Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Львівсько-Карпатський економічний регіон

Територія Львівсько-Карпатського регіону простягається по обидва боки Карпат у межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Регіон розташований на заході України і займає вигідне пограничне положення з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Через його територію пролягають міжнародні залізничні та шосейні шляхи, газо- і нафтопроводи, лінії високовольтних електропередач.

Природні ресурси для розвитку промисловості регіону представлені паливними (природний газ і нафта, кам'яне вугілля), хімічними (калійні і кухонні солі, природні сірчані руди), різними будівельними матеріалами, а також каолінами, алунітами і навіть покладами золотоносних руд. Винятково важливе значення мають лісові ресурси Карпат, а також водні і рекреаційні ресурси.

Нафта і газ видобуваються у Передкарпатському нафтогазоносному басейні (Битківське, Долинське, Орів-Уличнянське - нафтові; Опарське, Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке - газові). Кам'яне вугілля залягає на території Львівської області (Червоноградський і Сокальський райони). Незначні залягання бурого вугілля виявлені у Закарпатті, Передкарпатті і Придністров'ї. Виявлені великі запаси менілітових сланців у Передкарпатті, придатних для хімічної переробки. У межах території Івано-Франківської та Львівської областей видобувають і переробляють поклади калійної солі (Калуське і Стебницьке родовища), а на Львівщині - природні сірчані руди (Роздольське і Яворівське родовища). У Закарпатській області розробляються ртутні руди, алуніти, поліметали (Берегівське і Біганське родовища), а у Передкарпатті - залягання озокериту (Бориславське родовище).

У межах Карпат виявлено й освоєно багато мінеральних джерел, які використовують для лікувальних потреб і для постачання населенню усіх областей України. Промислове освоєння цих джерел здійснено у Трускавці, Поляні Квасовій, Сваляві, Шиянах, Моршині.

Промисловий комплекс регіону представлений такими галузями: машинобудування і металообробка, галузі основної і органічної хімії, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і лісохімічна, легка, харчова і будівельна. Кожна галузь охоплює групи підприємств, що формують комплекси певного напряму розвитку. Основою таких промислових комплексів є енерговиробничі цикли, які у переважній більшості незавершені (за винятком лісопромислового БВЦ).

У функціонально-галузевій структурі перевага надається тим галузям, які є трудомісткими і базуються на переробці місцевих мінерально-сировинних, лісових та сільськогосподарських ресурсів.

Машинобудівний комплекс Львівсько-Карпатського економічного регіону об'єднує підприємства, пов'язані у виробничому циклі на основі спеціалізації і кооперування. Цей цикл охоплює здебільшого верхні поверхи виробництв, які характеризуються низькою металомісткістю і високою трудомісткістю. Такий напрям його розвитку вважається найбільш ефективним, оскільки регіон віддалений від головних металургійних баз України і добре забезпечений трудовими ресурсами.

Найбільші підприємства машинобудування зосереджені у великих містах, серед яких виділяють Львів, Івано-Франківськ, Чернівці. Деякі заводи розміщені у середніх містах - Дрогобичі, Стрию, Коломиї, Мукачеві, Ужгороді. Потужні виробничі об'єднання машинобудівного комплексу мають філіали у середніх і невеликих містах.

Провідні галузі машинобудування - автомобільна (виробництво автобусів, автомобільних кранів, автонавантажувачів), приладобудівна, електро- і радіотехнічна, інструментальна, верстатобудівна та виробництво сільськогосподарських машин.

Хімічний комплекс розвивається на базі промислових покладів калійних солей, природних сірчаних руд, нафтогазової сировини, озокериту. Основними підприємствами хімічної промисловості є ВО "Оріана" (м. Калуш), Стебниківський калійний завод, ВО "Сірка" (м. Новий Роздол), Яворівський гірничо-сірчаний завод (м. Новояворівськ), Дашавський завод технічного вуглецю, лакофарбові підприємства у м. Львові, Бориславі, Чернівцях, хіміко-фармацевтичний завод у Львові.

Паливно-енергетичний комплекс включає вугільну, нафтову і нафтопереробну, газову промисловість та електроенергетику. Видобуток кам'яного вугілля зосереджено у Червоноградському районі на Львівщині (територія Львівсько-Волинського басейну), нафтова і нафтопереробна галузі розвинуті у Долині, Надвірній, Дрогобичі, Львові; промислова переробка газу - на Бориславському газоліновому заводі. Найбільшими електростанціями є Бурштинська (Івано-Франківська область, 2,4 млн кВт) і Добротвірська ДРЕС (Львівська область, 700 тис. кВт). Діють ТЕЦ у великих та середніх містах і Теребле-Ріцька ГЕС у Карпатах.

Лісопромисловий комплекс має повний цикл виробництв зі стадіями: лісоексплуатації, деревообробки і лісохімії. Він об'єднує понад 70 підприємств, розміщених на території чотирьох карпатських областей. На сьогодні ліси у Карпатах зазнали надмірного вирубування, тому виробництво продукції лісопромислового комплексу і, зокрема, лісоексплуатація скорочуються. Необхідно вести велику роботу з відновлення лісу, а для цього знадобляться десятки років.

Заготівля деревини ведеться переважно у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Круглий ліс заготовляють лісокомбінати і відправляють його на лісопильні заводи, а далі продукція надходить на деревообробні підприємства. Низькосортна деревина та відходи деревообробки переробляються на лісохімічних підприємствах. Деревообробна промисловість виготовляє меблі, фанеру, паркет, будівельні деталі тощо. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Стрий, Свалява, Берегомет. Целюлозно-паперова промисловість розвивається у Жидачеві на Львівщині (найбільше підприємство в Україні), Рахові, Львові, Коломиї. Лісохімічні підприємства розміщені у Великому Бичкові, Сваляві і Перечині (Закарпатська область), Вигоді (Івано-Франківська область). Вони випускають гідролізний спирт, оцтову есенцію, фурфурол, кормові дріжджі та іншу продукцію.

Комплекс підприємств, що виробляють товари народного споживання, представлений виробництвом товарів легкої промисловості і продовольчих товарів. Підприємства розміщені на всій території регіону у великих, середніх і малих промислових центрах. Основні галузі легкої промисловості такі: текстильна, трикотажна, швейна, панчішно-шкарпеткова, шкіряно-взуттєва, хутрова. Вони розвинені у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Дрогобичі, Стрию, Мукачевому, Ужгороді та в менших містах. Хутрова промисловість представлена виробничим об'єднанням "Тисмениця" (Івано-Франківська область), підприємством у м. Хуст (Закарпатська область). Виробництво художніх виробів, сувенірів з дерева, шкіри, килимів розвинено у Косові, Вижниці, Коломиї, Яремчі, Чернівцях, Хотині, Сваляві. Харчова промисловість розвинена в усіх адміністративних областях. Головними її галузями виступають: м'ясо-молочна, цукрова, масло-сироварна, борошномельно-круп'яна, кондитерська, виноробна, плодоовочеконсервна. Міжрайонне значення мають такі галузі: кондитерська (фірма "Світоч" у Львові) та вино-коньячна (заводи в Ужгороді, Берегово, Середньому у Закарпатській області), горілчана (фірма "Гетьман" у Львові).

У територіальній структурі промислового виробництва регіону виділяють такі елементи: Львівська промислова агломерація і промислові вузли та центри, що сформувались на базі видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів, лісових та сільськогосподарських ресурсів.

Львівська промислова агломерація - найбільше промислово-територіальне утворення у Західній частині України. До її територіального складу входять Львів (733 тис. осіб) та понад півтора десятка промислових пунктів, що розміщені у зоні впливу великого міста (переважно в Пустомитівському, Городоцькому, Миколаївському, частково в Яворівському, Жовківському, Буському, Кам'янка-Бузькому, Золочівському, Перемишлянському районах). Основними містами Львівської агломерації є Городок, Пустомити, Комарно, Миколаїв, а також Дубляни, Винники, Жовква, Кам'янка-Бузька, Бібрка, Яворів, Новояворівське.

Велике зосередження промислових об'єктів у ядрі промислової агломерації м. Львові та його околицях обумовлено насамперед вигідним транспортно-географічним положенням міста, розміщеного на важливих залізничних і шосейних шляхах сполучення, які з'єднують Україну з країнами Західної Європи. Певну роль у цьому процесі відіграли мінерально-сировинні ресурси Прикарпаття, зокрема паливні та хімічні, а також лісосировинні ресурси Карпат і розвинене сільськогосподарське виробництво.

Провідними галузями Львівської промислової агломерації виступають: машинобудування і металообробка переважно наукомісткого і неметал о місткого профілю, деревообробна і целюлозно-паперова та легка і харчова галузі. Особливе місце належить двом провідним галузям - машинобудуванню і легкій промисловості. Більшість машинобудівних підприємств зосереджена у Львові: заводи автобусний, автонавантажувачів, електроламповий, телевізійний, "Львівсільмаш", "Теплоконтроль", мотовелосипедів, фрезерних верстатів та ін. Найбільші підприємства легкої промисловості - трикотажна фірма "Промінь", взуттєва "Прогрес", шкіряна "Світанок", а також деякі інші підприємства швейної, текстильної, бавовнопрядильної, галантерейної галузей. Добре розвинені м'ясна, молочна, кондитерська галузі промисловості. Важливими промисловими центрами, що входять до складу Львівської агломерації, є м. Жовква, Кам'янка-Бузька, Пустомити, Красне та ін. Подальший розвиток промисловості у межах агломерації натрапляє на певні перешкоди, пов'язані з відсутністю деяких видів сировини і палива та недостатнім водопостачанням підприємств Львова.

Більшість промислових підприємств Львівсько-Карпатського економічного регіону зосереджена у промислових вузлах і центрах. Вони розмістились у Передкарпатті та Закарпатті. За характером виробництва всі промислові вузли можна поділити на дві групи: 1) вузли з розвитком видобувної і обробної промисловості, що сформувались на базі використання корисних копалин нафти і природного газу, калійної і кухонної солей, самородної сірки, сировини для виробництва будівельних матеріалів (Дрогобицько-Бориславський, Стрийсько-Роздольський і Калусько-Долинський); 2) вузли з переважанням галузей обробної промисловості - легкої, харчової, машинобудування (Івано-Франківський, Коломийський, Чернівецький, Ужгородсько-Мукачівський).

Дрогобицько-Бориславський промисловий вузол функціонує на території Львівської області у Передкарпатті. У межах території вузла виділяють Дрогобицький і Бориславський багатогалузеві, Стебницький галузевий промислові центри та курортно-оздоровчий центр Трускавець.

Промисловість вузла представлена такими галузями: паливна, хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і харчова. На них припадає понад 95 % випуску промислової продукції.

Найбільші промислові центри вузла - Дрогобич і Борислав. У Дрогобичі зосереджені головні підприємства: нафтопереробний, долотний, автомобільних кранів, експериментально-механічний, спеціального устаткування заводи, меблевий комбінат, підприємства легкої і харчової промисловості. Борислав - центр озокеритової промисловості, виробництва штучних алмазів і алмазного інструменту, меблів, фарфорових виробів, а також деяких товарів легкої промисловості і продуктів харчування.

Стрийсько-Роздольський промисловий вузол - це промислове утворення змішаного типу з розвитком галузей видобувної і обробної промисловості. Він має вигідне транспортне й економі-ко-географічне положення. Через територію вузла пролягають зручні залізничні й автомобільні шляхи, що сполучають його промислові центри з найбільшим промисловим центром регіону - Львовом та із центрами Закарпатської області. У межах вузла видобувають природні горючі гази, сірчані руди, цементну сировину і займаються виробництвом сільськогосподарської сировини для галузей легкої та харчової промисловості. У галузевій структурі Стрийсько-Роздольського промислового вузла виділяють такі галузі, як газова, сірчана, сажна, цементна, деревообробна і целюлозно-паперова, легка й харчова.

Територіальна структура представлена Стрийським багатогалузевим центром та Роздольським, Миколаївським, Дашавським і Жидачівським спеціалізованими промисловими центрами.

Головним організаційним центром вузла є м. Стрий - найбільше місто цієї промислової системи. Тут знаходиться газове промислове управління, розвинуті машинобудування і металообробка, меблева промисловість, виробництво будівельних матеріалів, легка і харчова галузі.

Новий Роздол - галузевий центр гірничохімічної промисловості, що виріс одночасно з будівництвом Роздольського виробничого об'єднання "Сірка". Видобута сірчана руда надходить з кар'єрів на комбінат, де проходить стадії переробки (підземний спосіб виплавки чистої сірки). Миколаїв - центр промисловості будівельних матеріалів. Поблизу міста працює цементно-шиферний комбінат і завод залізобетонних конструкцій. Дашава - центр виробництва сажі з попутного газу, що надходить з Долинського нафтопромислу. Жидачів - центр целюлозно-паперової промисловості (найбільший комбінат цієї галузі в Україні).

Калусько-Долинський промисловий вузол охоплює територію у басейні річок Ломниці та Свічі з такими поселеннями: Калуш, Долина, Болехів (багатопромислові центри), Брошнів і

Вигода (спеціалізовані галузеві промислові центри), деякі сільські населені пункти.

У галузевій структурі вузла виділяють такі основні галузі: паливну, хімічну, машинобудівну і металообробну, деревообробну, лісохімічну та промисловість будівельних матеріалів. Більшість з них зосереджені у Калуші (виробниче об'єднання хімічної промисловості "Оріана", машинобудівної - "Карпатнафтомаш", заводи "Будмаш", "Нафтобурмашремонт", металообробний завод). Хімічний комплекс Калуша - один з найбільших у Прикарпатті. Він має міждержавне значення і розвиває виробничі зв'язки з угорськими підприємствами, від яких одержує сировину для виробництва поліетилену (діє етиленопровід).

У Долині розміщений газобензиновий завод - головне підприємство, а також солеварний, цегельний, сокоекстрактний заводи, швейна і бавовнопрядильна фабрики; у Болехові - лісокомбінат, меблева фабрика, шкірзавод та ін. Рожнятів, Борошнів і Вигода - спеціалізовані лісопромислові центри.

Івано-Франківський промисловий вузол сформувався як вузол з розвитком переважно обробних галузей. Основними з них є машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість. Переважна більшість промислових підприємств розміщені в ядрі вузла - обласному центрі - м. Івано-Франківську (218 тис. осіб). Машинобудування представлене виробничими об'єднаннями "Геофізприлад", "Карпатпресмаш", заводом "Автолитмаш", арматурним, локомотиворемонтним; легка промисловість - об'єднаннями шкіряної і швейної промисловості, фабриками трикотажних і художніх виробів; харчова - м'ясною, кондитерською. У місті розвинена меблева промисловість, працює завод тонкого органічного синтезу, виробляються будівельні матеріали.

Чернівецький промисловий вузол розміщений у долинах річок Прута і Серета, на важливих залізничних і автомобільних шляхах. До складу вузла входять багатогалузевий центр Чернівці (241 тис. осіб) та багато галузевих центрів і пунктів, що мають постійні виробничі і трудові зв'язки з головним центром області.

Профілюючими галузями вузла є легка, харчова промисловість і деякі галузі неметаломісткого машинобудування. Легка промисловість працює на привізній сировині і є важливою галуззю спеціалізації. Підприємства спеціалізуються на виробництві тканин і трикотажних виробів, а також взуття. Продукція легкої промисловості має міжрайонне значення. Харчова промисловість, випускає широкий асортимент продовольчих товарів. Продукція галузі - цукор, м'ясо і м'ясні продукти, кондитерські вироби, консерви - вивозиться в інші регіони України.

На території вузла зосереджено більше десяти підприємств деревообробної промисловості, які випускають меблі, деталі із дерева, фанеру. Розвинені галузі машинобудування і металообробки (виробництво нафтоапаратури, технологічного устаткування для легкої і харчової промисловості й інструменту).

У територіальній структурі Чернівецького промислового вузла домінують невеликі центри, але переважна частина продукції виробляється у Чернівцях (понад 80 %).

Ужгородсько-Мукачівський промисловий вузол функціонує як полігалузеве утворення з двома найбільшими центрами - Ужгородом (117 тис. осіб) і Мукачевом (82 тис. осіб). З ними взаємодіють невеликі агропромислові центри: Свалява, Чинадієво, Середнє та деякі дрібні сільські поселення. У зоні впливу промислового вузла розміщений найбільший залізничний вузол Закарпаття - Чоп, через який здійснюються транспортно-економічні зв'язки України з країнами Західної Європи. Основними галузями спеціалізації промисловості вузла є неметаломістке машинобудування, деревообробна, легка і харчова.

Більшість промислових підприємств зосереджені у багатогалузевому центрі - м. Ужгороді, який виступає адміністративним центром Закарпатської області. В Ужгороді діють найбільші машинобудівні підприємства промислового вузла, зокрема заводи "Електродвигун", "Ужгородприлад", експериментальний газотранспортних турбоустановок, нестандартного обладнання та машинобудівний. Розвинена деревообробна промисловість (Фанерно-меблевий комбінат і фурнітурний завод), легка і харчова (швейна і взуттєва фабрики, молочний, маргариновий, консервний та соковинний заводи, м'ясний і хлібний комбінати, пивзавод). Виробляються будівельні матеріали (щебінь, цегла, черепиця).

Другий багатогалузевий промисловий центр - Мукачеве. Тут розміщені два найбільші підприємства машинобудування - заводи "Мукачівприлад" та комплектних лабораторій. Розвинені деревообробна, легка і харчова галузі (меблевий комбінат, лижна фабрика, швейна і художніх виробів фабрики, трикотажне об'єднання, м'ясокомбінат, молочний, плодоконсервний, соковий, пивоварний і виноробний заводи). Мукачівський промисловий центр підтримує тісні виробничі зв'язки з лісопромисловими центрами Свалява і Чинадієве.

У Закарпатській області виділяється багатогалузевий промисловий кущ підприємств, до якого входять такі центри: Берегово, Виноградів, Хуст, Іршава. Вони спеціалізуються на виробництві товарів легкої і харчової промисловості, будівельних матеріалів та деревообробці (швейна, взуттєва, фетрова, виноробна, плодоовочеконсервна, цегельно-черепична, меблева галузі).

 
<<   ЗМІСТ   >>