Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ АУДИТУ

Меморандум виправлених аудитором помилок за результатами перевірки

Меморандум виправлених аудитором помилок може складатися для запобігання різним конфліктам між державними структурами та об'єднаннями підприємців і профспілками у сфері стандартизації та сертифікації якості продукції. Цей документ повинен активно залучати громадськість до вироблення державної регуляторної політики.

Меморандум може бути оформлений у вигляді доповідної записки, пояснювальної письмової довідки, листа з приводу визначених питань тощо.

Крім того, меморандум може бути самостійним документом листування між аудитором та клієнтом або бути додатком до особистого або вербального спілкування.

Цей вид офіційного документу часто є детальним вираженням фактів та аргументів, які з них випливають, і практично не відрізняється від аудиторського звіту (за винятком того, що Меморандум не починається та не завершується формулою ввічливості та не повинен мати підпису). Іноді Меморандум доречно супроводжувати короткою пояснювальною запискою.

Якщо Меморандум направляється клієнтові факсом чи поштою, то він друкується на окремому бланку аудиторської фірми (аудитора), місце та дата не вказуються, печатка не ставиться.

Якщо Меморандум передається особисто або відправляється кур'єром, то під текстом вказується місце та дата відправлення, печатка не ставиться.

Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності

Аудитори несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків перед:

  • - клієнтом;
  • - органами, що видали дозвіл (сертифікат) на заняття аудиторською діяльністю;
  • - аудиторською фірмою;
  • - третіми особами.

Під час аудиту відповідальність, згідно із договором, розподіляється між аудитором, замовником (клієнтом) та третіми особами за певними зобов'язаннями (власниками, акціонерами, інвесторами, кредиторами, постачальниками тощо).

Аудитор несе відповідальність перед замовником за професійну думку, замовник — перед аудитором за фінансову звітність та вхідні залишки за рахунками та перед третіми особами в порядку черговості погашення боргів.

Стаття 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] свідчить:

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України

  • - стягнення у вигляді попередження,
  • - зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або
  • - анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

Рішенням АПУ від 26.04.2007 р. № 176/9.2 затверджено Дисциплінарну комісію АПУ, Положення про неї та головні завдання затверджено рішенням АПУ від 05.07.2012 № 252/11.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25]

до аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

Тому аудитор, як і будь-який громадянин України, що займається підприємницькою діяльністю, несе юридичну відповідальність.

Юридична відповідальність поділяється на наступні види:

  • - кримінальна;
  • - адміністративна (адміністративно-правова);
  • - дисциплінарна;
  • - цивільно-правова (майнова).

Основною підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності є вчинення нею протиправного діяння (дії чи бездіяльності), причому за наявності вини такої особи. Тільки в окремих випадках можлива відповідальність незалежно від наявності вини.

Крім того, додатковою підставою для виникнення матеріальної (майнової) відповідальності є такий негативний наслідок протиправних дій працівника, як заподіяння шкоди підприємству. Причому відповідальність настає виключно за наявності причинного зв'язку між порушенням трудових обов'язків та завданою шкодою. З іншого боку, наявна шкода також дуже часто виступає необхідною підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.

До кримінальної та адміністративно-правової відповідальності притягаються особи, які вчинили діяння, передбачені Кримінальним кодексом України (ККУ) [8] та законодавством України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність завжди має особистий характер (тобто — хто вчинив, той і відповідає) і передбачає вину особи як обов'язкову підставу такої відповідальності.

При розгляді кримінальної відповідальності будь-якого працівника, в тому числі й аудитора, необхідно більш детально зупинитися на комерційній таємниці.

За Законом України "Про інформацію" [29], комерційна таємниця є конфіденційною інформацією.

Відповідно до Частини А розділу 140 п. 140.2 КЕПБ [5], принцип конфіденційності зобов'язує професійного бухгалтера (аудитора) утримуватись від:

  • а) розкриття за межами фірми або організації-роботодавця конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, без належного та спеціального дозволу або якщо немає юридичного чи професійного права або обов'язку розкривати її;
  • б) використання конфіденційної інформації, отриманої в результаті професійних та ділових зв'язків, на власну користь чи на користь третіх сторін.

Адміністративні відповідальність пов'язана із застосуванням передбаченим законом засобів впливу (порівняно менш жорстких, ніж у випадку з кримінальною відповідальністю) щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Основна частина складових адміністративних правопорушень і санкцій за їх вчинення передбачена у кодифікованому нормативно-правовому акті — Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) [7]. Але деякі з них містяться і в інших законодавчих актах.

Аудитори та інші співробітники аудиторської фірми як наймані працівники можуть притягатися до дисциплінарної відповідальності.

Основним нормативним документом, де регламентовано трудові відносини в Україні є Кодекс законів про працю (КЗпП) [6].

Перед клієнтом та третіми особами аудитор несе майнову відповідальність. У статті 21 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначено:

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Оскільки аудитор не вважається матеріально відповідальною особою і з ним не укладається відповідного договору то, за загальним правилом, він несе обмежену матеріальну відповідальність за шкоду підприємству, завдану невиконанням чи неналежним виконанням своїх обов'язків.

Підсумовуючи питання, можна узагальнити, що аудиторська фірма відповідає за:

  • - відображення об'єктивної та обґрунтованої думки про достовірність бухгалтерської звітності, представленої у письмовому вигляді в якості аудиторського звіту керівництву підприємства;
  • - правильність і повноту даних, відображених у звіті аудитора, про виявлені ним суттєві невідповідності з даними бухгалтерської звітності;
  • - недотримання конфіденційності комерційної інформації підприємства, що виражається в розголошенні відомостей про виявлені невідповідності бухгалтерської звітності третім особам.
 
<<   ЗМІСТ   >>