Головна 
Психологія Загальна психологія
|
|
|
|||||
Аналіз вольових дій. Психологічна структура вольового актуВ ході задоволення потреб людина виявляє активність через різні дії.
Рис. 2.9.2. Вольові дії Вольові дії можуть бути простими і складними. Здійснюючи прості вольові дії, людина без вагань наближається до поставленої мети, їй зрозуміло, що і яким чином вона досягатиме. Вибір мети, прийняття рішення щодо виконання дії певним чином здійснюється без боротьби мотивів. Складні вольові дії потребують значного напруження сил, терплячості, наполегливості й здійснються в певній послідовності (Рис. 2.9.3). В даній структурі вольової дії можна виокремити два етапи:
На першому етапі досить важливо усвідомлювати значення мети. Якщо людина усвідомлює її суспільне значення, то вона стає здатною до подолання значних труднощів. Важливим також є усвідомлення доступності мети. Постановка цілей, яких людина не здатна досягти, створює звичку не доводити розпочату справу до кінця. Однак і легкодоступні цілі не розвивають волі, не виробляють уміння боротися з труднощами.
Рис. 2.9.3. Психологічна структура вольового акту Зміст підготовчого етапу вольової дії може бути різним залежно від того, чи є внутрішні або зовнішні перешкоди на шляху до досягнення мети. За наявності перешкод підготовчий етап набуває характеру боротьби мотивів. Це трапляється тоді, коли у людини наявні суперечливі бажання, з яких одні спонукають її до певної дії, а інші відвертають від неї. В результаті боротьби мотивів людина приймає рішення. Воно виявляється як намір діяти або як намір відмовитися від дії, що є завершальним на підготовчому етапі вольової дії. Результатом вольової дії є досягнення мети. Завершується вольова дія самооцінкою: людина оцінює обрані нею способи досягнення мети, докладені зусилля і робить відповідні висновки на майбутнє Наступний важливий етап будь-якої вольової дії - виконання прийнятого рішення, яке може мати форму зовнішнього вчинку (дії) або утримання від зовнішньої дії (внутрішні вольові вчинки). Вольові якості особистостіДинаміка використання волі в процесі формування особистості зумовлює закріплення сталих вольових рис у характері. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки її влади над собою Залежно від впливу і наслідків розрізняють позитивні та негативні вольові якості. До позитивних належать:
Рис. 2.9.4. Вольові якості особистості Цілеспрямованість-уміння формулювати особистісно значимі цілі й утримувати їх. Наполегливість - здатність тривалий час системно йти до поставленої мети. Принциповість - спроможність дотримуватися прийнятого рішення. Об'єднуючись, ці риси виявляються у силі волі особистості Абулія пов'язана з нездатністю прийняти необхідне рішення, діяти через порушення співвідношення між корою великих півкуль і підкоркою Апраксія - складне порушення цілеспрямованості дій, яке викликається локальними розладами лобних ділянок мозку Організованість - вміння планувати і впорядковувати свої дії. Сміливість - здатність діяти, не зважаючи на загрозливі обставини (небезпека для життя, здоров'я, престижу). Пунктуальність - дотримання свого слова і вчасне виконання певної дії. Витримка-вміння гальмувати небажані прояви активності. Дисциплінованість - можливість впорядковувати свою поведінку відповідно до суспільних вимог. Самостійність - спроможність приймати рішення та виконувати його, покладаючись на самого себе. Відповідальність - здатність дотримуватися певних норм і відповідати за наслідки своїх дій. Окрім позитивних вольових якостей, у людини можуть мати місце негативні прояви волі: впертість, лінощі, боягузтво, недисциплінованість, імпульсивність, навіюваність тощо. Дані негативні якості характеризують вольову слабкість людини. Крайній ступінь слабовілля людини перебуває за межами норм. До вагомих розладів складної вольової дії призводять абулія та апраксія. Воля, як і більшість інших вищих психічних процесів, формується в ході вікового розвитку людини в зв'язку із загальним формуванням особистості. Література до розділу
К., 2000.
|
|||||
| << | ЗМІСТ | >> |
|---|
