Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

Поняття та сутність інституту касаційного провадження

Конституція України (ст. 129) основними засадами судочинства проголошує законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Усім учасникам судового розгляду надається право на касаційне оскарження.

Положення цієї конституційної норми закріплено у КПК України (Глава 32), в законах України "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру", інших законах і нормативних актах.

Касаційне оскарження як різновид провадження у кримінальному судочинстві спрямоване на забезпечення законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, які набули, і які не набули чинності.

Судові рішення усіх судових інстанцій повинні бути законними, обґрунтованими і вмотивованими (ст. 370 КПК України).

Законними є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі досліджених судом доказів, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК України (належності, допустимості, достовірності й достатності).

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні мотиви і підстави його ухвалення.

Касація є способом і формою оскарження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішень суду першої чи апеляційної інстанцій з метою недопущення виконання незаконного судового рішення.

Порівнюючи апеляційний перегляд справи із касаційним, французький процесуаліст Гелі дійшов висновку, що апеляційний перегляд є "судом у справі", а касаційний перегляд - це "суд над судом". Тобто, якщо апеляційне провадження полягає в тому, що переглядається рішення суду першої інстанції, яке не вступило в законну силу, при цьому апеляційний суд у разі однобічності або неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи може проводити судове слідство і виносити свій вирок (постанову), то у касаційного суду завдання дещо інші. Суд касаційної інстанції вирішує лише питання права, перевіряє додержання судами першої і апеляційної інстанцій правил судочинства.

Касаційне провадження є окремою стадією кримінального процесу, яка відрізняється від апеляційного за структурою, особливістю об'єктів, суб'єктів, приводів та підстав, порядку та строків оскарження.

Юридичну основу касаційного оскарження становить право учасників процесу на внесення касаційної скарги й обов'язок суду касаційної інстанції за наявності для того підстав вжити заходів до витребовування справи та розгляду її по суті.

Формою касаційного оскарження є офіційне письмове звернення (касаційна скарга) учасників процесу до суду касаційної інстанції, яким оскаржуються судові рішення, постановлені місцевими або апеляційними судами.

Касаційна скарга прокурора - це процесуальний документ, на підставі якого прокурор, якому надано право на касаційне оскарження, звертається до касаційної інстанції з метою скасування або зміни судового рішення.

Приводом для касаційного оскарження є наявність порушених або недостатньо поновлених прав учасників процесу, які через певні обставини не були поновлені при розгляді справи місцевим чи апеляційним судами.

Для касаційного провадження характерними є такі положення:

• 1. Свобода касаційного оскарження судових рішень. Зміст цього положення полягає в тому, що учасники процесу можуть вільно скористатися своїм правом як на подання касації, так і на її зміну, доповнення та відкликання.
• 2. Перевірка законності, обґрунтованості та вмотивованості рішень судів першої та другої інстанцій. Суд касаційної інстанції перевіряє:
  • - правильність застосування кримінального закону;
  • - дотримання норм кримінально-процесуального закону;
  • - відповідність покарання тяжкості кримінального правопорушення та особи засудженого.
• 3. Заборона проводити судове слідство.
• 4. Заборона погіршення становища засудженого, виправданого.
• 5. Недопустимість перегляду в касаційному порядку рішень, ухвалених судами на стадії досудового розслідування.

Касаційне провадження - це врегульована законом діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із розгляду касаційних скарг на судові рішення, постановлені місцевими та апеляційними судами, які набули чинності та які не набули чинності.

Касаційні скарги на судові рішення розглядає судова палата з розгляду кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судову палату очолює секретар, про призначення якого питання вирішується загальними зборами суддів Вищого спеціалізованого суду України за пропозицією голови суду.

Секретар судової палати організовує роботу палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє Пленум Вищого спеціалізованого суду України, головним завданням якого є забезпечення єдності судової практики у кримінальних справах.

Завдання, що стоять перед судом касаційної інстанції при перегляді кримінальних справ, полягають у тому, щоб:

• - забезпечити законність і справедливість правосуддя;
• - не допустити звернення до виконання незаконного, необґрунтованого та невмотивованого судового рішення;
• - виправити допущені на попередніх стадіях помилки;
• - забезпечити відновлення, захист і реалізацію прав та законних інтересів учасників процесу;
• - сприяти однаковому розумінню і застосуванню законів судами першої та апеляційної інстанцій.

У зв'язку з тим, що касаційною інстанцією є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідно змінилися завдання та повноваження Верховного Суду України.

Верховний Суд України:

• - переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
• - переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
• - надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
• - звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів (по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з яких обирається Голова Верховного Суду України і його заступник.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України, до складу якого входять двадцять суддів, також діє Науково-консультативна рада із висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Таким чином, касаційною інстанцією є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, основним завданням якого є перевірка законності та обґрунтованості рішень судів першої й апеляційної інстанцій, забезпечення охорони прав та законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, і є засобом процесуального впливу на діяльність нижчестоящих судів.