Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Гроші та кредит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Валютні системи, їх призначення

Валютна система — це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють світову, національну, регіональну валютні системи.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Еволюційний розвиток світової валютної системи показано в табл. 8.1; 8.2.

Національна валютна система — це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система — договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. її елементи:

  • — регіональна міжнародна розрахункова одиниця;
  • — спеціальний режим регулювання валютних курсів;
  • — спільні валютні фонди;
  • — регіональні валютно-розрахункові установи.

Етапи становлення Європейської валютної системи:

І етап:

  • — ратифікація 1994 р. усіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;
  • — лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;
  • — здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками;
  • — скорочення торговельних дефіцитів.

Таблиця 8.1. Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи

І — 1867 р. Паризька конференція: єдиним мірилом світових грошей визнано золото

ІІ — 1922 р. Генуезька конференція: національні кредитні

гроші почали використовувати як міжнародні платіжні засоби

ІІІ — 1944 р. Бреттон-Вудська конференція: впроваджено золотодевізний і доларовий стандарти

IV — 1976—1978 pp. Ямайська конференція:

юридично завершено демонетизацію золота і замість золотодевізного офіційно впроваджено

стандарт СПЗ (SDR)

1

2

3

4

Золотомонетний стандарт

Золотозлитковий стандарт

Золотовалютний стандарт (валютний)

Паперово-валютний стандарт

Ознаки

Ознаки

Ознаки

Ознаки

  • — функціонування золота як світових грошей;
  • — фіксація золотого вмісту національної валюти;
  • — наявність фіксованих валютних курсів;
  • — на внутрішньому ринку золото виконує всі функції грошей;
  • — вільне карбування золотих монет;
  • — банкноти і білонні монети вільно розмінюються на золоті
  • — в обігу відсутні золоті монети;
  • — банкноти та білонні монети розмінюються на золоті злитки;
  • — скасовано вільне карбування золотих монет
  • — збереження ролі золота як розрахункової одиниці в міжнародному обігу;
  • — фіксовані валютні курси;
  • — заборона вільної купівлі-продажу золота;
  • — долар у режимі золотого стандарту;
  • — прирівнювання до золота
  • — повна демонетизація золота у сфері валютних відносин;
  • — анульовано офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін;
  • — перетворення колективної одиниці СПЗ на головний резервний актив і засіб розрахунку;
  • — впровадження плаваючих валютних курсів національних одиниць

Недоліки

Недоліки

Недоліки

  • — недостатня еластичність;
  • — дорожнеча;
  • — залежність від видобутку монетарного металу;
  • — обмеженість втручання держави у сферу грошово-валютних відносин

— жорстка система валютних нормативів

Причини скасування

Причини скасування

зміна економічної структури господарювання, що ґрунтувалась на ринкових само регуляторах, на державно регулюючу економічну систему

  • — загострення внутрішньоекономічної ситуації в США;
  • — загострення світового економічного суперництва;
  • — припинення конвертованості долара в золото


Таблиця 8.2. Європейська валютна система — етапи розвитку

І етап — 1947— 1950 pp.

Укладення валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаєморегулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, залік взаємних вимог, пільгове кредитування

II етап — 1950— 1958 pp.

Створення Європейського платіжного союзу (17 країн), розрахунки в межах Союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці — епуніта

IІІ етап — з 1959 p.

Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалася в Європейську валютну систему (ЄВС)

IV етап — 1989 p.

Поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз

ІІ етап:

  • — створення основних органів і виконавських структур ЄВС;
  • — формування Європейської системи центральних банків — "Євросфер".

III етап:

  • — створення Європейського центрального банку;
  • — введення єдиної валюти;
  • — реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміром державного дефіциту (не більше 3 % ВВП), рівнем процентних ставок за довгостроковими кредитами, коливанням обмінних курсів національних валют.
 
<<   ЗМІСТ   >>