Повна версія

Головна arrow Право arrow Вступ до права Європейського Союзу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Реформа структурних фондів

Автори Єдиного європейського акта цілком усвідомлювали, що якщо їхні дії щодо протиставлення внутрішнього ринку заходам економічного та соціального згуртування приведуть до певних результатів, постане необхідність реформування структурних фондів у такий спосіб, щоб дозволити завершений підхід до вирішення проблем, які постали в результаті проведення цієї політики. До цього моменту різноманітні структурні фонди та інші фінансові інструменти Співтовариства здійснювали свою діяльність автономно. У свою чергу, це призводило не тільки до низького рівня співробітництва між ними, а й до тенденції і надто беззмістовного надання цими фондами своїх коштів для надто широкого кола програм і видів діяльності. Нова система управління структурними фондами спрямовувалася на забезпечення відповідного узгодження їхньої діяльності, мета якого полягає в підвищенні їх ефективності у сфері досягнення цілей цих фондів.

Ці реформи проводилися за допомогою рамкового регламенту, який набрав чинності 1 січня 1989 р. У результаті введення нової системи структурні фонди почали узгоджувати свою діяльність як між собою, так і з Європейським інвестиційним банком. На сьогодні ці фонди у своїй діяльності керуються п'ятьма основними принципами.

1. Перший принцип: зосереджувати кошти на п'яти пріоритетних напрямах

Ці напрями безпосередньо пов'язані із соціальною, регіональною та сільськогосподарською політикою і передбачають зосередження коштів у тих регіонах, які зазнають найбільш відчутних економічних і соціальних труднощів. Серед цих пріоритетних напрямів визначають такі:

· сприяти розвитку і структурній адаптації регіонів, які перебувають у несприятливому стані. Регіони, які мають право на отримання допомоги згідно з цим напрямом, перелічені в регламенті;

· виправляти становище в регіонах та областях, в яких відбувається занепад промисловості;

· боротися з довгостроковим безробіттям (яке визначено як безробіття людей від 25 років, котрі не можуть знайти роботу протягом більше ніж 12-місячного терміну), а також сприяти наданню допомоги молоді й тим, кому загрожує звільнення, в пошуку роботи;

· надавати можливість працівникам пристосовуватися до змін у промисловості та системах виробництва;

· пом'якшувати наслідки реформ у сфері сільського господарства (САР) за допомогою: а) прискорення пристосування виробництва, обробки та постачання на ринок сільськогосподарської продукції та морепродуктів; б) сприяння сільським районам у досягненні економічної диверсифікації.

2. Другий принцип: партнерство і залучення

Нова система закріплює положення щодо проведення розширених консультацій між Комісією, державами-членами і тими відповідними органами, які призначаються державами-членами на національному, регіональному та місцевому рівнях. Економічні й соціальні партнери також мають брати в цьому участь. Таке партнерство повинно зосереджувати свою увагу на формуванні та впровадженні різноманітних структурних програм.

3. Третій принцип: додатковість

Цей принцип ґрунтується на розумінні того, що відповідні фонди не повинні використовуватись для цілковитого фінансування програм. Як частина участі державних органів у відповідній діяльності будь-яка допомога структурного фонду має надаватися поряд з принаймні рівною допомогою відповідних держав-членів. Водночас цією вимогою забезпечується те, що держави-члени не зменшуватимуть своїх структурних витрат і не покладатимуться у своєму регіональному розвитку лише на фонди Співтовариства.

4. Четвертий принцип: "програмування"

Структурна допомога більше не ґрунтується на проекті, вона покладається на довгострокову перспективу програм, які виконуються протягом декількох років. По-перше, відповідні органи, які призначаються державами-членами, представляють Комісії багаторічну програму, яка охоплює період приблизно від трьох до шести років і визначає поставлені цілі, а також встановлює графік фінансування і перевірок вжиття заходів щодо охорони навколишнього середовища. На основі цієї програми, погоджуючи діяльність з відповідними органами, Комісія встановлює пріоритети, яких слід додержуватися в Структурах підтримки Співтовариства (Community Support Framework) (CSF), та визначає засоби, за допомогою яких вони будуть профінансовані. На основі CSFдержавні органи виробляють програму дій, що підсумовує, які саме секторальні заходи мають бути імплементовані в рамках "Структур підтримки Співтовариства". Після цього програми дій передаються відповідними державами-членами на розгляд Комісії.

5. П'ятий принцип: дотримання права Співтовариства

Комісія повинна забезпечувати проведення фінансування різноманітними фондами будь-якої діяльності чітко відповідно до положень Договору і законодавства, яке приймається відповідно до нього; це так само стосується напрямів політики Європейського Союзу. Особлива увага в цьому відношенні має приділятися чотирьом аспектам права Співтовариства: наданню рівних можливостей чоловікам і жінкам; нормам Співтовариства стосовно закупівель для забезпечення громадянських потреб; праву конкуренції та політиці охорони навколишнього середовища. З огляду на останній пункт слід згадати, що різноманітні плани щодо розвитку мають передбачати перевірку заходів з охорони навколишнього середовища (природоохоронний аудит).

 
<<   ЗМІСТ   >>