Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатура

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Адвокат у касаційній справі

Касація - одна із форм оскарження засудженим чи його адвокатом вироку або незадоволенню стороною рішення суду першої інстанції і апеляційного суду у цивільній справі, що набули законної сили.

Юрисдикція касаційних судів у кримінальному провадженні окреслюється ст. 424 КПК "Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку".

  • 1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
  • 2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
  • 3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
  • 1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
  • 2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами згоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;
  • 3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами згоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
  • 4. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної касації за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Правом на подання касаційної скарги ст. 425 КПК наділяє:

  • 1) засудженого, його законного представника чи захисника-у частині, що стосується інтересів засудженого;
  • 2) виправданого, його законного представник чи захисника -у частині мотивів і підстав виправдання;
  • 3) підозрюваного, обвинуваченого, його законного представника чи захисника;
  • 4) законного представника, захисника неповнолітнього чи самого неповнолітнього, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
  • 5) законного представника чи захисника особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
  • 6) прокурора;
  • 7) потерпілого або його законного представника чи представника - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
  • 8) цивільного позивача, його представника або законного представника - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
  • 9) цивільного відповідача або його представника - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.
  • 2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

Касаційна інстанція перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Вона має право вийти за межі касаційної вимоги, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право:

  • 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
  • 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
  • 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
  • 4) змінити судове рішення, (ст. 436КПК).

Практика свідчить, що основним процесуальним "фільтром" на шляху оскарження судових рішень виступають апеляційні суди. Відбувається це з різних причин: а) більшість судових рішень відповідає вимогам законодавства; б) через відсутність коштів; в) через відсутність упевненості в доцільності подальшого оскарження; г) за відсутності зацікавленості чи побоювань з боку адвоката. Останнє більше належить до кримінальних справ.

Як уже зазначалося за законом долю подальшого оскарження у будь-якому разі вирішує клієнт. Але коли клієнт благає оскаржити, а адвокат відмовляє його від подальшого оскарження чи більше того ухиляється від укладення скарги, це завжди викликає роздуми щодо право-етичної поведінки адвоката.

У справах людей, які були визнані судом винуватими у страшних злочинах і засуджених до тяжких покарань деякі адвокати не тільки "рекомендували" своїм підзахисним зізнатися у скоєнні злочину, але і пальцем не поворушили у напрямку оскарження до вищих судових інстанцій після розгляду справи в апеляційних судах.

 
<<   ЗМІСТ   >>