Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПОЛІТИКА КОНКУРЕНЦІЇ

Вступ

Передумови

Норми, спрямовані на регулювання конкуренції в умовах ринкової економіки, є відносно новим феноменом. Виходячи зі здорового глузду, особливо враховуючи ліберальну школу XIX століття, вважалося, що будь-яке державне втручання в механізм ринкового регулювання автоматично призведе до негативних наслідків в економіці. Однак з часом повільно почало з'являтися розуміння: якщо зовсім вивільнити ринкові сили, це призведе до такого результату, який учасники вільного ринку відразу ж відчують — утворення великих монополій, які зможуть діяти, не відчуваючи тиску конкуренції. Сполучені Штати впорядкували правила конкуренції Актом Шермана від 1870 p., який був спрямований на запобігання появі небажаних картелів та монополій. Протягом наступних років фактично кожна економічно розвинута країна наслідувала цей приклад. Європейські країни також впровадили закони, спрямовані на обмеження антиконкурентно"! поведінки.

Автори Договорів Співтовариства надто добре розуміли, що розвинутий ринок, який вони планували створити, підштовхнув би деякі компанії до спроби обійти ці національні норми про конкуренцію, використовуючи неконкурентну практику в загальноєвропейському масштабі. Відповідно, автори додали до основоположних документів Співтовариства положення, які по суті ставили три цілі: а) уникнути прийняття обмежувальних угод та запровадження відповідної практики; б) для великих підприємств запобігти появі можливості зловживати своїм домінуючим становищем; в) забезпечити, до певної міри, дотримання правил гри в державному секторі. Саме ці положення будуть досліджені в цьому розділі.

Основні цілі політики Європейського Союзу щодо конкуренції

Незважаючи на деякі недоліки, загальновизнаним є той факт, що інституціям Співтовариства вдалося сформувати послідовну систему взаємопов'язаних цілей, яких необхідно дотримуватись при реалізації політики Європейського Союзу щодо конкуренції. Найчіткіше ці основні цілі було проголошено Комісією в Дев'ятій доповіді про політику конкуренції. Впровадження цих цілей охоплювало чотири суттєвих завдання, виконання яких вважалося необхідним:

  • а) створення відкритого й об'єднаного ринку, не розділеного обмежувальними й антиконкурентними угодами між фірмами;
  • б) впровадження відповідної ефективної конкуренції на ринках, уникаючи при цьому надмірної концентрації чи будь-яких зловживань домінуючими

компаніями;

в) досягнення справедливої конкуренції в ринкових відносинах, що включає в себе надання підтримки малим і середнім підприємствам, заходи щодо

захисту споживача і переслідування за надання незаконних державних субсидій;

г) визначення позиції Співтовариства відносно конкуренції з основними суперниками у світовій економіці, здебільшого Японією і Сполученими

Штатами Америки.

У висновках до цієї Доповіді Комісія підкреслила, що найважливіше місце в усіх цілях економічних і промислових напрямів політики Співтовариства займає політика конкуренції. Комісія наголосила на тому, що справжній розмір спільного ринку та його активна участь у світовій торгівлі означають, що тільки загальноєвропейська політика щодо конкуренції зможе взяти на себе роль регулятора економічної діяльності в межах Співтовариства. Якби політика Співтовариства піддалася спокусі відступити до самодостатньої ізоляції, це тільки погіршило б проблему, навіть незважаючи на вирішення за допомогою посилення впливу структурних змін, на яких ґрунтуються моделі світової торгівлі, що впливають на Європу. Тому: якщо ми обманюємо самі себе тим, що зможемо обійтися без конкуренції і децентралізованої економіки і здійснити необхідну реструктуризацію виключно за допомогою законодавчих заходів, ми піддаємо себе непоправному ризику, який полягає в ізолюванні нашого Співтовариства від економічної дійсності навколишнього середовища.

Право конкуренції і ціни

Одна з головних економічних цілей політики Євросоюзу щодо конкуренції виражається в рівні цін. У рішенні в справі ICI Суд постановив, що мета конкуренції відносно цін полягає в утриманні їх на якомога нижчому рівні й підтриманні руху товарів між державами-членами для того, щоб торговельна діяльність могла ґрунтуватися на продуктивності та здатності відповідних підприємств пристосовуватися до реалій ринку. Це було б так, навіть якби конкуренція цін не була єдиною формою конкуренції. Таке визначення підкреслює баланс інтересів споживачів, максимального ступеня вільного руху товарів і виробничих структур.

 
<<   ЗМІСТ   >>