Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративне право

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Управління органами внутрішніх справ

Основними завданнями органів внутрішніх справ є:

* гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

* забезпечення охорони громадського порядку;

* попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;

* своєчасне виявлення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

* забезпечення дорожнього руху;

* захист власності від злочинних посягань;

* накладення адміністративних стягнень.

Сутність управління у галузі внутрішніх справ і його особливість полягають в тому, що в процесі такого управління здійснюється безпосередня охорона прав І свобод громадян, а також забезпечується громадський порядок та громадська безпека.

Громадський порядок - це певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян. Це сукупність встановлених у державі правил поведінки у громадських місцях, які регулюються правовими, моральними та іншими соціальними нормами.

Причинами виникнення небезпеки можуть бути: стихійні лиха, епідемії, неправомірні дії, що посягають на такі цінності, як життя, здоров'я, власність, неконтрольоване використання механізмів і машин, що є джерелом підвищеної загрози, а також проведення окремих робіт, пов'язаних із ризиком для населення, тощо.

Функціональна структура органів МВС складається із міліції, слідчого апарату органів внутрішніх справ, внутрішніх військ.

Систему управління внутрішніх справ України утворюють:

  • o МВС України, у складі якого функціонують головні управління, управління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, міліція по боротьбі з організованою злочинністю, Головне слідче управління, відділ організації дізнання в органах внутрішніх справ, Управління Державної пожежної охорони, Головне управління внутрішніх військ та ін.);
  • o Головне управління МВС України в АРК;
  • o управління МВС України в області, містах Києві та Севастополі;
  • o районний відділ управління МВС України в області;
  • o міське управління МВС України в області;
  • o районний відділ міського управління.

В усіх органах внутрішніх справ існують такі види структурних підрозділів:

  • 1) галузеві (підрозділи міліції, слідчі апарати, пожежна охорона);
  • 2) функціональні (кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичні), які виконують функції забезпечення;
  • 3) загального керівництва (штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри), які виконують функції загального керівництва.

Служба в органах внутрішніх справ

Проходження служби в органах внутрішніх справ складається з прийому на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та ін.

Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року, на службу приймаються особи, які досягли 18-річного віку.

Рішення про зарахування кандидатів на службу приймається тільки після ретельної перевірки їх ділових і моральних якостей, способу життя, оточення, а також придатності до служби. Після зарахування до кадрів МВС України працівник складає присягу.

Особовий склад поділяється на рядовий, молодший начальницький, середній начальницький, старший начальницький та вищий начальницький.

Відповідно до чинного законодавства та підзаконних актів, встановлені певні обмеження в прийомі на службу: віковий ценз, стан здоров'я, наявність минулої чи існуючої судимості.

Важливе значення для просування по службі має атестація, за допомогою якої характеризується діяльність працівника внутрішніх справ. Висновки атестації містять оцінку якостей співробітника, характеризують рівень його відповідності займаній посаді, оцінку його можливостей.

Спеціальні звання присвоюються співробітникам органів внутрішніх справ з урахуванням їх освіти, кваліфікації, ставлення до службових обов'язків, вислуги років, а також займаної посади.

Міліція України є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права, свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція виконує адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Адміністративна діяльність міліції регламентується нормами адміністративного права і полягає в організації і практичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку та здійснюється службами і підрозділами міліції громадської безпеки, а саме: патрульно-постовою службою, службою дільничних інспекторів, діяльністю підрозділів, що організують роботу спеціальних установ (приймальників-розподільників), Державтоінспекцією, відділами дозвільної системи та ін.

Оперативно-розшукова діяльність міліції регулюється нормами різних галузей права: адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального та ін. Ця діяльність здійснюється оперативними підрозділами органів внутрішніх справ: кримінальною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-розшуковими підрозділами Державтоінспекції.

Кримінально-процесуальна діяльність міліції регулюється кримінально-процесуальним законодавством і здійснюється різними службами і підрозділами кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. Предмет цієї діяльності - провадження дізнання по кримінальних справах і т.п.

Профілактична діяльність міліції здійснюється всіма службами міліції і регулюється законами та відомчими нормативними актами, що регламентують діяльність міліції і, насамперед, служб та підрозділів кримінальної міліції і міліції громадської безпеки.

Міліція України складається з таких підрозділів:

o кримінальної міліції;

* міліції громадської безпеки;

o транспортної міліції;

* Державної автомобільної інспекції;

* міліції охорони;

o спеціальної міліції.

Кримінальна міліція.Це підрозділи, діяльність яких полягає в організації та практичному здійсненні боротьби з загально-кримінальною злочинністю: вбивствами, крадіжками, пограбуваннями, розбійними нападами, проституцією, розповсюдженням СНІДУ, правопорушеннями, пов'язаними з іноземними громадянами. Це розшук злочинців і осіб, які зникли без вісти, а також передбачені чинним законодавством невідкладні слідчі дії. Підрозділи кримінальної міліції безпосередньо відповідають за стан боротьби з рецидивною та організованою злочинністю, а також ведуть роботу щодо попередження злочинів. Кримінальна міліція - це також підрозділи кримінального розшуку та управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю (УД СБЕЗ), це боротьба зі злочинністю в паливно-енергетичному комплексі, інших базових галузях економіки та державних бюджетних установах, на споживчому ринку та в аграрному секторі економіки, в процесі приватизації, економічної реформи та оподаткування.

Міліція громадської безпеки. Адміністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні і припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а також боротьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Основу міліції громадської безпеки складає служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, "Беркут".

Міліція громадської безпеки організує роботу спеціальних установ, а саме: приймальників-розподільників для затриманих за бродяжництво та спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, забезпечує безпеку працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. В систему підрозділів цієї міліції входить дозвільна система, до компетенції якої належать питання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметів на об'єктах дозвільної системи, організація роботи щодо ліцензування підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та ін.

Транспортна міліція. Її діяльність полягає в організації та практичному здійсненні заходів щодо охорони громадського порядку і охорони вантажів, що перевозяться на залізничному, водному (річковому, морському) та повітряному транспорті.

Міліція охорони. На підставі договорів міліція охорони бере під охорону майно громадян, підприємств, установ незалежно від форм власності, громадських об'єднань, іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян, юридичних осіб, а також осіб без громадянства.

Спеціальна міліція. Здійснює функції забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають важливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійних лих, катастроф, а також забезпечує охорону громадського порядку під час проведення масових заходів як на місцевому рівні, так і в загальнодержавному масштабі.

Своєю чергою, структурні підрозділи ОВС поділяються на оперативно-слідчі, адміністративні та забезпечуючі:

  • 1. До оперативно-слідчих належать такі підрозділи:
    • - чергові частини;
    • - по боротьбі з організованою злочинністю;
    • - внутрішньої безпеки;
    • - кримінальної міліції (за винятком адміністративних і забезпечуючих);

слідчі;

  • - дізнання; Інтерполу;
  • - експертно-криміналістичні.
  • 2. До адміністративних належать такі підрозділи:
    • - організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника (апарат Міністра, помічники, взаємодії з Верховною Радою та іншими органами);
    • - штабні (за винятком чергових частин);
    • - міліції громадської безпеки (за винятком забезпечуючих);
    • - кінологічні;
    • - у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб
    • - міжнародних зв'язків;
    • - режимно-секретні;
    • - інші спеціальні;
    • - роботи з персоналом;
    • - державної служби охорони (за винятком забезпечуючих);
    • - зв'язку;
    • - технічного захисту інформації; інформаційних технологій;
    • - відомчої пожежної охорони;
    • - громадських зв'язків;
  • 3. До забезпечуючих належать такі підрозділи:
    • - фінансово-економічні, контрольно-ревізійні;
    • - ресурсного та господарського забезпечення;
    • - медичного забезпечення та реабілітації;
    • - капітального будівництва та інвестицій;
    • - документального забезпечення, секретаріати, канцелярії;
    • - державного нагляду за охороною праці;
    • - ветеринарної міліції;
    • - редакційно-видавничі;
    • - з охорони та обслуговування матеріальних засобів недоторканого запасу;
    • - спортивні команди;
    • - палаци культури, клуби, музеї, оркестри.

На навчальні заклади, науково-дослідні установи (крім експертно-криміналістичних) та внутрішні війська, за винятком їх структурних підрозділів, які пунктом 3 віднесені до забезпечуючих, поширюються штатні нормативи, встановлені для адміністративних підрозділів.

Залежно від характеру завдань і функцій, що виконуються підрозділами, вони поділяються на функціональні та обслуговуючі.

До функціональних належать оперативно-слідчі, адміністративні підрозділи (за винятком їх структурних підрозділів, які належать до обслуговуючих) та забезпечуючі підрозділи управлінських апаратів, які виконують управлінські та організаційно-розпорядчі функції (за винятком підрозділів, які належать до обслуговуючих).

До обслуговуючих належать господарські підрозділи, на які покладені функції забезпечення діяльності безпосередньо управлінських апаратів, або створені у складі інших структурних підрозділів, підприємства та установи забезпечення.

Державний нагляд за безпекою дорожнього руху

Безпека дорожнього руху є врегульований правовими нормами процес руху, експлуатації транспортних засобів, що виключає можливість заподіяння фізичної або майнової шкоди. Ці норми містяться в Законі України від 30 червня 1993 року "Про дорожній рух" (з подальшими змінами і доповненнями), правилах, положеннях та інструкціях, настановах і правилах дорожнього руху.

Безпосереднє забезпечення державного нагляду за безпекою дорожнього руху покладено на Державну автомобільну інспекцію М ВС України (далі - Державтоінспекція).

Державтоінспекції надане право обмежувати, забороняти та вносити оперативні зміни в організацію руху на окремих ділянках автомобільних доріг і вулиць у випадках затримання злочинців, проведення масових та протокольних заходів та в інших екстремальних ситуаціях; зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів безпеки дорожнього руху, перевіряти у водіїв документи, дорожні (маршрутні) листи; забороняти подальший рух та відстороняти від управління транспортними засобами осіб, що перебувають у стані сп'яніння, або тих, які не мають прав на управління даним видом транспортного засобу чи грубо порушують правила дорожнього руху тощо.

Працівники Державтоінспекції мають право: проводити огляд осіб, які підозрюються у вчиненні адміністративного правопорушення або злочину, для визначення наявності в їх організмі алкоголю, наркотичних засобів, психотропних чи токсичних речовин або направляти чи доставляти зазначених осіб до медичних установ.

Внутрішні війська

Внутрішні війська МВС України входять до системи МВС України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Закон України від 26 березня 1992 року "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", інші нормативно-правові акти.

Основними завданнями, які покладені на внутрішні війська, є:

o охорона та оборона важливих державних об'єктів (зокрема атомних електростанцій, виробничих одиниць загальнодержавного значення, ГЕС, стратегічних об'єктів), виправно-трудових і лікувально-трудових установ, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України;

* супроводження спеціальних вантажів;

* здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;

* конвоювання заарештованих і засуджених;

* охорона підсудних під час судового процесу;

  • o переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;
  • o участь у нагляді за засудженими та особами, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях, виконання доручень адміністрації цих установ щодо забезпечення внутрішнього порядку;
  • o участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
 
<<   ЗМІСТ   >>