Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Банківські послуги

Банківська система в Україні має дворівневу структуру: на першому рівні - Національний банк України, на другому - комерційні банки.

Провідне місце в банківській системі належить Національному банку України (НБУ). Він покликаний провадити єдину політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці - гривні.

Національному банку України надано монопольне право на випуск грошей (емісію). Він виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси.

Комерційні банки належать до найбільш універсального типу банків, що займаються широким колом операцій, у тому числі наданням кредитів промисловим, торговим та іншим підприємствам переважно за рахунок грошових коштів у вигляді депозитних вкладів. Такі банки здійснюють також різноманітні комерційні послуги й операції. Звичайно, вони не є державними.

Комерційні банки - основна ланка кредитної системи країни, яка включає кредитні установи, які здійснюють різні банківські операції для своїх клієнтів на базі комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний капітал, а й залучений фінансовий капітал у вигляді внесків, депозитів міжбанківських кредитів та інших джерел. При цьому залучені кошти, як правило, значно перевищують обсяги власного капіталу комерційних банків.

На початку діяльності комерційні банки створювалися переважно як галузеві. Так, в Україні були створені Укрлегбанк, Укрбудбанк, Укрмонтажспецбанк, Укрміжвузбанк, Енергобанк, Поштбанк та ін. Ці банки мали сприяти вирішенню насамперед проблем усередині галузі, прискоренню темпів НТП на підприємствах галузі, збільшенню об'єктів виробництва та підвищенню якості випущеної продукції. Галузеві міністерства та підпорядковані їм підприємства створенням своїх банків намагалися мобілізувати якнайбільше грошових коштів на розвиток галузі та стати незалежними від кредитної і фінансової політики, яка провадилась державою через так звані спеціалізовані банки - Промбудбанк, Агропромбанк, Житлсоцбанк.

Поступово статус комерційних отримали державні спеціалізовані банки. Так, на базі республіканського Житлсоцбанку був організований Укрсоцбанк, Агропромбанку - АПБ "Україна", Промбудбанку - ПІБ.

Комерційні банки, будучи юридичними особами і здійснюючи господарську діяльність, як правило, не повинні виконувати адміністративні повноваження. Однак згідно з правилами НБУ на комерційні банки покладається обов'язок перевіряти додержання підприємствами, організаціями порядку ведення касових операцій, а також контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів, здійснюваних через уповноважені банки. Основні функції комерційних банків такі:

  • 1) мобілізація тимчасово вільних коштів і перетворення їх у капітал;
  • 2) кредитування підприємств, держави і населення;
  • 3) здійснення розрахунків і платежів у господарстві;
  • 4) випуск кредитних грошей;
  • 5) емісійно-засновницька діяльність, що здійснюється шляхом випуску і розміщення цінних паперів;
  • 6) консультування, надання економічної та фінансової інформації.

Останнім часом у сфері діяльності комерційних банків спостерігаються тенденції розширення їх функцій з метою універсалізації роботи, підвищення ефективності банківської діяльності й одержання прибутків.

Перехід до ринкових відносин багато в чому залежить від ліквідації монополізму в банківській системі. У зв'язку з цим у системі комерційних банків діють не лише спеціалізовані банки. В останні роки в Україні виникли галузеві комерційні банки, а також комерційні банки громадських організацій, акціонерних товариств тощо. Станом на 1 січня 2010 р. в Україні налічувалося 182 банки, з них 2 державних банки. Серед зареєстрованих банків 25 створено за участю іноземного капіталу, в тому числі 6 повністю з іноземним капіталом.

Найбільша кількість банківських установ зосереджена у великих містах (особливо в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Одесі), в обласних і районних центрах.

Для банківської системи України характерні поступові тенденції розвитку. Так, поступово збільшується грошова маса банківських заощаджень, скорочуються процентні ставки на виконання кредитно-депозитних операцій, збільшуються капітальні надходження від фізичних та юридичних осіб (табл. 2.15).

Якщо дослідити регіональну структуру банківської діяльності в Україні, то відразу помітно, що найбільша кількість банківських активів (від 8600 до 36 500 млн грн) сконцентрована в столиці нашої держави та в індустріально розвинених областях сходу: Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, частково в Луганській, Запорізький, а також у межах західного та причорноморського прикордоння (Львівська, Волинська області, Одещина, Республіка Крим). Для цих територій характерною є значна кон-

Таблиця 2.15. Показники діяльності банківської системи України, за даними НБУ

Показники діяльності банківської системи України, за даними НБУ

центрація банківських кредитів (6500-22 500 млн грн). Причини такого стану полягають у загальноекономічних та комунікаційних чинниках розвитку банківської системи, які стимулюють високий рівень залучення банківських інвестицій у реальний сектор економіки, концентрацію капіталу, зростання його ліквідності тощо. В основному цей капітал належить комерційним банкам.

За рівнем забезпеченості населення послугами банківських установ лідерами в Україні є Київська, Харківська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська і Херсонська області. Перші дві потрапили до цього списку внаслідок загального високого рівня розвитку банківської мережі, решта -- через незначну концентрацію населення при достатньому рівні банківського обслуговування.

Розвиток комерційних банків стримують такі чинники:

  • - недостатнє законодавче забезпечення банківської діяльності;
  • - багато підприємств упродовж тривалого періоду не виконують своїх зобов'язань щодо повернення кредитів, що обмежує кредитні ресурси комерційних банків;
  • - відсутність у деяких банків належних статутних фондів, що не гарантує безпеки коштів їхніх вкладників.
 
<<   ЗМІСТ   >>