Повна версія

Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Внутрішня торгівля в системі соціального комплексу України

Соціальний комплекс дуже розгалужений. Він містить значну кількість різних видів людської діяльності, пов'язаних з обслуговуванням населення, суспільства тощо, детальний науковий аналіз яких в регіональній економіці поки що не закінчено. Як приклад проаналізуємо найдетальніше розроблену на сьогодні підгалузь соціального комплексу - торговельне обслуговування.

Торгівля - галузь економіки, що реалізує товари шляхом купівлі-продажу. Вона поєднує виробництво, розподіл, обмін і споживання та перетворює вироблені товари у предмети споживання. Торгівля поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня торгівля відповідно до форм власності об'єднує підприємства таких видів: державні, колективні, спільні, приватні, сімейні, індивідуальні, кооперативні та ін. Виступаючи важливою ланкою господарства, торгівля здійснює економічні, соціальні та виховні функції.

Економічна роль торгівлі полягає у тому, що вона здійснює продаж товарів, створених виробництвом, акумулює товарні потоки, спрямовує їх у споживання, забезпечуючи відповідність між суспільними потребами і виробничими ресурсами.

Торговельні економічні зв'язки підтримуються між усіма галузями господарства, забезпечують неперервність процесу розширеного відтворення, товарний обмін між регіонами, сприяють поглибленню спеціалізації виробництва і вдосконаленню територіального поділу праці. Здійснюючи зв'язки між районами виробництва і споживання, торгівля підвищує ефективність функціонування виробництва.

Соціальна роль торгівлі полягає у скороченні витрат поза робочим часом на купівлю товарів, у сприянні раціональному використанню вільного часу, а зростання матеріального споживання є вихідним пунктом зростання рівня життя і розвитку творчих здібностей людей. Зближуючи рівні обслуговування різних регіонів, торгівля сприяє вирівнюванню показників якості життя населення та їх доступу до різних матеріальних і духовних благ.

Забезпечуючи раціональне споживання, торгівля виконує важливу виховну функцію, яка полягає у формуванні розумних потреб людей і підвищенні їх якості. Торгівля виховує естетичні смаки населення через рекламу споживних властивостей товарів і реалізацію високоякісних товарів народного споживання.

Дослідження торговельного обслуговування в нашій державі в царині регіональних наук сформувалось лише в середині XIX ст. Однак ще на початку XVIII ст. у працях І.К. Кирилова та В.М. Татіщева наведено багато відомостей про торгівлю. М.В. Ломоносов розробляв "Економічний лексикон", який відтворював детальну торговельну географію тодішньої Російської імперії. Основи комерційної географії були закладені у 80-х роках XVIII ст. у багатотомному виданні М.Д. Чулкова.

У формуванні комерційної географії Російської імперії XIX ст. значну роль відігравало Російське географічне товариство, з ініціативи якого було розроблено програму для збирання і обробки відомостей про головні галузі внутрішньої торгівлі і проведено обстеження в основних центрах торговельного руху. Досвід вивчення торгівлі викладено у працях К.І. Арсеньєва, Г.П. Небольсіна.

Розвиток торгівлі в Україні відображений у працях І.С. Аксакова "Дослідження торгівлі на українських ярмарках" (1853 р.) і Д.П. Журавського "Статистичний опис Київської губернії" (1852 р.), у третьому томі якого виділено спеціальний розділ про торгівлю. Перша загальноекономічна карта Росії (1842 р.) відображала і розвиток торгівлі.

Із розвитком торгівлі в капіталістичній Росії та зростанням комерційної освіти швидко розвивається й комерційна географія, з якої бере свій початок й наука про регіональний розвиток торгівлі. Автором одного з перших у Росії видань з комерційної географії (1878 р.) був А.П. Суботін. Територіальні аспекти торгівлі були об'єктом дослідження Вільного економічного товариства ("Праці експедиції для дослідження хлібної торгівлі і продуктивності в Росії", 1870-1876 рр.), вони зустрічаються в працях Д.І. Менделєєва, В.П. Семенова-Тянь-Шаньського. Авторами навчальних посібників з комерційної географії були Д.Д. Морєв, М.М. Соболєв.

Після революції науки про регіональний розвиток і розміщення торгівлі майже не розвивались і виключались з переліку наукових дисциплін вищих навчальних закладів. їх відродження намітилось лише у 60-х роках у зв'язку із посиленням ролі торгівлі в процесі суспільного відтворення, в реалізації соціальних програм, вирівнюванні рівня життя населення різних регіонів.

Наука з регіонального розвитку торгівлі сформувалась спочатку в системі географії сфери обслуговування, а в 70-ті роки виокремилась як самостійна галузь соціально-економічної географії. У перших працях були відображені теоретичні питання формування регіонального розвитку торгівлі, закономірності, фактори територіальної організації роздрібної торговельної мережі. Великий внесок у розвиток географії торгівлі вніс професор І.В. Нікольський, який заснував цей курс у Московському університеті (1975 р.).

У Київському університеті, починаючи з 1974 р., викладається курс "Географія сфери обслуговування". Одна з перших статей з географії торгівлі "Деякі проблеми розвитку географії торгівлі і торговельного обслуговування населення" надрукована І.Т. Твердохлєбовим і A.A. Александровим у збірнику "Економічна географія" (1973 р.).

Територіальні аспекти вивчення торгівлі простежуються у працях вчених-економістів: A.A. Мазаракі, Є.М. Воронової, О.І. Кочерги, В.І. Куценко, Ф.С. П'ятакова, Ю.М. Лисенкова, Л.П. Демидко, Т.І. Шпараги. Однак процес становлення географії торгівлі перебуває на початковому етапі.

Характерною рисою торговельного обслуговування порівняно з іншими галузями господарської діяльності людей є чисельність підприємств торгівлі. Кожне з підприємств має мінімум необхідної клієнтури, так званий "поріг" та свій радіус обслуговування. Це дає змогу ранжувати як підприємства, так і послуги. Підприємства, що надають послуги нижчих рангів, мають невелику порогову величину і невеликий радіус реалізації" а ті підприємства, що надають послуги вищого рангу, мають більшу порогову величину і більший радіус реалізації.

При окресленні меж систем торговельного обслуговування населення враховуються характер зв'язків, пов'язаних з можливостями купівлі тих чи інших товарів, що великою мірою визначаються транспортною доступністю торговельних підприємств. Саме тому виділяються такі структурні елементи регіонального розвитку торгівлі.

Центр торговельного обслуговування - це населений пункт з усіма торговими підприємствами, що знаходяться у ньому.

Зона впливу - територія, де проживає основна частина постійних споживачів даного центру чи підприємства.

Підприємство чи центр торговельного обслуговування разом із зоною його впливу утворює територіальну систему торговельного обслуговування.

Системи торговельного обслуговування поділяються на локальні і регіональні. Локальні системи формуються в межах одного або кількох адміністративних районів і включають сільські поселення з мережею невеликих міст і містечок - районних центрів. Така система торговельного обслуговування містить первинний комплекс послуг повсякденного і часткового періодичного попиту. Приблизний радіус доступності центрів таких систем -20-30 км, а кількість жителів, що обслуговується, - 50- 100 тис осіб.

Регіональні системи торговельного обслуговування охоплюють одну або кілька адміністративних областей і мають завершений комплекс торговельних послуг повсякденного, періодичного та епізодичного попиту.

Основним критерієм якості торговельних послуг є їх рівень доступності. Розрізняють такі види доступності:

  • - територіальна доступність - міра відповідності місць надання торговельних послуг місцям розселення населення;
  • - нормативна доступність - міра відповідності кількості торговельних послуг, які пропонуються населенню, до обсягу потреб у них, виходячи з раціональних норм споживання окремих продовольчих і непродовольчих товарів;
  • - часова доступність - витрати часу на отримання торговельної послуги, які змінюються залежно від частоти попиту (повсякденні, періодичні, епізодичні тощо);
  • - вартісна - міра відповідності торговельних послуг до матеріальних можливостей населення;
  • - асортиментна (економічна доступність у широкому розумінні) - міра відповідності набору (асортименту) товарів, що реалізуються, до ступеня розвитку потреб населення у них;
  • - інформаційна доступність - міра відображення засобами масової інформації (реклама, преса, телебачення) нових товарів та товарних послуг населенню.

Основною категорією науки про регіональний розвиток та розміщення торгівлі є її територіальна організація. Територіальна організація торгівлі - це таке поєднання різних за галузевою структурою торговельних підприємств і зв'язків між ними, яке забезпечує найкращі умови для реалізації товарів народного споживання і сприяє збільшенню кількості населення, що користується послугами галузі.

Залежність між економічними і соціальними аспектами територіальної організації торгівлі простежуються у тому, що соціальні завдання вирішуються в міру досягнення ефективності торгівлі. Удосконалення територіальної організації торгівлі передбачає вирішення таких завдань:

  • - соціальні завдання - надання населенню території торговельних послуг, поліпшення асортименту і якості товарів народного споживання;
  • - виробничі завдання - нарощування потенціалу галузі, забезпечення ресурсами і підвищення економічної ефективності їх використання.

Раціональна територіальна організація торгівлі - це таке поєднання збалансованих за структурою, типами й оптимальною місткістю і місцем розташування торговельних підприємств на конкретній території, при якому забезпечується максимальна доступність системи обслуговування і повноцінне надання послуг споживачам. Виходячи з цього, завданнями територіальної організації торгівлі є вдосконалення територіальної структури товарообміну й мережі підприємств, вирівнювання необґрунтованих відмінностей у розвитку торговельної мережі в регіонах різних рівнів, оптимізація розміщення підприємств торгівлі на великій території.

Проблеми раціональної територіальної організації внутрішньої торгівлі України посідають одне з провідних місць у господарському комплексі нашої держави і набувають особливого значення в процесі переходу до ринкової економіки та трансформації економічних відносин у суспільстві.

Основним інтегральним показником, що визначає особливості територіальної структури внутрішньої торгівлі України, є коефіцієнт концентрації товарообігу (Кк т), що враховує співвідношення частки роздрібного товарообороту до частки населення певного регіону. За його допомогою встановлюються внутрішньорегіональні відхилення в розвитку торгівлі та виявляються окремі регіональні диспропорції. На основі коефіцієнта концентрації товарообігу нами було встановлено, що за останні 20 років територіальна структура внутрішньої торгівлі України пережила суттєві зміни (табл. 2.14). Насамперед за цей період відбулось глибоке розшарування регіонів України за показником територіальної концентрації торгівлі.

У більшості депресивних, аграрних районів центру і заходу нашої держави Ккт істотно знизився, впавши до рівня 70-х років (Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Тернопільська, Житомирська, Івано-Франківська області). Натомість у промислово розвинених регіонах (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Львівська області) і в Закарпатській області відбувається його постійне зростання. Майже вдвічі зросли показники К у столичній області і м. Києві. На решті територій відбувається їх поступове тривале зменшення.

Це свідчить про те, що за останні роки відбулась глибока диференціація рівня торговельного обслуговування між урбанізовани

Таблиця 2.14. Динаміка коефіцієнта концентрації товарообігу України за регіонами

Регіони України

1980 р.

1990 р.

2000 р.

2010 р.

Республіка Крим

1,33

1,14

0,84

0,98

Вінницька обл.

0,77

0,87

0,69

0,76

Волинська обл.

0,80

0,87

0,91

0,84

Дніпропетровська обл.

1,04

0,94

1,18

1,07

Донецька обл.

1,06

1,04

0,86

1,02

Житомирська обл.

0,77

0,88

0,74

0,76

Закарпатська обл.

0,92

0,98

1,03

0,76

Запорізька обл.

1,10

1,02

1,09

1,12

Івано-Франківська обл.

0,81

0,85

0,62

0,84

Київська обл.

0,78

0,79

0,96

1,01

Кіровоградська обл.

0,86

0,86

0,78

0,77

Луганська обл.

1,05

0,99

0,62

0,85

Львівська обл.

0,97

1,01

1,13

0,85

Миколаївська обл.

1,00

0,98

0,82

0,91

Одеська обл.

1,25

1,01

0,91

1,13

Полтавська обл.

0,89

0,95

0,97

0,84

Рівненська обл.

0,76

0,84

0,84

0,74

Сумська обл.

0,84

0,88

0,88

0,73

Тернопільська обл.

0,73

0,84

0,60

0,70

Харківська обл.

1,09

1,00

1,21

1,20

Херсонська обл.

1,01

1,00

0,79

0,92

Хмельницька обл.

0,79

0,84

0,67

0,81

Черкаська обл.

0,86

0,94

0,69

0,85

Чернівецька обл.

0,85

0,90

0,88

0,75

Чернігівська обл.

0,82

0,87

0,83

0,79

м. Київ

1,71

1,51

2,71

2,11

м. Севастополь

н. д.

н. д.

1,07

1,36

ми територіями і сільською місцевістю, між західними, центральними і східними територіями, які мають різний господарський потенціал та фактори територіальної організації. Прискорений розвиток торгівлі має місце переважно у великих і надвеликих містах. У середніх та малих містах і, особливо, у сільській місцевості відбулось різке скорочення кількості торговельних об'єктів, істотно знизивши територіальну доступність торговельних послуг для населення.

По регіонах України існують суттєві відмінності у розмірах товарообороту на одну особу. Максимальні відмінності між значеннями цього показника становлять 4,6 раза. Особливо низький товарооборот у розрахунку на одну особу спостерігається в Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій, Луганській областях. Сприятлива ситуація склалась лише на сході нашої держави в Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Донецькій та Львівській областях. Решта регіонів України мають недостатній рівень розвитку внутрішньої торгівлі.

З огляду на окреслені вище тенденції в сучасній територіальній структурі внутрішньої торгівлі України доцільно виділити чотири регіональні угруповання (рис. 2.9).

Регіони з високим рівнем розвитку внутрішньої торгівлі (Київська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Львівська і Закарпатська області). Коефіцієнт концентрації товарообороту в них змінюється від 1 до 2. Це переважно території з високим рівнем урбанізації, розвитком промислового виробництва (Львівщина, Придніпров'я) і соціального комплексу (Київська, Харківська області), в яких знаходиться 29,3 % всіх торговельних підприємств України та сконцентровано понад 30 % їх роздрібного товарообороту. Вони мають специфічну структуру зайнятості населення і високий рівень доходів, що також позитивно впливає на показники розвитку торговельної діяльності. Закарпатська область потрапила до цієї групи через близькість до західного кордону України, розвиток багатосторонніх економічних відносин зі східноєвропейськими державами, а також через високий потенціал рекреаційної сфери.

Регіони із середнім рівнем розвитку внутрішньої торгівлі (Донецька, Полтавська, Сумська, Одеська, Волинська і Чернівецька області) отримали такі показники завдяки впливу цілої низки факторів. Насамперед у Донецькій області спостерігається високий рівень урбанізації, який доповнюється значним потенціалом промислового комплексу. У Полтавській та Сумській областях, окрім високого рівня індустріального розвитку, має місце значна концентрація населення, особливо навколо обласних центрів.

Це суттєво вплинуло на зростання показників роздрібного товарообороту. Одеська, Чернівецька і Волинська області мають підвищені показники розвитку внутрішньої торгівлі через набли-

Внутрішня торгівля України

Рис. 2.9. Внутрішня торгівля України

ження до кордонів України, морських і річкових транспортних шляхів, а також через розвиток рекреаційної діяльності, туризму і відпочинку.

У регіонах із низьким рівнем розвитку внутрішньої торгівлі (Рівненська, Чернігівська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська області й Автономна Республіка Крим) останнім часом особливо стрімко проходили процеси скорочення роздрібного товарообороту та кількості торговельних підприємств. Ці зміни торкнулись навіть потужного торговельного комплексу АР Крим, багатої на різноманітні рекреаційні заклади. Переважно це відбулось за рахунок масового скорочення стаціонарних підприємств торгівлі, розвитку вуличної і пересувної форм, які в переважній більшості офіційно не зареєстровані. Миколаївська і Херсонська області потрапили до цієї групи через недостатній розвиток господарського комплексу, скорочення закладів відпочинку, низькі доходи населення. Чернігівська і Рівненська області належать до депресивних територій з низьким рівнем урбанізації, переважним розвитком аграрного сектору та значними показниками природного скорочення населення. Все це істотно знизило їх торговельний потенціал.

Мінімальними показниками розвитку внутрішньої торгівлі в Україні відрізняються Луганська, Івано-Франківська, Житомирська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька та Тернопільська області. Крім перших двох регіонів, до останньої групи входять переважно аграрні області, в яких спостерігається найвища частка сільського населення, низька промислова освоєність території і найнижчий рівень доходів. Скорочення кількості закладів торгівлі і громадського харчування, а також обсягів роздрібного товарообороту набуло в цих областях максимального рівня.

Отже, в Україні останнім часом сформувалось три полюси зростання торговельного потенціалу - Київський, Донецький та Львівський, які охоплюють своїм впливом переважну більшість території держави.

Вплив столичного полюсу зростання поширюється на території північних і центральних областей України. Донецький вузол поширює свій вплив на східні регіони, а Львівський - на західні. Однак останній з них є малопотужним і відіграє переважно місцеве значення. Території південних областей України не мають свого яскраво вираженого полюса зростання. Частково його функції може взяти на себе Одеса, однак її потенціал ніяк не виявляється на тлі загальних низьких показників причорноморських регіонів.

У найближчому майбутньому зростатиме значення Київського і Донецького полюсів зростання, які охоплюватимуть своїм впливом основну частину території України. їх розвиток призведе до подальшого зростання територіального потенціалу роздрібного товарообороту Дніпропетровської, Полтавської, Харківської областей, Київського Придніпров'я та Поділля.

Вкрай важливим завданням державного регулювання розміщення торговельних об'єктів є необхідність підвищення загального рівня торговельного обслуговування в малих містах та сільській місцевості на основі поступового відновлення та розвитку стаціонарних закладів торгівлі, створення оптових підприємств, що працюватимуть безпосередньо із товаровиробниками. До основних методів реалізації цих заходів слід віднести зниження обсягів оподаткування стаціонарних торговельних підприємств у сільській місцевості, зменшення ставок орендної плати та плати за користування комунальними послугами й електроенергією, покращання загальних показників розвитку інженерно-інфраструктурного облаштування території. Крім того, механізм державного регулювання має забезпечити створення сприятливих умов (надання пільг при реєстрації, сертифікації, ліцензуванні, оподаткуванні тощо) для подальшого залучення до торговельної сфери сільської місцевості додаткових недержавних джерел фінансування та комерційного капіталу на взаємовигідних умовах.

Великі і середні міста потребують максимального наближення підприємств торгівлі товарами повсякденного та постійного попиту до споживача, створення достатніх товарних запасів відповідно до рангу поселення чи людності міста, підвищення вартісної, асортиментної і нормативної доступності стаціонарних закладів. Регіони з низькими показниками розвитку роздрібної торгівлі потребують державної підтримки в напрямі створення сприятливих фінансових, організаційно-управлінських та комерційно-підприємницьких умов для широкого залучення приватного капіталу, розширення асортименту продукції та підвищення товарообігу.

Запровадження цих заходів допоможе у формуванні збалансованої комплексно-пропорційної територіальної структури внутрішньої торгівлі України, яка сприятиме повному та всесторонньому забезпеченню потреб населення у торговельному обслуговуванні. Вона стане основою для подальшого перебігу трансформаційних процесів у вітчизняній економіці та розвитку ринкових відносин.

 
<<   ЗМІСТ   >>