Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Методи перевірки фінансової звітності

Необхідно нагадати, що згідно з п. 4 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [15] метою складання фінансової звітності є

надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Виходячи із мети аудиту, аудитори повинні проводити оцінку (перевірку) фінансової звітності. Перевірку фінансової звітності необхідно здійснювати у наступній послідовності:

  • - формальна перевірка;
  • - аналітична перевірка;
  • - перевірка по суті оборотів і залишків.

Формальна перевірка починається з огляду фінансової звітності на предмет заповнення адресної частини, всіх необхідних реквізитів, наявності підписів керівників. Аудитор починає знайомитись з фінансовою звітністю на підготовчій стадії і вивчає всі статті звітності для оцінки та визначення величини ризику за кожною із статей.

При вивченні Балансу (Звіту про фінансовий стан) доцільно звернути увагу на наступні питання з використанням тестів на відповідність до головного бухгалтера, його заступника та керівника підприємства

Основними моментами є :

  • - оцінити стан придатності основних засобів (наскільки нові основні засоби на підприємстві; чи є основні засоби невиробничого призначення; наявність основних засобів, переданих в оперативну оренду тощо);
  • - оцінити наявність нематеріальних активів і їх використання;
  • - визначити чи є в наявності довгострокові фінансові інвестиції;
  • - оцінити стан і рух запасів (готова продукція, матеріали, незавершене виробництво, товари);
  • - звернути особливу увагу на наявність дебіторської та кредиторської заборгованості (а саме — на її відсутність при безготівкових розрахунках між підприємствами, так як можуть бути наявні згорнуті залишки), її збільшення чи зменшення;
  • - визначити методику нарахування резерву сумнівних боргів;
  • - з'ясувати наявність змін у власному капіталі;
  • - оцінити стан статей поточних і довгострокових кредитів банків тощо.

Формальна оцінка фінансової звітності дасть можливість уточнення напрямів аудиту та оцінки можливих ризиків, а також виявлення ймовірних викривлень (перекручень).

За допомогою аналітичної перевірки фінансової звітності визначаються ті її складові, де аудиторський ризик є найбільшим, тобто — де можливість шахрайства або наявність помилок в обліку та звітності для цього клієнта є найбільш ймовірним.

За перевіркою по суті та розрахунковою перевіркою показників звітності перевіряється правильність складання фінансової звітності, а саме:

  • - перевірка правильності заповнення адресної частини;
  • - визначення виду діяльності підприємства;
  • - перевірка правильності заповнення звітності за формами: наявність всіх передбачених показників, відсутність підчисток, виправлень тощо.

Необхідно проводити логічний аналіз показників звітності з метою визначення складової звітності із найбільш вірогідною можливістю виявлення шахрайства та помилок.

Обов'язково визначаються ті операції та майно, які повинні бути перевірені більш детально, й ті, за якими можливо використати інформацію клієнта; перевірка та співставлення взаємоузгодженості показників, які відображені у різних формах звітності.

За цим здійснюється арифметична перевірка:

  • - узгодженості показників, відображених у різних формах фінансової звітності;
  • - узгодженості показників, відображених у формах фінансової звітності та у Головній книзі;
  • - узгодженості показників, відображених у регістрах обліку та зведених і первинних документах.

У процесі цього виду перевірки встановлюється суттєвість виявлених відхилень у показниках фінансової звітності

 
<<   ЗМІСТ   >>