Головна Туризм
Економіка туризму
|
|
|||||
Основи економіки туризмуОсновні туризмологічні концепціїШирокий діапазон досліджень туризму представлений в працях вітчизняних та зарубіжних вчених вимагає велику різноманітність підходів та поглядів на це явище. Туризм можна аналізувати з різних точок зору. Серед основних дослідницьких підходів можна назвати наступні:
Підручник містить системний виклад концепційних положень та прикладних аспектів економіки туризму у контексті сучасних вимог економічної освіти. Викладено засади економічної теорії туризму, сутність і специфіку основних механізмів ринкової економіки туризму, а також фактори, які впливають на мікро- і макроекономіку, методи та засоби економічного регулювання туристичного бізнесу. Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, науковців, бізнесменів, всіх тих, хто цікавиться економікою туризму. Через різноманітність напрямків і підходів в дослідженнях туризму виникає диференціювання теоретичних концепцій і моделей, які застосовуються в ході аналізу і опису явищ. У наукових дослідженнях туризму найчастіше застосовують:
Модель туриста за Жафаром ЖафаріЗ точки зору суспільного виміру туризму важливу концепцію, яка пояснює психологічні зміни, що відбуваються в особистості, яка бере участь в туристичному русі, становить модель туриста за Жафаром Жафарі. Ця модель описує зміни, що відбуваються у психіці туриста в процесі підготовки до виїзду, перебування туриста і повернення до свого середовища проживання. Згідно з автором цієї концепції розуміння мотивації та поведінки туриста можливе лише в результаті багатовимірного аналізу його психічних змін. Згідно з Ж. Жафарі, ця модель представляє певний образ туриста і його змін, де можна виділити шість елементів і процесів, які характеризують особу туриста. Елемент І визначають як становлення особистості туриста в щоденному житті. У цій фазі в особистості з'являється потреба у туристичному виїзді, мотивації, уявленнях про виїзд, рішенні про вибір місця відпочинку. В останній її частині особа розпочинає розумову та фізичну підготовку до подорожі. Фаза "ставання" туристом цікавить не тільки психолога чи соціолога з точки зору причин і наслідків, які є мотивацією для того, щоб тимчасово покинути власне середовище проживання, але також економістів і представників туристичної галузі з точки зору маркетингу туристичних продуктів і психологічно-культурних обумовленостей споживацької поведінки. Елемент II носить назву емансипації, в рамках якої відбувається виїзд, подорож і приїзд до мети призначення. В процесі переміщення і віддалення від буденності наступає ментальне переродження особи в туриста. Йому допомагають в цьому різноманітні реквізити у вигляді дорожньої сумки, фотоапарата та занурення в атмосферу готелю чи іншого місця проживання. Елемент III - це етап піднесення, коли певна особа "перейшла" з повсякдення до нової відмінної і незвичайної реальності, яку Ж.Жафарі визначає як "неповсякдення". В реальному житті під час туристичної поїздки правила поведінки, уяви, очікування і ставлення туриста сильно обумовлені потребою переживання таких вражень і відчуттів, які відрізняються від тих, з якими зустрічаєшся у повсякденному житті. Фаза оживлення має свій просторовий вимір, оскільки стосується нового місця перебування, та часовий - пов'язаний з перебуванням за межами місця проживання а також культурний, тому що особа стає частиною спільноти туристів, які створюють своєрідну туристичну культуру. Турист входить в нові суспільні відносини з іншими туристами та мешканцями відвідуваної спільноти. Елемент IV є фазою репатріації, пов'язаною з поверненням до буденності. Ж.Жафарі ділить її ще на дві частини, які описують психічні зміни, що відбуваються з особою туриста, це - "поновлення", яке починається у момент виїзду з місця відпочинку та "капітуляція", коли внутрішньо він знову "підпорядковується" цінностям культури власного середовища проживання і повсякдення. Елемент V визначається як "втілення", коли турист фізично повернувся вже до повсякдення, до якого психічно мусить себе знову привчити. Відчуття, емоції та досвід, зібраний під час виїзду, залишать істотний слід в його психіці та індивідуальності. В майбутньому вони стануть важливим чинником прийняття наступних рішень про виїзд, впливаючи на поведінку особи в черговій фазі ознайомлення. Останнім, шостим елементом є час між виїздом і приїздом туриста, який триває в повсякденні, яке залишив турист. Згідно з автором цієї концепції, чим довший період перебування особи поза власним середовищем проживання, тим більш ймовірним є культурний шок, який наступить після її повернення. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|