Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатський іспит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Адміністративна юрисдикція. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення

Адміністративна юрисдикція - це певна категорія справ, яка підпадає під компетенцію адміністративних органів; це діяльність органів державного управління та посадових осіб з розгляду адміністративних справ, винесення з них рішень (постанов), а також застосування санкцій в адміністративному порядку (без звернення до суду).

Підвідомчість - певне коло питань, розгляд і вирішення яких віднесені до повноважень тих або інших органів державної влади, органів управління підприємством, організацією, установою. Юридичне значення підвідомчості полягає у тому, що вона дозволяє розмежувати повноваження різних суб'єктів права, а щодо органів державної та публічної влади є гарантією дотримання принципу законності у їх діяльності, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В юридичній практиці це поняття застосовується насамперед щодо діяльності суду, органів виконавчої влади, прокуратури. Підвідомчість встановлюється законодавчими актами - кодексами України та багатьма законами (наприклад, "Про міліцію", "Про Конституційний Суд України", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру" та ін.). У теорії права розрізняють різні види підвідомчості: виключна; альтернативна; договірна; імперативна.

Підвідомчість визначається нормами матеріального права, а порядок розгляду справ регулюється процесуальними нормами.

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення відповідно до компетенції органів та посадових осіб, уповноважених розглядати такі справи визначена главою 17 КпАП України. Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення в межах наданих їм повноважень і лише під час виконання ними службових обов'язків (ст. 217 КпАП).

Щодо таких колегіальних органів як адміністративні комісії, то вони мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення за наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - за наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Розділом 3 КпАП України визначено державні органи, які розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Поняття провадження у справах про адміністративне правопорушення та його стадії

Чинне законодавство не дає нормативного визначення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, що обмежують регулюванням його завдань (ст. 245 КпАП), принципів (ст. 248-249) тощо.

Змістом цього провадження є нормативно урегульований комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених суб'єктів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Правовою основою - КпАП, інші закони. Специфіка вчинення окремих процесуальних дій, методика складання процесуальних документів може регламентуватися підзаконними нормативними актами, зокрема, інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затв. Наказом МВС України від 22 лютого 2001 р. № 185).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб закріплений численними підзаконними актами, зокрема: Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій; Порядком накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу тощо.

Розрізняють два основних різновиди провадження: загальне і прискорене (ст. 256 КпАП). Загальне провадження складається з чотирьох стадій:

  • 1) порушення адміністративного провадження - сутність цієї стадії полягає в тому що уповноважені посадові особи державних органів, які здійснюють контроль і нагляд у державному управлінні, випадках виявлення факту адміністративного правопорушення, вирішують питання щодо наявності всіх умов та підстав для початку провадження у справі про адміністративні правопорушення та за позитивного вирішення цього питання проводять за потреби адміністративне розслідування, ця стадія складається з двох етапів: порушення адміністративної справи (ст.ст. 9, 247, 255, 256,260 КпАП) і адміністративного розслідування (гл. 20, ст.ст. 251,260 КпАП, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією").
  • 2) розгляд справи відбувається за правилами, встановленими ст. 278-282 КпАП; розглянувши справу про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі, зміст якої має відповідати ст. 283 КпАП;
  • 3) оскарження і опротестувати постанови - це факультативна стадія, оскільки залежить від правопорушника або потерпілого, які мають право оскаржити постанову, а також прокурора, який може внести протести (ст.ст. 287,288,290,292,294 КпАП);
  • 4) виконання постанови про накладання адміністративного стягнення обов'язкове для державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
 
<<   ЗМІСТ   >>