна мати місцеву інфраструктуру, яка має бути складовою загальної інфраструктури охорони та відновлення місцевих природних об'єктів, ландшафтів, на­вколишнього середовища на принципах застосування комплексного системного підходу, як це рекомендує міжнародна практика.

Контрольні запитання та завдання

  • 1. Яке значення і які особливості сис­теми місцевого екологічного управ­ління у впровадженні принципів гар­монізації життєдіяльності суспіль­ства і природи, збалансованого роз­витку?
  • 2. Наведіть законодавчі акти, якими визначаються функції місцевого еко­логічного управління.
  • 3. Які управлінські механізми забезпе­чують ефективність функціонування системи місцевого екологічного уп­равління?
  • 4. Які вимоги висуваються до місцевих програм дій?
  • 5. У чому полягають особливості про­ведення міського комплексного еко­логічного аудиту? Які його завдан­ня?
  • 6. Яким чином повинна формуватись інфраструктура місцевого екологіч­ного управління?

Список рекомендованої літератури

  • 1. Закон України від 26 червня 1991 р. № 1268-XIІ "Про охорону навко­лишнього природного середовища".
  • 2. Закон України від 11 жовтня 1991 р. № 1650-ХІІ "Про місцеве само­врядування в Україні".
  • 3. Екологія і закон. Екологічне законодавство України: У 2 кн. / Відп. ред. В. і. Андрейцев. — К.: Юрінком Інтер, 1997.
  • 4. Програма дій "Порядок денний на XXI століття" ("А6&Н)А-21"). — К.: Інтелсфера, 2000.
  • 5. Ріо-де-Жанейро — Йоганнесбург: паростки ноосферогенезу і відповідальність за майбутнє / В. Я. Шевчук, Г. О. Білявський, Ю. м. Саталкін та ін.; За ред. В. Я. Шевчука. — К: Геопринт, 2002.
 
<<   ЗМІСТ   >>